Кац. Чого ж ти… блін починаєш із такого ганебного?!

Хох. Так… начебто і домовлялися, почати із «смаженого». Ну так, ось, «найсмажиніше». Хто ж винний у тому, що пані «сливной бачок»… Ох, не те — пані Скабєєва обрала собі такого «захисника» її честі та гідності.

Кац. А що, більше нічого більш… огидного не знайшлося? Ну ладно, давай, публікуй, трясця його…

Кац. Ну от… знову «за рибу гроши»… Начебто навмисні знущання над моєю, дуже вразливою, тонкою натурою…

Хох. Та ти не поспішай із висновками, тут ще багато буде несподіванок. Так що, давай подивимось що далі, там іще багато буде такого, що не залежить ані від якихось судових рішень, ані бажання, чи не бажання прихильників або супротивників цього баатостраждального газогону.

Ось, інформація від «Першого ділового».

ONLINE-TV

Україна заявила про шантаж з боку «Газпрому»

Автор: Мария Панченко|  4 Липня 2021 року — 16:02

Російський «Газпром» цього тижня, попри значне відновлення попиту на природний газ в Європі, не забронював додаткові потужності через Україну на щомісячному аукціоні.

Загалом, в липні у Європу буде поставлено на 2 млрд кубометрів менше.

Оператор ГТС України розцінює це як шантаж з боку «Газпрому».

Згідно з інформацією, поставки російського газу через Ямал також знижені. Зазначається, що з 6 по 10 липня «Газпром» закриє на технічне обслуговування газопровід «Ямал-Європа». Крім того, з 13 по 22 липня припинить поставки по «Північному потоку».

Попри ремонтні роботи на північних трубопровідних маршрутах до Європи, «Газпром» не скористався додатковими потужностями, запропонованими Україною.

На думку аналітиків, внаслідок таких дій «Газпром» може ще більше підняти ціни на газ в Європі та скористатися перевагами найвищих цін за останні 13 років.

Інші аналітики кажуть, що скорочення поставок газу створене для того, аби Європа визнала, що споживачі газу на континенті потребують запуску скандального газопроводу «Північний потік-2».««Газпром» фактично говорить ЄС: «Дайте нам зелене світло для «Північного потоку-2» , і ми відправимо вам весь газ, який вам потрібен», –зазначив провідний європейський газовий аналітик.

Раніше ми повідомляли, що у зв’язку з тим, що «‎Газпром»‎ на липень відмовився від бронювання додаткових газотранспортних потужностей через Україну спотова ціна газу в Європі подолала планку в 400 доларів за 1 тисячу кубометрів.

Водночас, оператор ГТС розповів про обсяги імпорту газу.

Кац. Охо-хо-шеньки, чесно кажучи, вже стільки негативу про отого… невдалого монополіста, що аін вже і не сприймається таковим. А може, теє, щось такого історично-минулого, щоб аж… як то кажуть, «до мурах» (во, як я по вашому!).

Хох. Можна і таке. Але, щоб оті «мурахи» вас не втягнули так глибоко, що завтра… ні, вже сьогодні оголосите себе таки бандерівцем?!

Кац. Не знаю, не знаю.. Так, давайте спочатку «до мурах», а там вже подивимось, що, куди і до чого. Лади?

Хох. Лади, вперед. Ось, для початку, із секретних архивів.

https://www.radiosvoboda.org/a/1731776.html

Із архівів ЦРУ про УПА: Вони налаштовані працювати з нами, без нас і проти нас

Роман Купчинський

Фото з сайта

Вашингтон – Нещодавно розсекречені архіви Центрального розвідувального управління США проливають світло на встановлення контактів та початок співпраці між ЦРУ та Українською Головною Визвольною Радою (УГВР), створеною у 1944 році для політичного керівництва збройною боротьбою Української Повстанської Армії (УПА). 

Ці документи змальовують природу угоди, на базі якої відбувалася співпраця між двома сторонами та надають важливу інформацію про те, якими були перші спеціальні операції на початку «холодної війни».

Один із документів, що називається «Операція Белладонна», описує за яких обставин і чому уряд США увійшов у контакт із представниками УГВР у Римі, і чому саме УГВР було вибрано як партнера. 

Як свідчить документ, ця співпраця була вигідна обом сторонам і була спрямована на підтримку українського визвольного руху з одного боку, і на постачання інформації про радянські плани у повоєнній Європі, з іншого. 

«Операція Белладонна»

Документ «Операція Белладонна», що з’явився у листопаді 1946 року, складається з 25 сторінок огляду українських організацій, що діяли у повоєнній Європі, біографії їхніх лідерів та оцінка спроможності цих груп бути корисними в зборі розвідувальної інформації для Сполучених Штатів. 

Серед цілого спектру організацій звіт виділяє дві: УГВР та Організацію Українських Націоналістів (ОУН) під проводом Степана Бандери. 

«Після докладного вивчення проблеми і порівняння інформації з кількох джерел у Німеччині, Австрії та Римі, наше джерело вважає, що УГВР, УПА та ОУН Бандери є єдиними великими та ефективними організаціями серед українців. І що більшість інших організацій є малими емігрантськими групами, що не мають впливу і контактів із батьківщиною. УГВР визнають як організацію, що має підтримку серед молодого покоління та серед українців в Україні, а її лідери, Гриньох та Лебедь мають незаперечний авторитет. Деякі інші групи заздрять структурі УГВР через те, що організація є незалежною та потужною і завжди відмовлялася йти на співпрацю з німцями, поляками, чи росіянами».

Хох. Ну як тобі таке, «до мурах», чи так собі?

Кац. Ого, прямо від ЦРУ! Солідна організація. А це таво, не фейк, га? Бо я ж тебе знаю, щось, десь виколупаєш, а потім викладаєш, натє вам, кушайте, та не вдавиться, будь ласочка!…

Хох. Перевір, якщо сумніви є, хто тобі заважає. Наче я тебе не знаю, ти ж, поки ще не бандерівець за своїми переконаннями.

Кац. Та… поки що ні, за переконаннями. Але, з тобою як поведешся, так із тебе і наповзе, трясця його… Ладно, давай далі, що іще там про мурах…?

Хох. Нічого собі «мурахи». Ось, читай, дивись, мало хто про отаких величних українців і чує-знає-вєдає!

Катерина Ющенко: донька «ворога народу» і перша жінка-програміст

Катерина Ющенко: донька «ворога народу» і перша жінка-програміст

Вікіпедії про Катерину Ющенко – першу жінку-програміста – довгий перелік наукових робіт, незрозумілих нам, гуманітаріям, комп’ютерних, фізичних і математичних термінів з мови програмування, які викликають ще більшу повагу. І це не рахуючи, що Катерина Логвинівна – член-кореспондент НАН України, заслужена діячка науки, лауреатка премій Ради Міністрів СРСР, двічі – Державної премії України, премії імені В.М.Глушкова.

Радянський піонер програмування

Так підписаний портрет Катерини Логвинівни Ющенко, який висить у галереї програмістів у знаменитому Музеї комп’ютерної історії в Кремнієвій долині. Саме наша українка своїми програмними розробками випередила англійку Діну Джонстон – авторку першого програмного забезпечення для Бі-Бі-Сі, королівських ВПС та Британської залізниці; американку Карен Спарк Джоунз, першу програмістку-лінгвістку з Кембриджу, Ґрейс Гоппер – авторку Коболу і голову жіночого відділу шифрувальниць Блетчлі-парку ВМФ США. Про це, на жаль, у Вікіпедії не пишуть, як і про багато інших цікавих деталей з життя першої жінки-програмістки, про які ми дізналися з різних джерел – з її мемуарів, інтерв’ю з її донькою, сином та зі спогадів колег.

Донька «українських нацiоналiстів»

Катерини – донька чигиринського вчителя історії Логвина Федоровича, передостання з п’ятьох дітей в сім’ї. Батько, попри російське походження, захоплювався козацькою вольницею, історією міста, водив школярів на екскурсії iсторичними мiсцями і прививав дітям любов до України. За це й поплатився.

У 1937 роцi Катерину визнали донькою ворогів народу. Спершу заарештували батька як «українського нацiоналiста» на 20 років, за ним – маму, яка намагалася довести його невиннiсть i принесла чекiстам документи про його участь у революцiйному русi. Назад мати не повернулася. Її, як i батька, засудили на чотири роки тюремного ув’язнення. Принесенi матiр’ю документи спалили на її ж очах.

Вороги народу

Катерину виключили з Київського унiверситету, де вона на момент арешту батьків вчилася на першому курсi фiзико-математичному факультету. «Менi було 17 рокiв, i я свято вiрила словам Сталiна – «син за батька не вiдповiдає», – згадувала в мемуарах Катерина Логвинiвна. Вона записалася на прийом до тодішнього ректора Затонського, вичекала багатоденну чергу, а коли прийшла, виявилося, що й ректора напередодні визнали «ворогом народу». Катерина змушена була забрати з універу документи і повернутися в Чигирин, потім в Овруч до брата, а потім в Черкаси – де утримували батьків. 

Батька все ж розстріляли в 1943-му, а реабілітували разом з мамою аж у 1954 роцi

Шлях в науку

Катерина Ющенко пройшла «коло пекла», аби продовжити вчитися. В 1938 році вона ризикнула і подала документи в Московський унiверситет, куди її прийняли, але з певними обмеженнями як «доньку ворогів народу», а це дівчину не влаштовувало. Вона спробувала щастя у Воронежi – подала документи про вступ, а приїхавши вже вступати, побачила оголошення з Самарканду: Узбецький державний унiверситет оголошував набiр студентiв, забезпечуючи їх гуртожитком, стипендiєю та ще й оплачуючи проїзд. І Катерина поїхала туди.

Вірші математика Катерини Ющенко

Після стількох випробувань і аби заглушити тугу за сім’єю дівчина вся вiддалася навчанню. «Я не пропускала жодної лекцiї, читала i перечитувала пiдручники, розв’язувала всi задачi, якi були в пiдручниках i задачниках. I так було всi три роки… Але я завжди пам’ятала своїх батькiв i таку далеку вiд Самарканда Україну. Iнодi менi було особливо важко i я намагалася виразити свої почуття вiршами», – розповідала Катерина в інтерв’ю вже у статусі науковця. Один з таких віршів вона назвала «Журба по Україні». Деякi з її поезій університетський дiвочий ансамбль поклав на музику і виконував на місцевих концертах.

Під прицілом війни

Під час другої світової війни в евакуації в Ташкенті Катерина Ющенко пішла на завод, який виробляв приціли для танкових гармат, а згодом – на шахту запальником-підривником, абсолютно чоловічу професію. Як згадувала Катерина Логвинiвна, «руки були в пухирях i мозолях, зате щодня одержувала кiлограм хлiба».

Викладала математику, фiзику, креслення у звичайній школі в маленькому місті Стрий на Львівщині, куди повернулася після війни до старшого брата.

Катерина Ющенко майже три роки працювала навiть вчителем української лiтератури

Хох. Ось і продовження.

Супутник життя і супутник для космосу

Сама попросилася у фiлiю Iнституту математики АН України у Львові, ледь довідавшись про її відкриття. Катерина Ющенко буквально «виловила» новопризначеного керівника філії Бориса Гнеденка, майбутнього академiка АН України, і вмовила взяти її на роботу. Побачивши в дипломi однi п’ятiрки, вiн взяв молоду дівчину у вiддiл теорiї ймовiрностей.

Талант Катерини визнавали навіть її наукові опоненти, вона захистила кандидатську і увесь свій час віддавала дослідженням. Поміж ними вона вийшла заміж за свого колегу, теж науковця Олексiя Ющенка, і навіть на останніх місяцях вагітності поїхала зі Львова до Києва з пристойної квартири в маленьку кімнатку, аби очолити щойно створену обчислювальну лабораторію, яка займалася надскладними розрахунками для запуску першого супутника.

Адресна мова, яку створила українка

Лабораторія, де Катерина Ющенко започаткувала основи програмування, була розташована пiд Києвом в… колишньому монастирі Феофанiї. Саме тут була створена перша на континентi Європи МЕОМ – мала електронно-обчислювальна машина (розміром з два поверхи), яка вперше автоматично виконувала програми і мала першу комп’ютерну пам’ять.

Саме Катерині Ющенко належить ідея Адресної мови програмування, і її написанням вона займалася поза основної роботи – вечорами і без додаткових оплат, тому що такі розробки не були передбачені офіційною програмою. Адресна мова стала першою в світі алгоритмічною мовою високого рівня.

З 1955 року Адресна мова нарешті увійшла до планів науково-дослідних робіт Інституту математики