Blog

Корр. А шо то Ви казали, про якихось тваринок, га?

Art. А, це про «Єнотів». Тільки мова не про тваринок, а про ТВАРЄЙ! Пайдьоть?

Корр. А воно теє — у тєму…? Хоча, а шо у нас не у тєму-то?!

https://vk.com/wall-92739722_186693?reply=186719

ЕНОТЫ Новороссия

Анжелика Шутенко-Безлер

23 апр 2016 в 10:01

ОЧЕРЕДНОЙ «словесный понос» ВЕЛИКОГО БЕГЛОКОМАНДУЮЩЕГО ГИРКИНА

http://od-novorossia.livejournal.com/1890672.html

Долго молчал, КОГДА ЭТО ЧУДО Гиркин рассказывал сказки-небылицы, как типа помог мне захватить Горловку; молчал, когда это «белогвардейское» недоразумение рассказывало, что я отбирал у него оружие; молчал, когда этот любитель «антиквариата» рассказывал о том, какой я «махновец» и совсем не советовался с его «Велико тупоблагородием». Но после очередной порции «словесных помоев» как то захотелось высказаться.

Это тупое в военном плане, не имеющее военного образования, амебно-трусливое существо, закончившее Историко-архивный институт, взялось рассуждать о действиях России в Сирии, об операциях проведенных мной (о многих из них эта надутая пустышка даже не знает). Гиркин, выкрути шурупы из черепа и сними корону со своей тупой башки.

Вы тот, кто , извините, «обосрался» в топочасти г. Симферополя (надеюсь Ваших кусочков серого вещества хватит это вспомнить во всех подробностях), тот, кто с момента взятия Славянска до 5 июля- момента позорного бегства, которое сейчас пытаетесь представить «великим маневром», не сумели нормально организовать оборону города. Вашего Великого полководческого дара не хватило, чтобы понять, что нужно не в подвале СБУ сидеть, а занять и удерживать Карачун. Вы, сдавший большую половину ДНР, рассуждаете об эффективности проведенных мною боевых операций??!!!!

Драпали Вы, господин беглокомандующий, в Горловку, но тут случился у Вас облом. Пришлось голым сидеть у меня в подвале в бане. Я хотел Вас, «гений военной мысли», ныне типа военный теоретик и создатель «дибилокомитета 25 числа», просто расстрелять за проявленную трусость и малодушие. И поверьте сделал это, если бы не Бородай, которому Вы ныне обязаны жизнью. Это именно он «оборвал» мне телефон и, где угрозами, а потом просто уговорами, просил этого не делать. Благодаря Бородаю, Вы сейчас живете, строчите пасквили и занимаетесь «говнометанием» во всех , кто не согласен с Вашей мыслью городского сумасшедшего. Поэтому я Вас и не расстрелял. Правда в Донецк отправил в камуфляже своей жены и в ее футболке. Хоть так, но отыгрался, Керенский вы наш. А потом смеялся над Вашими попытками обелить себя, рассказывая, что одна из причин оставления Славянска — боязнь, что группировка «Беса» ударит Вам, «звезде -командарму», в спину. Видно большая «вавка» в голове после сидения в подвале Славянского СБУ образовалась

Все Ваши военные заслуги, «победно драпавший» команданте а ля Че, — это позорное оставление Славянска, Краматорска, Константиновки, Дружковки. Оставление Карловки, которую мое подразделение и подразделение «Востока» удерживали более полутора месяцев, Вы, «гений военной мысли», умудрились слить её за два дня. А что стоит за приказом сдать Горловку как не предательство!!! Фото этого приказа я выкладываю ниже.

Вы даже не знаете, кто руководил обороной Горловки!!! Серега «Боцман», руководил обороной только с 29 июля по 5 августа. На этом все Ваши познания об обороне города заканчиваются, как и все познания о проведенных мной операциях в Волновахе, Доброполье, Малиновке, Дьяково, Докучаевске, Амвросиевке, Грабском, Илловайске, Уманском, Карловке, Полтаве. А не знаете только по одной причине: я не считал нужным советоваться и ставить в известность «пустышку» в военных вопросах — реставратора Гиркина. Сдача Артемовска полностью на Вашей совести. Это Вы, «непревзойденный» гений военной мысли, убрали моих людей с Артемовска (фото «людей» додається Art.) и поставили туда свой гарнизон, который разбежался при виде двух БТРов. Это Вы виновны в смерти «Ромашки», это на Вашей совести смерть моего друга, командира той группы, которая приняла бой 5 мая 2014 года «Волка», и которая потом в полном составе ушла в Горловку, а Вы объявили их дезертирами. Я никогда не забуду, как ночью один уходил со Славянска с двумя пистолетами после Вашей фразы

«Два медведя в одной берлоге не уживутся». Так вот после Вашего «героического» драпа в Горловку, я могу с чистым сердцем сказать: » Медведь с тобой, ПЕТУХОМ, в одной берлоге, точно не уживутся»

И.Безлер

23.04.2016

Олег Иванов

У меня вопрос к Безлеру: а что же тогда не он сам возглавил ВСЁ движение НОВОРОССИЯ?

Не было бы Стрелкова-Гиркина, не было бы НОВОРОССИИ — это, надеюсь, не подлежит сомнению?! (а шо — вона є ота… ново… як її тамочки…? Art.). И сейчас бы миллионы жителей Донбасса были бы либо уничтожены, либо распроданы на органы…,

Страшилки в соцсетях приобретают все более химерные формы, и чем большие потери несут террористы, тем абсурднее ложь

Страшилки в соцсетях приобретают все более химерные формы, и чем большие потери несут террористы, тем абсурднее ложь

 

Корр. А ну-кась, погодьте — а почём нонче, эти… органы-то данецкие, ась?

Art. Н-у-у, эт смотря шо, сикоки і так далее… Например (наприклад — якщо по нашому) наиболее популярный т.н. «суповый данецкий…» щас, вспомню.. Да, кстати — примерно такой…

Корр. Нє, нє, нє… не треба. Я вже як-небудь… повірю на слово

Art. Ну, дивіться… А може, теє — одним глазочком, ась?

Корр. Нє, без «ась»!

Art. Тоді поїхали — «далее по тексту…»

«…либо сидели бы в застенках соплепиндосских подстилок СБУ, что мы сейчас и наблюдаем на оккупированных территориях НОВОРОССИИ.

И на фоне этого потоки грязи, которые выливает на Стрелкова Безлер, выглядят не просто омерзительно, а возникают вопрос: на чьей стороне сейчас Безлер? На стороне НОВОРОССИИ или…?

Art. А й — дисситно — як же ж: «или…»? — «или..»?

Корр. А вот, Внучок, нам и подскажет!

23 апр в 19:16

Внук Пуговкина

Всегда от роССии и руССких была одна ложь, война и предательство.

На территории Московии, если верить Геродоту, водились племена «Андрофагов» — людоедов …

Россия в Донбасс везет ракеты и снаряды а обратно вывозит раненых детей изображая при этом лицо сострадания.

Паскудная страна, умудряются засрать все вокруг, умудряются испортить жизнь и близким и далеким. Залили кровью Чечню, потом Грузию и сегодня Украину.

Кровавая русская весна развязанная в Донбассе унесла десятки тысяч жизней граждан Украины и разрушила сотни предприятий и тысячи жилых домов. Этот урок московской орды украинский народ запомнит надолго !

Повезло Одессе, что народ это сам предотвратил, без помощи мусоров и армии. После 2 мая уже не стало российских врагов Одессы, и некому у них теперь устраивать ДНР и войну …

Вставай Донбасс, пора скинуть с плеч российскую нечисть. Вспомним как мы счастливо жили в солнечной Украине и посмотрите как сегодня грызут нашу землю и уничтожают нашу экономику эти московские паразиты.

Именем убитого начальника дебальцевской милиции назовут улицу.

Евгений Юханов трагически погиб 10 февраля 2015 года в Дебальцево защищая свой город от российских банд незаконных формирований.

До последнего правоохранитель держал оборону своего подразделения, помогал местному населению эвакуироваться и выжить. — Смерть российским оккупантам !

Лукашенко после начала российской войны против Украины сказал:

Никакого русского мира, чтобы я этих слов не слышал, Беларусь независимая страна. Если будет хоть один сапог одного оккупанта, то до последней капли крови

27 апр в 17:56|

Constantin Philatov

И всё-таки они молодцы, что решились выступить против фашистской власти… Пусть не всё получилось так, как надо, не получилось освободить Украину от фашистов, но всё равно они молодцы… Жаль, что народ Украины не поддержал это восстание…

Корр. Ага, а оце вещдок — про тих самих… А може й нє… Ладно, за що купили  

Art. Ото ж — за те й продаєм, однако!

26 апр в 9:20|

http://ar25.org/comment/12665#comment-12665

Андрофаги — етнічне коріння та вічна жорстокість москвинів

31.03.2014 — 16:54

► Сила — це ЄДИНИЙ аргумент, що його розуміє і шанує москвин.

► Право, справедливість, мораль — це для нього китайська грамота.!

1622876304685226349293618304220n.jpg

◉ Андрофа́ги (Androfagoi, грец. ανηρ, ανθρωπος — людина, φαγος —поїдаючий) — букв. людоїди, каннібали.

◉ Грецький історик Геродот (484–425 до Р. X.) пише, що на північ від Скитської держави (с. т. на просторі теперішньої Московщини. — П. Ш.) живе нарід андрофаґи (що означає «людожери»). Він пише, що той нарід є якийсь особливий, цілком відмінний від скитів, говорить не скитською мовою, не має ніяких законів, має найдикіші звичаї, вони є мисливці–кочовики і людожери. Не тяжко вгадати в тому народі прапредків нинішніх москвинів. Факт людожерства прамосквинів підтверджує і сучасна археологія.

◉ «18. За Борисфеном же з боку моря спочатку тягнеться Гілея, а на північ від її живуть скіфи-землероби. Їх елліни, що живуть на річці Гипаніс, називають борісфенітами, а самі себе ці елліни звуть ольвіополітами. Ці землероби-скіфи займають область на три дні шляху на схід до річки Пантікапа, а на північ — на одинадцять днів плавання вгору по Борисфену.

◉ Вище за них далеко тягнеться пустеля. За пустелею живуть андрофаги — особливе, але зовсім не скіфське плем’я. А на північ тягнеться справжня пустеля, і ніяких людей там, наскільки мені відомо, більше немає.»

◉ «106. Серед всіх племен самі дикі вдачі у андрофагів. Вони не знають ні судів, ні законів і є кочівниками. Одяг носять подібну скіфському, але мова у них особлива. Це єдине плем’я людоїдів в тій країні.»

◉ Геродот називає андрофагів східними сусідами неврів (IV.100.2; 102.2; 119.1; 125.3,5), землі їх обмежують Скіфію з півночі (IV.100.2) надалі землі московії, вони відмовили скіфам в допомозі проти персів (IV, 119.1), і скіфи тому вторглися в їх країну (IV.125.3).

◉ У IV.106 Геродот описує дикі і жорстокі вдачі андрофагів, що харчуються людським м’ясом, а в IV.18 вони названі особливим, не скіфським плем’ям.

◉ Спочатку самоїдами називали лише ненців — найбільший самоїдський народ, але згодом ця назва стала використовуватися як збірна назва всіх народів угро-фінської групи.

◉ В Росії самоїдів останнім часом називають самодійцями — це назва штучно утворена від російської діалектної форми самодін (в однині) та самоді (у множині), що використовувалася в російській мові нґанасанів та енців як самоназва цих груп.

◉ У 30-х роках XX століття повсюдно замінювали старі російські назви народів Росії на нові, утворені від їх самоназви.

◉ Назва самодійські народи, або самодійці, була запропонована в 1938 р. радянським лінгвістом Г. М. Прокоф’євим, замість прозорого за значенням (самоїди — означає людожери, канібали), з точки зору російської мови, і тому удаваного «образливим» слова самоїди.

◉ На терені Московщини археологи знайшли чимало городищ з т. зв. «смітниками», в яких є повно людських кісток, порозбиваних, щоб здобути з них шпік.

◉ Ті городища належать до неолітичної доби (2000 років до Р. X.), а Геродот жив в 5 ст. до Р. X. Отже, виходить, що прамосквини були людожерами кілька тисяч років, аж до Геродота, а можливо, і далі аж в християнську добу, про що свідчить їхній фольклор.

◉ Напр., відомий московський антрополог В. Даль записав розповсюджену в Московщині московську народну пісню, в якій жінка обіцяє забити свого чоловіка, з його кісток зварити холодець, з його печінки — пиріг, з його мозку — юшку.

◉ Такі–то пісні співав «народ–боґоносєц» аж у XX ст., а це вказує, що людожерство було в них і за християнської доби; на це натякає і римський історик Тацит, що жив в І ст. по Р. X. Крім того, археологи не знайшли ані одного поховання мерців на просторі Московщини з часів Неоліту; очевидячки прамосквини своїх мерців не ховали, а просто викидали на жир звірям (якщо самі не їли).

◉ Вказівкою на цю можливість є офіційно зареєстрований московською владою фактів такого «поховання» в XIX ст. в Московщині. Варто тут пригадати, що праукраїнці ховали своїх мерців ще 4000 років перед Р. X. (В. Савицький).

◉ Назва столиці москвинів є фінська («москва» у фінській мові означає «каламутна вода» — як бачимо, символічна назва).

◉ Багатий сибіряк запросив адмірала А. Шидловського на весілля свого сина. На тому весіллі частували гостей також і пельменями. Адмірал відчув якийсь дивний смак і запитав господаря: з якого м’яса вони зроблені. Той не хотів сказати, але потім, узявши з адмірала слово, що не скаже нікому, зізнався, що зроблені з людського м’яса. Про це знали гості…

◉ Обурений адмірал (українець) повідомив поліцію, і уряд наказав дослідити справу. Та вибухла революція 1905 р., і про ту справу забули. Навіть у ХІХ ст. влада записала чимало випадків, коли москвини не ховали своїх мерців, а викидали їх звірям.

◉ Московський уряд не дозволяв науковцям оприлюднювати подібне з архівів, „понеже в них много несуществовавших истин“. Проте 1838 р. дозволив видати кілька книг архівних матеріалів під суворою цензурою94, дозволив проф. М. Костомарову видати кілька книжок історичних розвідок. З тисяч фактів у тих книжках наведемо лише кілька.

◉ За часів т. зв. „смуты“ (1607–1611) повсталі московські стрільці виводили на ганок Кремля зв’язаних бояр і питали юрбу: „Иль любо?“. Юрба кричала: „Любо, любо!“. Тоді бояр кидали на підставлені списи. Потім розтинали їм черева, витягали кишки, відрубували руки, ноги. Юрба (чоловіки, жінки, діти) радісно кричали: „Любо! Любо!“

◉ По смерті царя Бориса Годунова москвини схопили його вдову, доньку і сина, роздягли їх догола, посадили на віз з-під гною і повезли через пеньки й ями до в’язниці. Там вдову задушили, сина закатували в той спосіб, що розчавили йому статеві органи, дочку не вбили одразу „дабы лепотой ея насладится, еже и быше“. Зґвалтованих і закатованих дівчат 1917–1967 рр. в СРСР (а за війни і поза ним) доведеться лічити сотнями тисяч.

◉ Якщо жертви вмирали скоро, то знущалися над мертвими. Наприклад, 1697 року викопали з могили тіло боярина Мілославського, притягнули свинями до помосту, де рубали голови зрадникам, а їхньою кров’ю поливали тіло Мілославського95.

◉ За Лівонських війн (1558 і 1701) московські міщани та селяни захоплювали полонених, відтинали їм носи, вуха, губи, статеві органи, пхаючи їх до рота жертв; здирали з живих всю шкіру, витягали з живих кишки і т. п.96. У 1917–1920-х рр. вирізали у полонених шкіру на плечах і ногах, як офіцерські погони і генеральські лампаси, випікали розпеченим залізом на спинах: більшовикам – п’ятикутну зірку, денікінцям – двоголового орла, петлюрівцям – тризуб, залежно хто і кого полонив.

◉ Року 1812 до московського полону здавалися напівзамерзлі вояки Наполеона. Московські жінки купували у солдатів тих полонених, приводили до своїх осель і там мучили немилосердно. Кололи ножами, видирали волосся, пекли вогнем, відтинали носи, статеві органи і робили ще таке, що не надається до друку. Вбивати не спішили, щоб довше смакувати муки та зойки жертв97. Серед московських чекістів 1917–1967 рр. були сотні жінок, про те, як вони катували в’язнів, написано чимало спогадів колишніх жертв.

◉ За подружню зраду жінок закопували у землю по шию, навіть вагітних. Щоб відразу не вмерли, годували і напували. В селі Камскому закопали двох вагітних жінок: одна прожила 23 дні, друга 1298.

◉ Курцям відтинали носи. Підроблювачам грошей заливали розтоплений метал у горлянку. У кого випадала з рук на землю монета, того карали на горло, бо на монеті викарбовано образ царя.

◉ Боярина, що був прикрасив свою піч кахлями з малюнками якогось птаха, закатували на смерть, бо орел був державним гербом. Чи ж не закатовують тепер в СРСР сотні тисяч людей за подібні „образи“ нових царів, вельмож та за зневажливе ставлення до „великого старшего брата“, його культури та мови?

◉ Німецький лікар Ф. Отон не міг 1685 р. вилікувати московського князя І. Каракучу, за те зарізали його, як вівцю. Жінка великого князя Василія – Соломія була безплідна і покликала лікарку Стефаниду. Довідавшись про це, Василій постриг дружину в черниці, а Стефаниду наказав утопити.

◉ Взагалі у XVII ст. москвини ще палили на вогнищі тих, хто лікував людей, уважаючи їх за слуг диявола. Вигублювали навіть тих, хто мав якусь лікарську книжку (тоді в Україні лікарські книжки були дуже розповсюджені, і лікарів шанували та щедро винагороджували.

◉ Навіть у XV–XVI ст. було кілька десятків лікарів, які скінчили європейські університети і навіть були там професорами: наприклад, Я. Урсин, С. Бірковський, Я. Латошинський, П. Ляшковський, І. Козак, В. Юрський, І. Шоквич та інші). 1677 року закатували боярина

Артамона Матвєєва за те, що мав лікарську книжку99.

◉ До покарань, встановлених урядом, місцева влада додавала ще свої, що їх винаходила вже власна „творча уява“. Наприклад, прив’язували тягар до ніг і взимку кидали в річку по шию. Тримали, доки не визнає провини. Чекісти значно перевершили своїх предків. Тепер в СРСР катують, мучать, знущаються не якісь там неграмотні мужики, а люди з університетською освітою.

◉ Лише перелік їхніх катівських способів і засобів жахає людину. Чужинці, читаючи спогади недокатованих, відмовляються вірити, бо це переходить межі людського розуму. Але ці способи теж видумувала не сама кремлівська кліка, як виправдовуються московські емігранти (а їм підтакують малоукраїнські підголоски). Їх винайшли і вживали сотні тисяч місцевих „вірних стражів революції“.

◉ Лише катування вищого ступеню – катування душі – винаходили московські науковці-психологи на чолі з академіком І. Павловим, розробивши науку т. зв. „рефлексів“. Досвід показав, що душевні психічні тортури дають наслідки стократ більші, ніж фізичні. Не фізичний біль, а душевний за життя ближніх змушував сотні тисяч людей ставати таємними виказниками НКВД.

◉ За невдалу облогу Смоленська 1634 р. і за невигідну угоду з Польщею цар Михайло наказав спочатку катувати, а потім відрубати голови 15 боярам та воєводам, а їхні родини вивезти до Сибіру.

◉ Більшовицькі революціонери вивчили психологію і вивозять батька в одне місце, мати – в друге за тисячі кілометрів, старших дітей – у третє, ще далі, а маленьких – до Московщини, де в дитбудинках змінюють їхні прізвища на московські і виховують на яничарів.

◉ Вивезених не поселяють у хатах, як робив кривавий царат, а заганяють далеко від осель до тундри і лишають у снігу проти неба. „Демократична“ влада СРСР розстріляла, закатувала, вигубила голодом, холодом ДЕСЯТКИ МІЛЬЙОНІВ, з яких більше як 99 % і не думали вбивати „советских“ царів, начальників, забирати їхні маєтки. Закон СРСР „Про охорону соціалістичної власності“ карає кількарічною каторгою матір, яка назбирала по жнивах на полі чи на дорозі загублені колоски, щоб нагодувати своїх голодних дітей.

◉ Єгипетські фараони, перські деспоти виглядають янголами, порівняно з московською „демократією“. Кажемо про „демократію“, себто народ, а не лише уряд СРСР, бо всі закони лишилися б мертвою буквою, якби не було МІЛЬЙОНІВ ОХОЧИХ МОСКВИНІВ ЗДІЙСНЮВАТИ ЇХ НА МІСЦЯХ.

◉ Москвини здавна купували українських (та інших) яничарів. Спосіб досить непевний, бо куплені можуть зрадити народу.

◉ У Московщині ХІV–ХVІІІ ст. кати, крім платні, одержували ще й частину майна страченого, тому завжди було багато охочих на цю посаду. Уряд продавав її тому, хто більше заплатить.

◉ Московська „демократія“ піднесла КУЛЬТ ката на незнану височінь. Хоч пошана до ката існувала в Московщині і до 1917 року, проте за всю її монархічну історію не знайшлося жодного поета чи письменника, який би прославляв професію ката.

◉ Місто Псков вислало до Івана ІV послів просити у царя захисту проти зловживань московського воєводи. Іван наказав роздягти всіх тих послів, поливати їх окропом, палити волосся тощо. Петро І власноручно рубав голови зв’язаним стрільцям і наказував своїм міністрам рубати. В. Голіцин, не вміючи рубати, батував, мучив.

◉ О. Меншиков хизувався, що зарубав 20. Лефорт та Бломберг (француз і німець) відмовилися рубати101. Т

◉ Петро не карав своїх лефортів за відмову рубати зв’язаним людям голови. Московська ж „демократія“ розстріляла кілька тисяч своїх голіциних за те, що замало порубали, як наприклад, П. Постишева, С. Косіора, М. Єжова, В. Балицького та інших. Син Петра І – Олексій був утік 1716 р. до Австрії. Петро урочисто обіцяв простити його і не карати, якщо повернеться. Син повірив батькові, повернувся. Петро негайно посадив його до в’язниці і сам катував шість місяців, доки син сконав.

◉ В. Ленін урочисто проголосив 1923 р. амністію всім емігрантам, які повернуться до СРСР. Тисячі повірили і повернулися. Там їх зустріла доля Олексія. Захопивши 1463 р. Великий Новгород, москвини погнали до Московщини 8 тисяч родин новгородців з жінками та дітьми пішки, не дозволивши їм ні найняти сани, ні взяти теплий одяг.

◉ Те саме зробили, захопивши 1489 р. Псков та Вятку. Дуже багато загинуло в дорозі від холоду, голоду та знущань вартових.

◉ Вивезли з Новгорода 8 тисяч, багато із Пскова та Вятки, але разом не більш як 25 тисяч. Кривава московська „демократія“ ХХ століття з самої лише України вивезла ДЕСЯТЬ МІЛЬЙОНІВ люду. На одній лише Колимі загинуло з голоду, холоду, знущань ВІСІМ МІЛЬЙОНІВ. За один лише 1933 рік Московщина вигубила ВІСІМ МІЛЬЙОНІВ українців голодомором. Вивезла 1937 р. до Сибіру на повільну смерть 3500 тисяч українців.

◉ Розстріляла на місці в Україні 300 тисяч люду102. Це ж майже все населення такої великої держави, як Канада. Якби в Канаді загинула лише одна десята такої кількості, то весь світ здригнувся б. І не лише кричав би, але й надіслав би своє військо припинити геноцид. Кілька менших народів СРСР вже не існує. Винищені до ноги.

◉ Міжнародна слідча комісія вирахувала, що за 25 років в СРСР згинуло 60 мільйонів люду, не враховуючи вбитих на війні 1939–1945 рр. Це знає світ і мовчить. Той світ купував у Московщині 1933 р. українську пшеницю, бо продавалась дуже дешево.

◉ Це той світ, який проголосив, що дві останні війни воював за волю і добробут усіх народів. Інша комісія, враховуючи тих, які не народилися, бо батьки загинули молодими, встановила, що в СРСР загинуло сто мільйонів люду.

◉ Сто мільйонів невинних людей вигубив „богобоязливий“ московський народ. Підкреслюємо – НАРОД, а не лише „кремлівська кліка“, чи „радянська влада“, чи „більшовики“, чи „КПСС“.

◉ Вигублено, бо ж було ще 80 мільйонів нащадків тих, що жінкам просвердлювали дірки в грудях і через них і через рот протягали грубий мотуз і на йому їх вішали. Нащадків тих, хто засипав порохом роти і запалював; хто здирав з живих людей шкіру з голови до ніг; хто відтинав статеві органи; хто закопував по шию вагітних матерів; хто задля розваги на народних святах робив багато такого, що не надається до друку.

◉ Все те чинив народ, а не лише „режим“, бо сучасна наука про спадковість (генетика) вчить, що нащадки дістають від предків не лише фізичні властивості, але й духовні.

◉ У ХХ ст. московський уряд, щоб дати вихід народному потягу до таких розваг, дозволив йому таке. Всі мужчини двох сусідніх сіл разом з дідами і підлітками зустрічалися на умовленому місці і починався бій. ◉ Билися не кулаками, а киями, камінням і великими різницькими ножами. Було багато поранених, кілька смертельно. Жінки, діти спостерігали за боєм, криками підбадьорюючи своїх односельців.

◉ Переможені купували „сивуху“, і обидва села пиячили. У містах бився один „кінець“ (частина) з протилежним. Пора на цю розвагу тривала від Водохреща до Великого посту, майже кожної неділі по Богослужбі. Влада ніби не заохочувала це офіційно, але фактично дивилася крізь пальці, дбаючи, щоб накопичений „бойовий дух“ не вибухнув проти неї.

◉ Після 1917 р. нова московська влада не лише не забороняла, а й заохочувала та щедро винагороджувала той „бойовий дух“. Уряд більшовиків створював у 1917–1936 рр. озброєні „хлібозаготівельні загони“ і висилав в Україну грабувати харчі і вугілля для голодної Московщини.

◉ На його заклик вступати до тих загонів зголосилося в одному лише Петрограді за два дні 65 тисяч чоловік. За 1920-х і дальших років не треба було вже й битися, щоб усе мати.

◉ Призначені на державні посади комісари, командири, директори, інспектори, управителі, уповноважені та безліч інших голодранців і волоцюг уже спокійно заходили до домівок, крамниць, складів, музеїв, церков і брали іменем влади все, що бажали.

◉ Взагалі у нас у Московщині кожний з насолодою б’є когось. І народ уважає биття за корисне, бо ж склав приповідку „За битого двох небитих дають“.

◉ За 1917–1919 рр. селяни закопували полонених червоногвардійців донизу головою так глибоко, що з землі стирчали ноги. Потім сміялися як ті ноги карлючилися. Або високо на дереві прибивали цвяхами одну руку і одну ногу і насолоджувалися муками жертви.

◉ Червоногвардійці ж здирали з живих полонених денікінців-контрреволюціонерів шкіру, забивали цвяхи в голову, вирізали шкіру на плечах, як офіцерські погони і т. п.

◉ Я не знаю, чи де у світі поводяться так жорстоко з жінками, як у московському селі. Московська народна мудрість каже: „Риба – не м’ясо, баба – не людина“, „Для бабів і звірів суду немає“. Коли я питав учасників громадянської війни, чи вони не гидяться вбивати один одного, то вони із здивуванням відповідали: „А кому це шкодить? Людей багато. Всім вистачить“. „А де ж той – так гарно змальований нашою літературою – богобоязний шукач правди і справедливості „русский мужичок“? Я шукав його по всій Московщині і не знайшов. Не знайшов, бо він існував лише у мріях наших письменників, а не в житті“ (М. Горький. „Русская жестокость“).

https://www.youtube.com/watch?v=GbGaov6jCU8

Лови пенёк

◉ Знищення людей — звичай варварів. Прояви дикунства проявляються в агресії, в окупації, в негідній поведінці, що свідчить про мізерність людей, їхню розумову обмеженість, низький моральний рівень. У плині третього тисячоліття людство навчилося мирно співіснувати, але в Росії лишився імперський світогляд, расова зверхність і кулачне право.

◉ Спілкуючись з російськими та українськими матерями, відчуваєш велику різницю в поглядах на таку річ, як помста. Там, де росіянки вимагають позбавлення життя, українки говорять «Бог його покарає».

◉ Це говорить про високу духовність української нації і нецивілізованість російської, що сформувалася на землях, яку Геродот відносив до володіння андрофагів (людожерів). Не помилився античний грецький вчений…

◉ Ця тема свідомо замовчується, але вона все одно потребує докладного вивчення етнопсихологів, істориків та багатьох інших науковців.

✇ ДЖЕРЕЛА:

⚑ Володимир ПРОЦЕНКО

⚑ Олександр Франчук

⚑ Павло Штепа *МОСКОВСТВО*

⚑ Геродот, СКІФІЯ (четверта книга «Мельпомена» «Історії в дев’яти книгах»),https://docs.google.com/viewer?a=v&pid=explorer&chrome=true&srcid=0B-gWbuz5e6alOWEzMDg4YTYtYTE1MS00MGRjLWIzYWQtODM5YTFmNmE0NjM2&hl=en_US

⚑ Михайло Красуський, ДАВНІСТЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ, 1880, Одеса,https://docs.google.com/viewer?a=v&pid=explorer&chrome=true&srcid=0B-gWbuz5e6alNDA5MmJiNGYtNmQyYS00OGI5LWJjMGYtNGQ4MDQ1NmU1MzIy&hl=en_US

⚑ Одна з картинок: «Канібалізм в Московії і Литві», Аугсбург, 1571 рік

⚑ Лупейко В. Кайдашизм, або Доки ж Будемо самоїдами? Есеї — Київ: Видавництво ім.Олени Теліги, 1998.-381 с.: іл. 20.

Корр. А-а-а-а, так он що робить пан реконструктор-Гіркин на землі України-неньки — …

Art. Та отож — ре-кон-стру-ює… так би мовити, андрофагию…

Корр. Еге ж, «виправляє», так би мовити — історичну помилку?!

Art. Виправляє, тими ж — традиційними способами.

Корр. Ну, і от — теж нехіло… Звучить.

http://ar25.org/comment/12665#comment-12665

Опубліковано Вакула Коваль

9 Серпень, 2014 — 19:44

З того, що лежить на поверхні:

1. «Москва» складається з двох мордовських слів:

Моск — гнилий, чорний, брудний

Ва — вода, ріка.

«Моск-ва« значить «брудна ріка»

2. Москаль — означа чорний, брудний, тобто чернь, смерд, саринь. Саринь — Саранськ — досі є їх столицею. Раніше вони не ображалися на «москаль» чи «саринь», бо це було їх становище. А тепер вони хочуть, не міняючи свого характеру, стати українцями 🙂

У них не було своєї знаті і прізвищ. Прізвища з’явилися в них відносно недавно, тому слово «прізвище» в них взято з французької «фамілія». І тому всі прізвища в них болгарського типу (як і у всіх середньоазійців СНГ) на -ов, чи -єв. Бо прізвища з’явилися пізніше русифікації на основі староболгарського (старослов’янського) суржику.

Українські прізвища на «ко» є і у західноевропейців (Франко), у молдаван та румун (перейшло в -ку), значить, вони дуже древні. Взагалі українські прізвища «розбрелися» по сусіднім народам, по одному на народ (плем’я). Болгарам -ов, полякам -ий…

Корр. Ой, щось ми з Вами — шеф… теє, дуже вже захопилися?!

Art.  Точно — так і є! Так шо — перервемося і… без музики закругляємося, так би мовити оголошуємо перерву?

Корр. О, це щось у нас новація якась! Даvайте, і так…

(продолжение темы следует)

не могу молчать ч. 7.542. Украина + ЕС (В Мире)

Корр. А шо то Ви казали, про якихось тваринок, га?

Art. А, це про «Єнотів». Тільки мова не про тваринок, а про ТВАРЄЙ! Пайдьоть?

Корр. А воно теє — у тєму…? Хоча, а шо у нас не у тєму-то?!

https://vk.com/wall-92739722_186693?reply=186719

ЕНОТЫ Новороссия

Анжелика Шутенко-Безлер

23 апр 2016 в 10:01

ОЧЕРЕДНОЙ «словесный понос» ВЕЛИКОГО БЕГЛОКОМАНДУЮЩЕГО ГИРКИНА

http://od-novorossia.livejournal.com/1890672.html

Долго молчал, КОГДА ЭТО ЧУДО Гиркин рассказывал сказки-небылицы, как типа помог мне захватить Горловку; молчал, когда это «белогвардейское» недоразумение рассказывало, что я отбирал у него оружие; молчал, когда этот любитель «антиквариата» рассказывал о том, какой я «махновец» и совсем не советовался с его «Велико тупоблагородием». Но после очередной порции «словесных помоев» как то захотелось высказаться.

Это тупое в военном плане, не имеющее военного образования, амебно-трусливое существо, закончившее Историко-архивный институт, взялось рассуждать о действиях России в Сирии, об операциях проведенных мной (о многих из них эта надутая пустышка даже не знает). Гиркин, выкрути шурупы из черепа и сними корону со своей тупой башки.

Вы тот, кто , извините, «обосрался» в топочасти г. Симферополя (надеюсь Ваших кусочков серого вещества хватит это вспомнить во всех подробностях), тот, кто с момента взятия Славянска до 5 июля- момента позорного бегства, которое сейчас пытаетесь представить «великим маневром», не сумели нормально организовать оборону города. Вашего Великого полководческого дара не хватило, чтобы понять, что нужно не в подвале СБУ сидеть, а занять и удерживать Карачун. Вы, сдавший большую половину ДНР, рассуждаете об эффективности проведенных мною боевых операций??!!!!

Драпали Вы, господин беглокомандующий, в Горловку, но тут случился у Вас облом. Пришлось голым сидеть у меня в подвале в бане. Я хотел Вас, «гений военной мысли», ныне типа военный теоретик и создатель «дибилокомитета 25 числа», просто расстрелять за проявленную трусость и малодушие. И поверьте сделал это, если бы не Бородай, которому Вы ныне обязаны жизнью. Это именно он «оборвал» мне телефон и, где угрозами, а потом просто уговорами, просил этого не делать. Благодаря Бородаю, Вы сейчас живете, строчите пасквили и занимаетесь «говнометанием» во всех , кто не согласен с Вашей мыслью городского сумасшедшего. Поэтому я Вас и не расстрелял. Правда в Донецк отправил в камуфляже своей жены и в ее футболке. Хоть так, но отыгрался, Керенский вы наш. А потом смеялся над Вашими попытками обелить себя, рассказывая, что одна из причин оставления Славянска — боязнь, что группировка «Беса» ударит Вам, «звезде -командарму», в спину. Видно большая «вавка» в голове после сидения в подвале Славянского СБУ образовалась

Все Ваши военные заслуги, «победно драпавший» команданте а ля Че, — это позорное оставление Славянска, Краматорска, Константиновки, Дружковки. Оставление Карловки, которую мое подразделение и подразделение «Востока» удерживали более полутора месяцев, Вы, «гений военной мысли», умудрились слить её за два дня. А что стоит за приказом сдать Горловку как не предательство!!! Фото этого приказа я выкладываю ниже.

Вы даже не знаете, кто руководил обороной Горловки!!! Серега «Боцман», руководил обороной только с 29 июля по 5 августа. На этом все Ваши познания об обороне города заканчиваются, как и все познания о проведенных мной операциях в Волновахе, Доброполье, Малиновке, Дьяково, Докучаевске, Амвросиевке, Грабском, Илловайске, Уманском, Карловке, Полтаве. А не знаете только по одной причине: я не считал нужным советоваться и ставить в известность «пустышку» в военных вопросах — реставратора Гиркина. Сдача Артемовска полностью на Вашей совести. Это Вы, «непревзойденный» гений военной мысли, убрали моих людей с Артемовска (фото «людей» додається Art.) и поставили туда свой гарнизон, который разбежался при виде двух БТРов. Это Вы виновны в смерти «Ромашки», это на Вашей совести смерть моего друга, командира той группы, которая приняла бой 5 мая 2014 года «Волка», и которая потом в полном составе ушла в Горловку, а Вы объявили их дезертирами. Я никогда не забуду, как ночью один уходил со Славянска с двумя пистолетами после Вашей фразы

«Два медведя в одной берлоге не уживутся». Так вот после Вашего «героического» драпа в Горловку, я могу с чистым сердцем сказать: » Медведь с тобой, ПЕТУХОМ, в одной берлоге, точно не уживутся»

И.Безлер

23.04.2016

Олег Иванов

У меня вопрос к Безлеру: а что же тогда не он сам возглавил ВСЁ движение НОВОРОССИЯ?

Не было бы Стрелкова-Гиркина, не было бы НОВОРОССИИ — это, надеюсь, не подлежит сомнению?! (а шо — вона є ота… ново… як її тамочки…? Art.). И сейчас бы миллионы жителей Донбасса были бы либо уничтожены, либо распроданы на органы…,

Страшилки в соцсетях приобретают все более химерные формы, и чем большие потери несут террористы, тем абсурднее ложь

Страшилки в соцсетях приобретают все более химерные формы, и чем большие потери несут террористы, тем абсурднее ложь

 

Корр. А ну-кась, погодьте — а почём нонче, эти… органы-то данецкие, ась?

Art. Н-у-у, эт смотря шо, сикоки і так далее… Например (наприклад — якщо по нашому) наиболее популярный т.н. «суповый данецкий…» щас, вспомню.. Да, кстати — примерно такой…

Корр. Нє, нє, нє… не треба. Я вже як-небудь… повірю на слово

Art. Ну, дивіться… А може, теє — одним глазочком, ась?

Корр. Нє, без «ась»!

Art. Тоді поїхали — «далее по тексту…»

«…либо сидели бы в застенках соплепиндосских подстилок СБУ, что мы сейчас и наблюдаем на оккупированных территориях НОВОРОССИИ.

И на фоне этого потоки грязи, которые выливает на Стрелкова Безлер, выглядят не просто омерзительно, а возникают вопрос: на чьей стороне сейчас Безлер? На стороне НОВОРОССИИ или…?

Art. А й — дисситно — як же ж: «или…»? — «или..»?

Корр. А вот, Внучок, нам и подскажет!

23 апр в 19:16

Внук Пуговкина

Всегда от роССии и руССких была одна ложь, война и предательство.

На территории Московии, если верить Геродоту, водились племена «Андрофагов» — людоедов …

Россия в Донбасс везет ракеты и снаряды а обратно вывозит раненых детей изображая при этом лицо сострадания.

Паскудная страна, умудряются засрать все вокруг, умудряются испортить жизнь и близким и далеким. Залили кровью Чечню, потом Грузию и сегодня Украину.

Кровавая русская весна развязанная в Донбассе унесла десятки тысяч жизней граждан Украины и разрушила сотни предприятий и тысячи жилых домов. Этот урок московской орды украинский народ запомнит надолго !

Повезло Одессе, что народ это сам предотвратил, без помощи мусоров и армии. После 2 мая уже не стало российских врагов Одессы, и некому у них теперь устраивать ДНР и войну …

Вставай Донбасс, пора скинуть с плеч российскую нечисть. Вспомним как мы счастливо жили в солнечной Украине и посмотрите как сегодня грызут нашу землю и уничтожают нашу экономику эти московские паразиты.

Именем убитого начальника дебальцевской милиции назовут улицу.

Евгений Юханов трагически погиб 10 февраля 2015 года в Дебальцево защищая свой город от российских банд незаконных формирований.

До последнего правоохранитель держал оборону своего подразделения, помогал местному населению эвакуироваться и выжить. — Смерть российским оккупантам !

Лукашенко после начала российской войны против Украины сказал:

Никакого русского мира, чтобы я этих слов не слышал, Беларусь независимая страна. Если будет хоть один сапог одного оккупанта, то до последней капли крови

27 апр в 17:56|

Constantin Philatov

И всё-таки они молодцы, что решились выступить против фашистской власти… Пусть не всё получилось так, как надо, не получилось освободить Украину от фашистов, но всё равно они молодцы… Жаль, что народ Украины не поддержал это восстание…

Корр. Ага, а оце вещдок — про тих самих… А може й нє… Ладно, за що купили  

Art. Ото ж — за те й продаєм, однако!

26 апр в 9:20|

http://ar25.org/comment/12665#comment-12665

Андрофаги — етнічне коріння та вічна жорстокість москвинів

31.03.2014 — 16:54

► Сила — це ЄДИНИЙ аргумент, що його розуміє і шанує москвин.

► Право, справедливість, мораль — це для нього китайська грамота.!

1622876304685226349293618304220n.jpg

◉ Андрофа́ги (Androfagoi, грец. ανηρ, ανθρωπος — людина, φαγος —поїдаючий) — букв. людоїди, каннібали.

◉ Грецький історик Геродот (484–425 до Р. X.) пише, що на північ від Скитської держави (с. т. на просторі теперішньої Московщини. — П. Ш.) живе нарід андрофаґи (що означає «людожери»). Він пише, що той нарід є якийсь особливий, цілком відмінний від скитів, говорить не скитською мовою, не має ніяких законів, має найдикіші звичаї, вони є мисливці–кочовики і людожери. Не тяжко вгадати в тому народі прапредків нинішніх москвинів. Факт людожерства прамосквинів підтверджує і сучасна археологія.

◉ «18. За Борисфеном же з боку моря спочатку тягнеться Гілея, а на північ від її живуть скіфи-землероби. Їх елліни, що живуть на річці Гипаніс, називають борісфенітами, а самі себе ці елліни звуть ольвіополітами. Ці землероби-скіфи займають область на три дні шляху на схід до річки Пантікапа, а на північ — на одинадцять днів плавання вгору по Борисфену.

◉ Вище за них далеко тягнеться пустеля. За пустелею живуть андрофаги — особливе, але зовсім не скіфське плем’я. А на північ тягнеться справжня пустеля, і ніяких людей там, наскільки мені відомо, більше немає.»

◉ «106. Серед всіх племен самі дикі вдачі у андрофагів. Вони не знають ні судів, ні законів і є кочівниками. Одяг носять подібну скіфському, але мова у них особлива. Це єдине плем’я людоїдів в тій країні.»

◉ Геродот називає андрофагів східними сусідами неврів (IV.100.2; 102.2; 119.1; 125.3,5), землі їх обмежують Скіфію з півночі (IV.100.2) надалі землі московії, вони відмовили скіфам в допомозі проти персів (IV, 119.1), і скіфи тому вторглися в їх країну (IV.125.3).

◉ У IV.106 Геродот описує дикі і жорстокі вдачі андрофагів, що харчуються людським м’ясом, а в IV.18 вони названі особливим, не скіфським плем’ям.

◉ Спочатку самоїдами називали лише ненців — найбільший самоїдський народ, але згодом ця назва стала використовуватися як збірна назва всіх народів угро-фінської групи.

◉ В Росії самоїдів останнім часом називають самодійцями — це назва штучно утворена від російської діалектної форми самодін (в однині) та самоді (у множині), що використовувалася в російській мові нґанасанів та енців як самоназва цих груп.

◉ У 30-х роках XX століття повсюдно замінювали старі російські назви народів Росії на нові, утворені від їх самоназви.

◉ Назва самодійські народи, або самодійці, була запропонована в 1938 р. радянським лінгвістом Г. М. Прокоф’євим, замість прозорого за значенням (самоїди — означає людожери, канібали), з точки зору російської мови, і тому удаваного «образливим» слова самоїди.

◉ На терені Московщини археологи знайшли чимало городищ з т. зв. «смітниками», в яких є повно людських кісток, порозбиваних, щоб здобути з них шпік.

◉ Ті городища належать до неолітичної доби (2000 років до Р. X.), а Геродот жив в 5 ст. до Р. X. Отже, виходить, що прамосквини були людожерами кілька тисяч років, аж до Геродота, а можливо, і далі аж в християнську добу, про що свідчить їхній фольклор.

◉ Напр., відомий московський антрополог В. Даль записав розповсюджену в Московщині московську народну пісню, в якій жінка обіцяє забити свого чоловіка, з його кісток зварити холодець, з його печінки — пиріг, з його мозку — юшку.

◉ Такі–то пісні співав «народ–боґоносєц» аж у XX ст., а це вказує, що людожерство було в них і за християнської доби; на це натякає і римський історик Тацит, що жив в І ст. по Р. X. Крім того, археологи не знайшли ані одного поховання мерців на просторі Московщини з часів Неоліту; очевидячки прамосквини своїх мерців не ховали, а просто викидали на жир звірям (якщо самі не їли).

◉ Вказівкою на цю можливість є офіційно зареєстрований московською владою фактів такого «поховання» в XIX ст. в Московщині. Варто тут пригадати, що праукраїнці ховали своїх мерців ще 4000 років перед Р. X. (В. Савицький).

◉ Назва столиці москвинів є фінська («москва» у фінській мові означає «каламутна вода» — як бачимо, символічна назва).

◉ Багатий сибіряк запросив адмірала А. Шидловського на весілля свого сина. На тому весіллі частували гостей також і пельменями. Адмірал відчув якийсь дивний смак і запитав господаря: з якого м’яса вони зроблені. Той не хотів сказати, але потім, узявши з адмірала слово, що не скаже нікому, зізнався, що зроблені з людського м’яса. Про це знали гості…

◉ Обурений адмірал (українець) повідомив поліцію, і уряд наказав дослідити справу. Та вибухла революція 1905 р., і про ту справу забули. Навіть у ХІХ ст. влада записала чимало випадків, коли москвини не ховали своїх мерців, а викидали їх звірям.

◉ Московський уряд не дозволяв науковцям оприлюднювати подібне з архівів, „понеже в них много несуществовавших истин“. Проте 1838 р. дозволив видати кілька книг архівних матеріалів під суворою цензурою94, дозволив проф. М. Костомарову видати кілька книжок історичних розвідок. З тисяч фактів у тих книжках наведемо лише кілька.

◉ За часів т. зв. „смуты“ (1607–1611) повсталі московські стрільці виводили на ганок Кремля зв’язаних бояр і питали юрбу: „Иль любо?“. Юрба кричала: „Любо, любо!“. Тоді бояр кидали на підставлені списи. Потім розтинали їм черева, витягали кишки, відрубували руки, ноги. Юрба (чоловіки, жінки, діти) радісно кричали: „Любо! Любо!“

◉ По смерті царя Бориса Годунова москвини схопили його вдову, доньку і сина, роздягли їх догола, посадили на віз з-під гною і повезли через пеньки й ями до в’язниці. Там вдову задушили, сина закатували в той спосіб, що розчавили йому статеві органи, дочку не вбили одразу „дабы лепотой ея насладится, еже и быше“. Зґвалтованих і закатованих дівчат 1917–1967 рр. в СРСР (а за війни і поза ним) доведеться лічити сотнями тисяч.

◉ Якщо жертви вмирали скоро, то знущалися над мертвими. Наприклад, 1697 року викопали з могили тіло боярина Мілославського, притягнули свинями до помосту, де рубали голови зрадникам, а їхньою кров’ю поливали тіло Мілославського95.

◉ За Лівонських війн (1558 і 1701) московські міщани та селяни захоплювали полонених, відтинали їм носи, вуха, губи, статеві органи, пхаючи їх до рота жертв; здирали з живих всю шкіру, витягали з живих кишки і т. п.96. У 1917–1920-х рр. вирізали у полонених шкіру на плечах і ногах, як офіцерські погони і генеральські лампаси, випікали розпеченим залізом на спинах: більшовикам – п’ятикутну зірку, денікінцям – двоголового орла, петлюрівцям – тризуб, залежно хто і кого полонив.

◉ Року 1812 до московського полону здавалися напівзамерзлі вояки Наполеона. Московські жінки купували у солдатів тих полонених, приводили до своїх осель і там мучили немилосердно. Кололи ножами, видирали волосся, пекли вогнем, відтинали носи, статеві органи і робили ще таке, що не надається до друку. Вбивати не спішили, щоб довше смакувати муки та зойки жертв97. Серед московських чекістів 1917–1967 рр. були сотні жінок, про те, як вони катували в’язнів, написано чимало спогадів колишніх жертв.

◉ За подружню зраду жінок закопували у землю по шию, навіть вагітних. Щоб відразу не вмерли, годували і напували. В селі Камскому закопали двох вагітних жінок: одна прожила 23 дні, друга 1298.

◉ Курцям відтинали носи. Підроблювачам грошей заливали розтоплений метал у горлянку. У кого випадала з рук на землю монета, того карали на горло, бо на монеті викарбовано образ царя.

◉ Боярина, що був прикрасив свою піч кахлями з малюнками якогось птаха, закатували на смерть, бо орел був державним гербом. Чи ж не закатовують тепер в СРСР сотні тисяч людей за подібні „образи“ нових царів, вельмож та за зневажливе ставлення до „великого старшего брата“, його культури та мови?

◉ Німецький лікар Ф. Отон не міг 1685 р. вилікувати московського князя І. Каракучу, за те зарізали його, як вівцю. Жінка великого князя Василія – Соломія була безплідна і покликала лікарку Стефаниду. Довідавшись про це, Василій постриг дружину в черниці, а Стефаниду наказав утопити.

◉ Взагалі у XVII ст. москвини ще палили на вогнищі тих, хто лікував людей, уважаючи їх за слуг диявола. Вигублювали навіть тих, хто мав якусь лікарську книжку (тоді в Україні лікарські книжки були дуже розповсюджені, і лікарів шанували та щедро винагороджували.

◉ Навіть у XV–XVI ст. було кілька десятків лікарів, які скінчили європейські університети і навіть були там професорами: наприклад, Я. Урсин, С. Бірковський, Я. Латошинський, П. Ляшковський, І. Козак, В. Юрський, І. Шоквич та інші). 1677 року закатували боярина

Артамона Матвєєва за те, що мав лікарську книжку99.

◉ До покарань, встановлених урядом, місцева влада додавала ще свої, що їх винаходила вже власна „творча уява“. Наприклад, прив’язували тягар до ніг і взимку кидали в річку по шию. Тримали, доки не визнає провини. Чекісти значно перевершили своїх предків. Тепер в СРСР катують, мучать, знущаються не якісь там неграмотні мужики, а люди з університетською освітою.

◉ Лише перелік їхніх катівських способів і засобів жахає людину. Чужинці, читаючи спогади недокатованих, відмовляються вірити, бо це переходить межі людського розуму. Але ці способи теж видумувала не сама кремлівська кліка, як виправдовуються московські емігранти (а їм підтакують малоукраїнські підголоски). Їх винайшли і вживали сотні тисяч місцевих „вірних стражів революції“.

◉ Лише катування вищого ступеню – катування душі – винаходили московські науковці-психологи на чолі з академіком І. Павловим, розробивши науку т. зв. „рефлексів“. Досвід показав, що душевні психічні тортури дають наслідки стократ більші, ніж фізичні. Не фізичний біль, а душевний за життя ближніх змушував сотні тисяч людей ставати таємними виказниками НКВД.

◉ За невдалу облогу Смоленська 1634 р. і за невигідну угоду з Польщею цар Михайло наказав спочатку катувати, а потім відрубати голови 15 боярам та воєводам, а їхні родини вивезти до Сибіру.

◉ Більшовицькі революціонери вивчили психологію і вивозять батька в одне місце, мати – в друге за тисячі кілометрів, старших дітей – у третє, ще далі, а маленьких – до Московщини, де в дитбудинках змінюють їхні прізвища на московські і виховують на яничарів.

◉ Вивезених не поселяють у хатах, як робив кривавий царат, а заганяють далеко від осель до тундри і лишають у снігу проти неба. „Демократична“ влада СРСР розстріляла, закатувала, вигубила голодом, холодом ДЕСЯТКИ МІЛЬЙОНІВ, з яких більше як 99 % і не думали вбивати „советских“ царів, начальників, забирати їхні маєтки. Закон СРСР „Про охорону соціалістичної власності“ карає кількарічною каторгою матір, яка назбирала по жнивах на полі чи на дорозі загублені колоски, щоб нагодувати своїх голодних дітей.

◉ Єгипетські фараони, перські деспоти виглядають янголами, порівняно з московською „демократією“. Кажемо про „демократію“, себто народ, а не лише уряд СРСР, бо всі закони лишилися б мертвою буквою, якби не було МІЛЬЙОНІВ ОХОЧИХ МОСКВИНІВ ЗДІЙСНЮВАТИ ЇХ НА МІСЦЯХ.

◉ Москвини здавна купували українських (та інших) яничарів. Спосіб досить непевний, бо куплені можуть зрадити народу.

◉ У Московщині ХІV–ХVІІІ ст. кати, крім платні, одержували ще й частину майна страченого, тому завжди було багато охочих на цю посаду. Уряд продавав її тому, хто більше заплатить.

◉ Московська „демократія“ піднесла КУЛЬТ ката на незнану височінь. Хоч пошана до ката існувала в Московщині і до 1917 року, проте за всю її монархічну історію не знайшлося жодного поета чи письменника, який би прославляв професію ката.

◉ Місто Псков вислало до Івана ІV послів просити у царя захисту проти зловживань московського воєводи. Іван наказав роздягти всіх тих послів, поливати їх окропом, палити волосся тощо. Петро І власноручно рубав голови зв’язаним стрільцям і наказував своїм міністрам рубати. В. Голіцин, не вміючи рубати, батував, мучив.

◉ О. Меншиков хизувався, що зарубав 20. Лефорт та Бломберг (француз і німець) відмовилися рубати101. Т

◉ Петро не карав своїх лефортів за відмову рубати зв’язаним людям голови. Московська ж „демократія“ розстріляла кілька тисяч своїх голіциних за те, що замало порубали, як наприклад, П. Постишева, С. Косіора, М. Єжова, В. Балицького та інших. Син Петра І – Олексій був утік 1716 р. до Австрії. Петро урочисто обіцяв простити його і не карати, якщо повернеться. Син повірив батькові, повернувся. Петро негайно посадив його до в’язниці і сам катував шість місяців, доки син сконав.

◉ В. Ленін урочисто проголосив 1923 р. амністію всім емігрантам, які повернуться до СРСР. Тисячі повірили і повернулися. Там їх зустріла доля Олексія. Захопивши 1463 р. Великий Новгород, москвини погнали до Московщини 8 тисяч родин новгородців з жінками та дітьми пішки, не дозволивши їм ні найняти сани, ні взяти теплий одяг.

◉ Те саме зробили, захопивши 1489 р. Псков та Вятку. Дуже багато загинуло в дорозі від холоду, голоду та знущань вартових.

◉ Вивезли з Новгорода 8 тисяч, багато із Пскова та Вятки, але разом не більш як 25 тисяч. Кривава московська „демократія“ ХХ століття з самої лише України вивезла ДЕСЯТЬ МІЛЬЙОНІВ люду. На одній лише Колимі загинуло з голоду, холоду, знущань ВІСІМ МІЛЬЙОНІВ. За один лише 1933 рік Московщина вигубила ВІСІМ МІЛЬЙОНІВ українців голодомором. Вивезла 1937 р. до Сибіру на повільну смерть 3500 тисяч українців.

◉ Розстріляла на місці в Україні 300 тисяч люду102. Це ж майже все населення такої великої держави, як Канада. Якби в Канаді загинула лише одна десята такої кількості, то весь світ здригнувся б. І не лише кричав би, але й надіслав би своє військо припинити геноцид. Кілька менших народів СРСР вже не існує. Винищені до ноги.

◉ Міжнародна слідча комісія вирахувала, що за 25 років в СРСР згинуло 60 мільйонів люду, не враховуючи вбитих на війні 1939–1945 рр. Це знає світ і мовчить. Той світ купував у Московщині 1933 р. українську пшеницю, бо продавалась дуже дешево.

◉ Це той світ, який проголосив, що дві останні війни воював за волю і добробут усіх народів. Інша комісія, враховуючи тих, які не народилися, бо батьки загинули молодими, встановила, що в СРСР загинуло сто мільйонів люду.

◉ Сто мільйонів невинних людей вигубив „богобоязливий“ московський народ. Підкреслюємо – НАРОД, а не лише „кремлівська кліка“, чи „радянська влада“, чи „більшовики“, чи „КПСС“.

◉ Вигублено, бо ж було ще 80 мільйонів нащадків тих, що жінкам просвердлювали дірки в грудях і через них і через рот протягали грубий мотуз і на йому їх вішали. Нащадків тих, хто засипав порохом роти і запалював; хто здирав з живих людей шкіру з голови до ніг; хто відтинав статеві органи; хто закопував по шию вагітних матерів; хто задля розваги на народних святах робив багато такого, що не надається до друку.

◉ Все те чинив народ, а не лише „режим“, бо сучасна наука про спадковість (генетика) вчить, що нащадки дістають від предків не лише фізичні властивості, але й духовні.

◉ У ХХ ст. московський уряд, щоб дати вихід народному потягу до таких розваг, дозволив йому таке. Всі мужчини двох сусідніх сіл разом з дідами і підлітками зустрічалися на умовленому місці і починався бій. ◉ Билися не кулаками, а киями, камінням і великими різницькими ножами. Було багато поранених, кілька смертельно. Жінки, діти спостерігали за боєм, криками підбадьорюючи своїх односельців.

◉ Переможені купували „сивуху“, і обидва села пиячили. У містах бився один „кінець“ (частина) з протилежним. Пора на цю розвагу тривала від Водохреща до Великого посту, майже кожної неділі по Богослужбі. Влада ніби не заохочувала це офіційно, але фактично дивилася крізь пальці, дбаючи, щоб накопичений „бойовий дух“ не вибухнув проти неї.

◉ Після 1917 р. нова московська влада не лише не забороняла, а й заохочувала та щедро винагороджувала той „бойовий дух“. Уряд більшовиків створював у 1917–1936 рр. озброєні „хлібозаготівельні загони“ і висилав в Україну грабувати харчі і вугілля для голодної Московщини.

◉ На його заклик вступати до тих загонів зголосилося в одному лише Петрограді за два дні 65 тисяч чоловік. За 1920-х і дальших років не треба було вже й битися, щоб усе мати.

◉ Призначені на державні посади комісари, командири, директори, інспектори, управителі, уповноважені та безліч інших голодранців і волоцюг уже спокійно заходили до домівок, крамниць, складів, музеїв, церков і брали іменем влади все, що бажали.

◉ Взагалі у нас у Московщині кожний з насолодою б’є когось. І народ уважає биття за корисне, бо ж склав приповідку „За битого двох небитих дають“.

◉ За 1917–1919 рр. селяни закопували полонених червоногвардійців донизу головою так глибоко, що з землі стирчали ноги. Потім сміялися як ті ноги карлючилися. Або високо на дереві прибивали цвяхами одну руку і одну ногу і насолоджувалися муками жертви.

◉ Червоногвардійці ж здирали з живих полонених денікінців-контрреволюціонерів шкіру, забивали цвяхи в голову, вирізали шкіру на плечах, як офіцерські погони і т. п.

◉ Я не знаю, чи де у світі поводяться так жорстоко з жінками, як у московському селі. Московська народна мудрість каже: „Риба – не м’ясо, баба – не людина“, „Для бабів і звірів суду немає“. Коли я питав учасників громадянської війни, чи вони не гидяться вбивати один одного, то вони із здивуванням відповідали: „А кому це шкодить? Людей багато. Всім вистачить“. „А де ж той – так гарно змальований нашою літературою – богобоязний шукач правди і справедливості „русский мужичок“? Я шукав його по всій Московщині і не знайшов. Не знайшов, бо він існував лише у мріях наших письменників, а не в житті“ (М. Горький. „Русская жестокость“).

https://www.youtube.com/watch?v=GbGaov6jCU8

Лови пенёк

◉ Знищення людей — звичай варварів. Прояви дикунства проявляються в агресії, в окупації, в негідній поведінці, що свідчить про мізерність людей, їхню розумову обмеженість, низький моральний рівень. У плині третього тисячоліття людство навчилося мирно співіснувати, але в Росії лишився імперський світогляд, расова зверхність і кулачне право.

◉ Спілкуючись з російськими та українськими матерями, відчуваєш велику різницю в поглядах на таку річ, як помста. Там, де росіянки вимагають позбавлення життя, українки говорять «Бог його покарає».

◉ Це говорить про високу духовність української нації і нецивілізованість російської, що сформувалася на землях, яку Геродот відносив до володіння андрофагів (людожерів). Не помилився античний грецький вчений…

◉ Ця тема свідомо замовчується, але вона все одно потребує докладного вивчення етнопсихологів, істориків та багатьох інших науковців.

✇ ДЖЕРЕЛА:

⚑ Володимир ПРОЦЕНКО

⚑ Олександр Франчук

⚑ Павло Штепа *МОСКОВСТВО*

⚑ Геродот, СКІФІЯ (четверта книга «Мельпомена» «Історії в дев’яти книгах»),https://docs.google.com/viewer?a=v&pid=explorer&chrome=true&srcid=0B-gWbuz5e6alOWEzMDg4YTYtYTE1MS00MGRjLWIzYWQtODM5YTFmNmE0NjM2&hl=en_US

⚑ Михайло Красуський, ДАВНІСТЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ, 1880, Одеса,https://docs.google.com/viewer?a=v&pid=explorer&chrome=true&srcid=0B-gWbuz5e6alNDA5MmJiNGYtNmQyYS00OGI5LWJjMGYtNGQ4MDQ1NmU1MzIy&hl=en_US

⚑ Одна з картинок: «Канібалізм в Московії і Литві», Аугсбург, 1571 рік

⚑ Лупейко В. Кайдашизм, або Доки ж Будемо самоїдами? Есеї — Київ: Видавництво ім.Олени Теліги, 1998.-381 с.: іл. 20.

Корр. А-а-а-а, так он що робить пан реконструктор-Гіркин на землі України-неньки — …

Art. Та отож — ре-кон-стру-ює… так би мовити, андрофагию…

Корр. Еге ж, «виправляє», так би мовити — історичну помилку?!

Art. Виправляє, тими ж — традиційними способами.

Корр. Ну, і от — теж нехіло… Звучить.

http://ar25.org/comment/12665#comment-12665

Опубліковано Вакула Коваль

9 Серпень, 2014 — 19:44

З того, що лежить на поверхні:

1. «Москва» складається з двох мордовських слів:

Моск — гнилий, чорний, брудний

Ва — вода, ріка.

«Моск-ва« значить «брудна ріка»

2. Москаль — означа чорний, брудний, тобто чернь, смерд, саринь. Саринь — Саранськ — досі є їх столицею. Раніше вони не ображалися на «москаль» чи «саринь», бо це було їх становище. А тепер вони хочуть, не міняючи свого характеру, стати українцями 🙂

У них не було своєї знаті і прізвищ. Прізвища з’явилися в них відносно недавно, тому слово «прізвище» в них взято з французької «фамілія». І тому всі прізвища в них болгарського типу (як і у всіх середньоазійців СНГ) на -ов, чи -єв. Бо прізвища з’явилися пізніше русифікації на основі староболгарського (старослов’янського) суржику.

Українські прізвища на «ко» є і у західноевропейців (Франко), у молдаван та румун (перейшло в -ку), значить, вони дуже древні. Взагалі українські прізвища «розбрелися» по сусіднім народам, по одному на народ (плем’я). Болгарам -ов, полякам -ий…

Корр. Ой, щось ми з Вами — шеф… теє, дуже вже захопилися?!

Art.  Точно — так і є! Так шо — перервемося і… без музики закругляємося, так би мовити оголошуємо перерву?

Корр. О, це щось у нас новація якась! Даvайте, і так…

(продолжение темы следует)

не могу молчать ч. 7.542. Украина + ЕС (В Мире)

Корр. А шо то Ви казали, про якихось тваринок, га?

Art. А, це про «Єнотів». Тільки мова не про тваринок, а про ТВАРЄЙ! Пайдьоть?

Корр. А воно теє — у тєму…? Хоча, а шо у нас не у тєму-то?!

https://vk.com/wall-92739722_186693?reply=186719

ЕНОТЫ Новороссия

Анжелика Шутенко-Безлер

23 апр 2016 в 10:01

ОЧЕРЕДНОЙ «словесный понос» ВЕЛИКОГО БЕГЛОКОМАНДУЮЩЕГО ГИРКИНА

http://od-novorossia.livejournal.com/1890672.html

Долго молчал, КОГДА ЭТО ЧУДО Гиркин рассказывал сказки-небылицы, как типа помог мне захватить Горловку; молчал, когда это «белогвардейское» недоразумение рассказывало, что я отбирал у него оружие; молчал, когда этот любитель «антиквариата» рассказывал о том, какой я «махновец» и совсем не советовался с его «Велико тупоблагородием». Но после очередной порции «словесных помоев» как то захотелось высказаться.

Это тупое в военном плане, не имеющее военного образования, амебно-трусливое существо, закончившее Историко-архивный институт, взялось рассуждать о действиях России в Сирии, об операциях проведенных мной (о многих из них эта надутая пустышка даже не знает). Гиркин, выкрути шурупы из черепа и сними корону со своей тупой башки.

Вы тот, кто , извините, «обосрался» в топочасти г. Симферополя (надеюсь Ваших кусочков серого вещества хватит это вспомнить во всех подробностях), тот, кто с момента взятия Славянска до 5 июля- момента позорного бегства, которое сейчас пытаетесь представить «великим маневром», не сумели нормально организовать оборону города. Вашего Великого полководческого дара не хватило, чтобы понять, что нужно не в подвале СБУ сидеть, а занять и удерживать Карачун. Вы, сдавший большую половину ДНР, рассуждаете об эффективности проведенных мною боевых операций??!!!!

Драпали Вы, господин беглокомандующий, в Горловку, но тут случился у Вас облом. Пришлось голым сидеть у меня в подвале в бане. Я хотел Вас, «гений военной мысли», ныне типа военный теоретик и создатель «дибилокомитета 25 числа», просто расстрелять за проявленную трусость и малодушие. И поверьте сделал это, если бы не Бородай, которому Вы ныне обязаны жизнью. Это именно он «оборвал» мне телефон и, где угрозами, а потом просто уговорами, просил этого не делать. Благодаря Бородаю, Вы сейчас живете, строчите пасквили и занимаетесь «говнометанием» во всех , кто не согласен с Вашей мыслью городского сумасшедшего. Поэтому я Вас и не расстрелял. Правда в Донецк отправил в камуфляже своей жены и в ее футболке. Хоть так, но отыгрался, Керенский вы наш. А потом смеялся над Вашими попытками обелить себя, рассказывая, что одна из причин оставления Славянска — боязнь, что группировка «Беса» ударит Вам, «звезде -командарму», в спину. Видно большая «вавка» в голове после сидения в подвале Славянского СБУ образовалась

Все Ваши военные заслуги, «победно драпавший» команданте а ля Че, — это позорное оставление Славянска, Краматорска, Константиновки, Дружковки. Оставление Карловки, которую мое подразделение и подразделение «Востока» удерживали более полутора месяцев, Вы, «гений военной мысли», умудрились слить её за два дня. А что стоит за приказом сдать Горловку как не предательство!!! Фото этого приказа я выкладываю ниже.

Вы даже не знаете, кто руководил обороной Горловки!!! Серега «Боцман», руководил обороной только с 29 июля по 5 августа. На этом все Ваши познания об обороне города заканчиваются, как и все познания о проведенных мной операциях в Волновахе, Доброполье, Малиновке, Дьяково, Докучаевске, Амвросиевке, Грабском, Илловайске, Уманском, Карловке, Полтаве. А не знаете только по одной причине: я не считал нужным советоваться и ставить в известность «пустышку» в военных вопросах — реставратора Гиркина. Сдача Артемовска полностью на Вашей совести. Это Вы, «непревзойденный» гений военной мысли, убрали моих людей с Артемовска (фото «людей» додається Art.) и поставили туда свой гарнизон, который разбежался при виде двух БТРов. Это Вы виновны в смерти «Ромашки», это на Вашей совести смерть моего друга, командира той группы, которая приняла бой 5 мая 2014 года «Волка», и которая потом в полном составе ушла в Горловку, а Вы объявили их дезертирами. Я никогда не забуду, как ночью один уходил со Славянска с двумя пистолетами после Вашей фразы

«Два медведя в одной берлоге не уживутся». Так вот после Вашего «героического» драпа в Горловку, я могу с чистым сердцем сказать: » Медведь с тобой, ПЕТУХОМ, в одной берлоге, точно не уживутся»

И.Безлер

23.04.2016

Олег Иванов

У меня вопрос к Безлеру: а что же тогда не он сам возглавил ВСЁ движение НОВОРОССИЯ?

Не было бы Стрелкова-Гиркина, не было бы НОВОРОССИИ — это, надеюсь, не подлежит сомнению?! (а шо — вона є ота… ново… як її тамочки…? Art.). И сейчас бы миллионы жителей Донбасса были бы либо уничтожены, либо распроданы на органы…,

Страшилки в соцсетях приобретают все более химерные формы, и чем большие потери несут террористы, тем абсурднее ложь

Страшилки в соцсетях приобретают все более химерные формы, и чем большие потери несут террористы, тем абсурднее ложь

 

Корр. А ну-кась, погодьте — а почём нонче, эти… органы-то данецкие, ась?

Art. Н-у-у, эт смотря шо, сикоки і так далее… Например (наприклад — якщо по нашому) наиболее популярный т.н. «суповый данецкий…» щас, вспомню.. Да, кстати — примерно такой…

Корр. Нє, нє, нє… не треба. Я вже як-небудь… повірю на слово

Art. Ну, дивіться… А може, теє — одним глазочком, ась?

Корр. Нє, без «ась»!

Art. Тоді поїхали — «далее по тексту…»

«…либо сидели бы в застенках соплепиндосских подстилок СБУ, что мы сейчас и наблюдаем на оккупированных территориях НОВОРОССИИ.

И на фоне этого потоки грязи, которые выливает на Стрелкова Безлер, выглядят не просто омерзительно, а возникают вопрос: на чьей стороне сейчас Безлер? На стороне НОВОРОССИИ или…?

Art. А й — дисситно — як же ж: «или…»? — «или..»?

Корр. А вот, Внучок, нам и подскажет!

23 апр в 19:16

Внук Пуговкина

Всегда от роССии и руССких была одна ложь, война и предательство.

На территории Московии, если верить Геродоту, водились племена «Андрофагов» — людоедов …

Россия в Донбасс везет ракеты и снаряды а обратно вывозит раненых детей изображая при этом лицо сострадания.

Паскудная страна, умудряются засрать все вокруг, умудряются испортить жизнь и близким и далеким. Залили кровью Чечню, потом Грузию и сегодня Украину.

Кровавая русская весна развязанная в Донбассе унесла десятки тысяч жизней граждан Украины и разрушила сотни предприятий и тысячи жилых домов. Этот урок московской орды украинский народ запомнит надолго !

Повезло Одессе, что народ это сам предотвратил, без помощи мусоров и армии. После 2 мая уже не стало российских врагов Одессы, и некому у них теперь устраивать ДНР и войну …

Вставай Донбасс, пора скинуть с плеч российскую нечисть. Вспомним как мы счастливо жили в солнечной Украине и посмотрите как сегодня грызут нашу землю и уничтожают нашу экономику эти московские паразиты.

Именем убитого начальника дебальцевской милиции назовут улицу.

Евгений Юханов трагически погиб 10 февраля 2015 года в Дебальцево защищая свой город от российских банд незаконных формирований.

До последнего правоохранитель держал оборону своего подразделения, помогал местному населению эвакуироваться и выжить. — Смерть российским оккупантам !

Лукашенко после начала российской войны против Украины сказал:

Никакого русского мира, чтобы я этих слов не слышал, Беларусь независимая страна. Если будет хоть один сапог одного оккупанта, то до последней капли крови

27 апр в 17:56|

Constantin Philatov

И всё-таки они молодцы, что решились выступить против фашистской власти… Пусть не всё получилось так, как надо, не получилось освободить Украину от фашистов, но всё равно они молодцы… Жаль, что народ Украины не поддержал это восстание…

Корр. Ага, а оце вещдок — про тих самих… А може й нє… Ладно, за що купили  

Art. Ото ж — за те й продаєм, однако!

26 апр в 9:20|

http://ar25.org/comment/12665#comment-12665

Андрофаги — етнічне коріння та вічна жорстокість москвинів

31.03.2014 — 16:54

► Сила — це ЄДИНИЙ аргумент, що його розуміє і шанує москвин.

► Право, справедливість, мораль — це для нього китайська грамота.!

1622876304685226349293618304220n.jpg

◉ Андрофа́ги (Androfagoi, грец. ανηρ, ανθρωπος — людина, φαγος —поїдаючий) — букв. людоїди, каннібали.

◉ Грецький історик Геродот (484–425 до Р. X.) пише, що на північ від Скитської держави (с. т. на просторі теперішньої Московщини. — П. Ш.) живе нарід андрофаґи (що означає «людожери»). Він пише, що той нарід є якийсь особливий, цілком відмінний від скитів, говорить не скитською мовою, не має ніяких законів, має найдикіші звичаї, вони є мисливці–кочовики і людожери. Не тяжко вгадати в тому народі прапредків нинішніх москвинів. Факт людожерства прамосквинів підтверджує і сучасна археологія.

◉ «18. За Борисфеном же з боку моря спочатку тягнеться Гілея, а на північ від її живуть скіфи-землероби. Їх елліни, що живуть на річці Гипаніс, називають борісфенітами, а самі себе ці елліни звуть ольвіополітами. Ці землероби-скіфи займають область на три дні шляху на схід до річки Пантікапа, а на північ — на одинадцять днів плавання вгору по Борисфену.

◉ Вище за них далеко тягнеться пустеля. За пустелею живуть андрофаги — особливе, але зовсім не скіфське плем’я. А на північ тягнеться справжня пустеля, і ніяких людей там, наскільки мені відомо, більше немає.»

◉ «106. Серед всіх племен самі дикі вдачі у андрофагів. Вони не знають ні судів, ні законів і є кочівниками. Одяг носять подібну скіфському, але мова у них особлива. Це єдине плем’я людоїдів в тій країні.»

◉ Геродот називає андрофагів східними сусідами неврів (IV.100.2; 102.2; 119.1; 125.3,5), землі їх обмежують Скіфію з півночі (IV.100.2) надалі землі московії, вони відмовили скіфам в допомозі проти персів (IV, 119.1), і скіфи тому вторглися в їх країну (IV.125.3).

◉ У IV.106 Геродот описує дикі і жорстокі вдачі андрофагів, що харчуються людським м’ясом, а в IV.18 вони названі особливим, не скіфським плем’ям.

◉ Спочатку самоїдами називали лише ненців — найбільший самоїдський народ, але згодом ця назва стала використовуватися як збірна назва всіх народів угро-фінської групи.

◉ В Росії самоїдів останнім часом називають самодійцями — це назва штучно утворена від російської діалектної форми самодін (в однині) та самоді (у множині), що використовувалася в російській мові нґанасанів та енців як самоназва цих груп.

◉ У 30-х роках XX століття повсюдно замінювали старі російські назви народів Росії на нові, утворені від їх самоназви.

◉ Назва самодійські народи, або самодійці, була запропонована в 1938 р. радянським лінгвістом Г. М. Прокоф’євим, замість прозорого за значенням (самоїди — означає людожери, канібали), з точки зору російської мови, і тому удаваного «образливим» слова самоїди.

◉ На терені Московщини археологи знайшли чимало городищ з т. зв. «смітниками», в яких є повно людських кісток, порозбиваних, щоб здобути з них шпік.

◉ Ті городища належать до неолітичної доби (2000 років до Р. X.), а Геродот жив в 5 ст. до Р. X. Отже, виходить, що прамосквини були людожерами кілька тисяч років, аж до Геродота, а можливо, і далі аж в християнську добу, про що свідчить їхній фольклор.

◉ Напр., відомий московський антрополог В. Даль записав розповсюджену в Московщині московську народну пісню, в якій жінка обіцяє забити свого чоловіка, з його кісток зварити холодець, з його печінки — пиріг, з його мозку — юшку.

◉ Такі–то пісні співав «народ–боґоносєц» аж у XX ст., а це вказує, що людожерство було в них і за християнської доби; на це натякає і римський історик Тацит, що жив в І ст. по Р. X. Крім того, археологи не знайшли ані одного поховання мерців на просторі Московщини з часів Неоліту; очевидячки прамосквини своїх мерців не ховали, а просто викидали на жир звірям (якщо самі не їли).

◉ Вказівкою на цю можливість є офіційно зареєстрований московською владою фактів такого «поховання» в XIX ст. в Московщині. Варто тут пригадати, що праукраїнці ховали своїх мерців ще 4000 років перед Р. X. (В. Савицький).

◉ Назва столиці москвинів є фінська («москва» у фінській мові означає «каламутна вода» — як бачимо, символічна назва).

◉ Багатий сибіряк запросив адмірала А. Шидловського на весілля свого сина. На тому весіллі частували гостей також і пельменями. Адмірал відчув якийсь дивний смак і запитав господаря: з якого м’яса вони зроблені. Той не хотів сказати, але потім, узявши з адмірала слово, що не скаже нікому, зізнався, що зроблені з людського м’яса. Про це знали гості…

◉ Обурений адмірал (українець) повідомив поліцію, і уряд наказав дослідити справу. Та вибухла революція 1905 р., і про ту справу забули. Навіть у ХІХ ст. влада записала чимало випадків, коли москвини не ховали своїх мерців, а викидали їх звірям.

◉ Московський уряд не дозволяв науковцям оприлюднювати подібне з архівів, „понеже в них много несуществовавших истин“. Проте 1838 р. дозволив видати кілька книг архівних матеріалів під суворою цензурою94, дозволив проф. М. Костомарову видати кілька книжок історичних розвідок. З тисяч фактів у тих книжках наведемо лише кілька.

◉ За часів т. зв. „смуты“ (1607–1611) повсталі московські стрільці виводили на ганок Кремля зв’язаних бояр і питали юрбу: „Иль любо?“. Юрба кричала: „Любо, любо!“. Тоді бояр кидали на підставлені списи. Потім розтинали їм черева, витягали кишки, відрубували руки, ноги. Юрба (чоловіки, жінки, діти) радісно кричали: „Любо! Любо!“

◉ По смерті царя Бориса Годунова москвини схопили його вдову, доньку і сина, роздягли їх догола, посадили на віз з-під гною і повезли через пеньки й ями до в’язниці. Там вдову задушили, сина закатували в той спосіб, що розчавили йому статеві органи, дочку не вбили одразу „дабы лепотой ея насладится, еже и быше“. Зґвалтованих і закатованих дівчат 1917–1967 рр. в СРСР (а за війни і поза ним) доведеться лічити сотнями тисяч.

◉ Якщо жертви вмирали скоро, то знущалися над мертвими. Наприклад, 1697 року викопали з могили тіло боярина Мілославського, притягнули свинями до помосту, де рубали голови зрадникам, а їхньою кров’ю поливали тіло Мілославського95.

◉ За Лівонських війн (1558 і 1701) московські міщани та селяни захоплювали полонених, відтинали їм носи, вуха, губи, статеві органи, пхаючи їх до рота жертв; здирали з живих всю шкіру, витягали з живих кишки і т. п.96. У 1917–1920-х рр. вирізали у полонених шкіру на плечах і ногах, як офіцерські погони і генеральські лампаси, випікали розпеченим залізом на спинах: більшовикам – п’ятикутну зірку, денікінцям – двоголового орла, петлюрівцям – тризуб, залежно хто і кого полонив.

◉ Року 1812 до московського полону здавалися напівзамерзлі вояки Наполеона. Московські жінки купували у солдатів тих полонених, приводили до своїх осель і там мучили немилосердно. Кололи ножами, видирали волосся, пекли вогнем, відтинали носи, статеві органи і робили ще таке, що не надається до друку. Вбивати не спішили, щоб довше смакувати муки та зойки жертв97. Серед московських чекістів 1917–1967 рр. були сотні жінок, про те, як вони катували в’язнів, написано чимало спогадів колишніх жертв.

◉ За подружню зраду жінок закопували у землю по шию, навіть вагітних. Щоб відразу не вмерли, годували і напували. В селі Камскому закопали двох вагітних жінок: одна прожила 23 дні, друга 1298.

◉ Курцям відтинали носи. Підроблювачам грошей заливали розтоплений метал у горлянку. У кого випадала з рук на землю монета, того карали на горло, бо на монеті викарбовано образ царя.

◉ Боярина, що був прикрасив свою піч кахлями з малюнками якогось птаха, закатували на смерть, бо орел був державним гербом. Чи ж не закатовують тепер в СРСР сотні тисяч людей за подібні „образи“ нових царів, вельмож та за зневажливе ставлення до „великого старшего брата“, його культури та мови?

◉ Німецький лікар Ф. Отон не міг 1685 р. вилікувати московського князя І. Каракучу, за те зарізали його, як вівцю. Жінка великого князя Василія – Соломія була безплідна і покликала лікарку Стефаниду. Довідавшись про це, Василій постриг дружину в черниці, а Стефаниду наказав утопити.

◉ Взагалі у XVII ст. москвини ще палили на вогнищі тих, хто лікував людей, уважаючи їх за слуг диявола. Вигублювали навіть тих, хто мав якусь лікарську книжку (тоді в Україні лікарські книжки були дуже розповсюджені, і лікарів шанували та щедро винагороджували.

◉ Навіть у XV–XVI ст. було кілька десятків лікарів, які скінчили європейські університети і навіть були там професорами: наприклад, Я. Урсин, С. Бірковський, Я. Латошинський, П. Ляшковський, І. Козак, В. Юрський, І. Шоквич та інші). 1677 року закатували боярина

Артамона Матвєєва за те, що мав лікарську книжку99.

◉ До покарань, встановлених урядом, місцева влада додавала ще свої, що їх винаходила вже власна „творча уява“. Наприклад, прив’язували тягар до ніг і взимку кидали в річку по шию. Тримали, доки не визнає провини. Чекісти значно перевершили своїх предків. Тепер в СРСР катують, мучать, знущаються не якісь там неграмотні мужики, а люди з університетською освітою.

◉ Лише перелік їхніх катівських способів і засобів жахає людину. Чужинці, читаючи спогади недокатованих, відмовляються вірити, бо це переходить межі людського розуму. Але ці способи теж видумувала не сама кремлівська кліка, як виправдовуються московські емігранти (а їм підтакують малоукраїнські підголоски). Їх винайшли і вживали сотні тисяч місцевих „вірних стражів революції“.

◉ Лише катування вищого ступеню – катування душі – винаходили московські науковці-психологи на чолі з академіком І. Павловим, розробивши науку т. зв. „рефлексів“. Досвід показав, що душевні психічні тортури дають наслідки стократ більші, ніж фізичні. Не фізичний біль, а душевний за життя ближніх змушував сотні тисяч людей ставати таємними виказниками НКВД.

◉ За невдалу облогу Смоленська 1634 р. і за невигідну угоду з Польщею цар Михайло наказав спочатку катувати, а потім відрубати голови 15 боярам та воєводам, а їхні родини вивезти до Сибіру.

◉ Більшовицькі революціонери вивчили психологію і вивозять батька в одне місце, мати – в друге за тисячі кілометрів, старших дітей – у третє, ще далі, а маленьких – до Московщини, де в дитбудинках змінюють їхні прізвища на московські і виховують на яничарів.

◉ Вивезених не поселяють у хатах, як робив кривавий царат, а заганяють далеко від осель до тундри і лишають у снігу проти неба. „Демократична“ влада СРСР розстріляла, закатувала, вигубила голодом, холодом ДЕСЯТКИ МІЛЬЙОНІВ, з яких більше як 99 % і не думали вбивати „советских“ царів, начальників, забирати їхні маєтки. Закон СРСР „Про охорону соціалістичної власності“ карає кількарічною каторгою матір, яка назбирала по жнивах на полі чи на дорозі загублені колоски, щоб нагодувати своїх голодних дітей.

◉ Єгипетські фараони, перські деспоти виглядають янголами, порівняно з московською „демократією“. Кажемо про „демократію“, себто народ, а не лише уряд СРСР, бо всі закони лишилися б мертвою буквою, якби не було МІЛЬЙОНІВ ОХОЧИХ МОСКВИНІВ ЗДІЙСНЮВАТИ ЇХ НА МІСЦЯХ.

◉ Москвини здавна купували українських (та інших) яничарів. Спосіб досить непевний, бо куплені можуть зрадити народу.

◉ У Московщині ХІV–ХVІІІ ст. кати, крім платні, одержували ще й частину майна страченого, тому завжди було багато охочих на цю посаду. Уряд продавав її тому, хто більше заплатить.

◉ Московська „демократія“ піднесла КУЛЬТ ката на незнану височінь. Хоч пошана до ката існувала в Московщині і до 1917 року, проте за всю її монархічну історію не знайшлося жодного поета чи письменника, який би прославляв професію ката.

◉ Місто Псков вислало до Івана ІV послів просити у царя захисту проти зловживань московського воєводи. Іван наказав роздягти всіх тих послів, поливати їх окропом, палити волосся тощо. Петро І власноручно рубав голови зв’язаним стрільцям і наказував своїм міністрам рубати. В. Голіцин, не вміючи рубати, батував, мучив.

◉ О. Меншиков хизувався, що зарубав 20. Лефорт та Бломберг (француз і німець) відмовилися рубати101. Т

◉ Петро не карав своїх лефортів за відмову рубати зв’язаним людям голови. Московська ж „демократія“ розстріляла кілька тисяч своїх голіциних за те, що замало порубали, як наприклад, П. Постишева, С. Косіора, М. Єжова, В. Балицького та інших. Син Петра І – Олексій був утік 1716 р. до Австрії. Петро урочисто обіцяв простити його і не карати, якщо повернеться. Син повірив батькові, повернувся. Петро негайно посадив його до в’язниці і сам катував шість місяців, доки син сконав.

◉ В. Ленін урочисто проголосив 1923 р. амністію всім емігрантам, які повернуться до СРСР. Тисячі повірили і повернулися. Там їх зустріла доля Олексія. Захопивши 1463 р. Великий Новгород, москвини погнали до Московщини 8 тисяч родин новгородців з жінками та дітьми пішки, не дозволивши їм ні найняти сани, ні взяти теплий одяг.

◉ Те саме зробили, захопивши 1489 р. Псков та Вятку. Дуже багато загинуло в дорозі від холоду, голоду та знущань вартових.

◉ Вивезли з Новгорода 8 тисяч, багато із Пскова та Вятки, але разом не більш як 25 тисяч. Кривава московська „демократія“ ХХ століття з самої лише України вивезла ДЕСЯТЬ МІЛЬЙОНІВ люду. На одній лише Колимі загинуло з голоду, холоду, знущань ВІСІМ МІЛЬЙОНІВ. За один лише 1933 рік Московщина вигубила ВІСІМ МІЛЬЙОНІВ українців голодомором. Вивезла 1937 р. до Сибіру на повільну смерть 3500 тисяч українців.

◉ Розстріляла на місці в Україні 300 тисяч люду102. Це ж майже все населення такої великої держави, як Канада. Якби в Канаді загинула лише одна десята такої кількості, то весь світ здригнувся б. І не лише кричав би, але й надіслав би своє військо припинити геноцид. Кілька менших народів СРСР вже не існує. Винищені до ноги.

◉ Міжнародна слідча комісія вирахувала, що за 25 років в СРСР згинуло 60 мільйонів люду, не враховуючи вбитих на війні 1939–1945 рр. Це знає світ і мовчить. Той світ купував у Московщині 1933 р. українську пшеницю, бо продавалась дуже дешево.

◉ Це той світ, який проголосив, що дві останні війни воював за волю і добробут усіх народів. Інша комісія, враховуючи тих, які не народилися, бо батьки загинули молодими, встановила, що в СРСР загинуло сто мільйонів люду.

◉ Сто мільйонів невинних людей вигубив „богобоязливий“ московський народ. Підкреслюємо – НАРОД, а не лише „кремлівська кліка“, чи „радянська влада“, чи „більшовики“, чи „КПСС“.

◉ Вигублено, бо ж було ще 80 мільйонів нащадків тих, що жінкам просвердлювали дірки в грудях і через них і через рот протягали грубий мотуз і на йому їх вішали. Нащадків тих, хто засипав порохом роти і запалював; хто здирав з живих людей шкіру з голови до ніг; хто відтинав статеві органи; хто закопував по шию вагітних матерів; хто задля розваги на народних святах робив багато такого, що не надається до друку.

◉ Все те чинив народ, а не лише „режим“, бо сучасна наука про спадковість (генетика) вчить, що нащадки дістають від предків не лише фізичні властивості, але й духовні.

◉ У ХХ ст. московський уряд, щоб дати вихід народному потягу до таких розваг, дозволив йому таке. Всі мужчини двох сусідніх сіл разом з дідами і підлітками зустрічалися на умовленому місці і починався бій. ◉ Билися не кулаками, а киями, камінням і великими різницькими ножами. Було багато поранених, кілька смертельно. Жінки, діти спостерігали за боєм, криками підбадьорюючи своїх односельців.

◉ Переможені купували „сивуху“, і обидва села пиячили. У містах бився один „кінець“ (частина) з протилежним. Пора на цю розвагу тривала від Водохреща до Великого посту, майже кожної неділі по Богослужбі. Влада ніби не заохочувала це офіційно, але фактично дивилася крізь пальці, дбаючи, щоб накопичений „бойовий дух“ не вибухнув проти неї.

◉ Після 1917 р. нова московська влада не лише не забороняла, а й заохочувала та щедро винагороджувала той „бойовий дух“. Уряд більшовиків створював у 1917–1936 рр. озброєні „хлібозаготівельні загони“ і висилав в Україну грабувати харчі і вугілля для голодної Московщини.

◉ На його заклик вступати до тих загонів зголосилося в одному лише Петрограді за два дні 65 тисяч чоловік. За 1920-х і дальших років не треба було вже й битися, щоб усе мати.

◉ Призначені на державні посади комісари, командири, директори, інспектори, управителі, уповноважені та безліч інших голодранців і волоцюг уже спокійно заходили до домівок, крамниць, складів, музеїв, церков і брали іменем влади все, що бажали.

◉ Взагалі у нас у Московщині кожний з насолодою б’є когось. І народ уважає биття за корисне, бо ж склав приповідку „За битого двох небитих дають“.

◉ За 1917–1919 рр. селяни закопували полонених червоногвардійців донизу головою так глибоко, що з землі стирчали ноги. Потім сміялися як ті ноги карлючилися. Або високо на дереві прибивали цвяхами одну руку і одну ногу і насолоджувалися муками жертви.

◉ Червоногвардійці ж здирали з живих полонених денікінців-контрреволюціонерів шкіру, забивали цвяхи в голову, вирізали шкіру на плечах, як офіцерські погони і т. п.

◉ Я не знаю, чи де у світі поводяться так жорстоко з жінками, як у московському селі. Московська народна мудрість каже: „Риба – не м’ясо, баба – не людина“, „Для бабів і звірів суду немає“. Коли я питав учасників громадянської війни, чи вони не гидяться вбивати один одного, то вони із здивуванням відповідали: „А кому це шкодить? Людей багато. Всім вистачить“. „А де ж той – так гарно змальований нашою літературою – богобоязний шукач правди і справедливості „русский мужичок“? Я шукав його по всій Московщині і не знайшов. Не знайшов, бо він існував лише у мріях наших письменників, а не в житті“ (М. Горький. „Русская жестокость“).

https://www.youtube.com/watch?v=GbGaov6jCU8

Лови пенёк

◉ Знищення людей — звичай варварів. Прояви дикунства проявляються в агресії, в окупації, в негідній поведінці, що свідчить про мізерність людей, їхню розумову обмеженість, низький моральний рівень. У плині третього тисячоліття людство навчилося мирно співіснувати, але в Росії лишився імперський світогляд, расова зверхність і кулачне право.

◉ Спілкуючись з російськими та українськими матерями, відчуваєш велику різницю в поглядах на таку річ, як помста. Там, де росіянки вимагають позбавлення життя, українки говорять «Бог його покарає».

◉ Це говорить про високу духовність української нації і нецивілізованість російської, що сформувалася на землях, яку Геродот відносив до володіння андрофагів (людожерів). Не помилився античний грецький вчений…

◉ Ця тема свідомо замовчується, але вона все одно потребує докладного вивчення етнопсихологів, істориків та багатьох інших науковців.

✇ ДЖЕРЕЛА:

⚑ Володимир ПРОЦЕНКО

⚑ Олександр Франчук

⚑ Павло Штепа *МОСКОВСТВО*

⚑ Геродот, СКІФІЯ (четверта книга «Мельпомена» «Історії в дев’яти книгах»),https://docs.google.com/viewer?a=v&pid=explorer&chrome=true&srcid=0B-gWbuz5e6alOWEzMDg4YTYtYTE1MS00MGRjLWIzYWQtODM5YTFmNmE0NjM2&hl=en_US

⚑ Михайло Красуський, ДАВНІСТЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ, 1880, Одеса,https://docs.google.com/viewer?a=v&pid=explorer&chrome=true&srcid=0B-gWbuz5e6alNDA5MmJiNGYtNmQyYS00OGI5LWJjMGYtNGQ4MDQ1NmU1MzIy&hl=en_US

⚑ Одна з картинок: «Канібалізм в Московії і Литві», Аугсбург, 1571 рік

⚑ Лупейко В. Кайдашизм, або Доки ж Будемо самоїдами? Есеї — Київ: Видавництво ім.Олени Теліги, 1998.-381 с.: іл. 20.

Корр. А-а-а-а, так он що робить пан реконструктор-Гіркин на землі України-неньки — …

Art. Та отож — ре-кон-стру-ює… так би мовити, андрофагию…

Корр. Еге ж, «виправляє», так би мовити — історичну помилку?!

Art. Виправляє, тими ж — традиційними способами.

Корр. Ну, і от — теж нехіло… Звучить.

http://ar25.org/comment/12665#comment-12665

Опубліковано Вакула Коваль

9 Серпень, 2014 — 19:44

З того, що лежить на поверхні:

1. «Москва» складається з двох мордовських слів:

Моск — гнилий, чорний, брудний

Ва — вода, ріка.

«Моск-ва« значить «брудна ріка»

2. Москаль — означа чорний, брудний, тобто чернь, смерд, саринь. Саринь — Саранськ — досі є їх столицею. Раніше вони не ображалися на «москаль» чи «саринь», бо це було їх становище. А тепер вони хочуть, не міняючи свого характеру, стати українцями 🙂

У них не було своєї знаті і прізвищ. Прізвища з’явилися в них відносно недавно, тому слово «прізвище» в них взято з французької «фамілія». І тому всі прізвища в них болгарського типу (як і у всіх середньоазійців СНГ) на -ов, чи -єв. Бо прізвища з’явилися пізніше русифікації на основі староболгарського (старослов’янського) суржику.

Українські прізвища на «ко» є і у західноевропейців (Франко), у молдаван та румун (перейшло в -ку), значить, вони дуже древні. Взагалі українські прізвища «розбрелися» по сусіднім народам, по одному на народ (плем’я). Болгарам -ов, полякам -ий…

Корр. Ой, щось ми з Вами — шеф… теє, дуже вже захопилися?!

Art.  Точно — так і є! Так шо — перервемося і… без музики закругляємося, так би мовити оголошуємо перерву?

Корр. О, це щось у нас новація якась! Даvайте, і так…

(продолжение темы следует)

не могу молчать ч. 7.542. Украина + ЕС (В Мире)

Корр. А шо то Ви казали, про якихось тваринок, га?

Art. А, це про «Єнотів». Тільки мова не про тваринок, а про ТВАРЄЙ! Пайдьоть?

Корр. А воно теє — у тєму…? Хоча, а шо у нас не у тєму-то?!

https://vk.com/wall-92739722_186693?reply=186719

ЕНОТЫ Новороссия

Анжелика Шутенко-Безлер

23 апр 2016 в 10:01

ОЧЕРЕДНОЙ «словесный понос» ВЕЛИКОГО БЕГЛОКОМАНДУЮЩЕГО ГИРКИНА

http://od-novorossia.livejournal.com/1890672.html

Долго молчал, КОГДА ЭТО ЧУДО Гиркин рассказывал сказки-небылицы, как типа помог мне захватить Горловку; молчал, когда это «белогвардейское» недоразумение рассказывало, что я отбирал у него оружие; молчал, когда этот любитель «антиквариата» рассказывал о том, какой я «махновец» и совсем не советовался с его «Велико тупоблагородием». Но после очередной порции «словесных помоев» как то захотелось высказаться.

Это тупое в военном плане, не имеющее военного образования, амебно-трусливое существо, закончившее Историко-архивный институт, взялось рассуждать о действиях России в Сирии, об операциях проведенных мной (о многих из них эта надутая пустышка даже не знает). Гиркин, выкрути шурупы из черепа и сними корону со своей тупой башки.

Вы тот, кто , извините, «обосрался» в топочасти г. Симферополя (надеюсь Ваших кусочков серого вещества хватит это вспомнить во всех подробностях), тот, кто с момента взятия Славянска до 5 июля- момента позорного бегства, которое сейчас пытаетесь представить «великим маневром», не сумели нормально организовать оборону города. Вашего Великого полководческого дара не хватило, чтобы понять, что нужно не в подвале СБУ сидеть, а занять и удерживать Карачун. Вы, сдавший большую половину ДНР, рассуждаете об эффективности проведенных мною боевых операций??!!!!

Драпали Вы, господин беглокомандующий, в Горловку, но тут случился у Вас облом. Пришлось голым сидеть у меня в подвале в бане. Я хотел Вас, «гений военной мысли», ныне типа военный теоретик и создатель «дибилокомитета 25 числа», просто расстрелять за проявленную трусость и малодушие. И поверьте сделал это, если бы не Бородай, которому Вы ныне обязаны жизнью. Это именно он «оборвал» мне телефон и, где угрозами, а потом просто уговорами, просил этого не делать. Благодаря Бородаю, Вы сейчас живете, строчите пасквили и занимаетесь «говнометанием» во всех , кто не согласен с Вашей мыслью городского сумасшедшего. Поэтому я Вас и не расстрелял. Правда в Донецк отправил в камуфляже своей жены и в ее футболке. Хоть так, но отыгрался, Керенский вы наш. А потом смеялся над Вашими попытками обелить себя, рассказывая, что одна из причин оставления Славянска — боязнь, что группировка «Беса» ударит Вам, «звезде -командарму», в спину. Видно большая «вавка» в голове после сидения в подвале Славянского СБУ образовалась

Все Ваши военные заслуги, «победно драпавший» команданте а ля Че, — это позорное оставление Славянска, Краматорска, Константиновки, Дружковки. Оставление Карловки, которую мое подразделение и подразделение «Востока» удерживали более полутора месяцев, Вы, «гений военной мысли», умудрились слить её за два дня. А что стоит за приказом сдать Горловку как не предательство!!! Фото этого приказа я выкладываю ниже.

Вы даже не знаете, кто руководил обороной Горловки!!! Серега «Боцман», руководил обороной только с 29 июля по 5 августа. На этом все Ваши познания об обороне города заканчиваются, как и все познания о проведенных мной операциях в Волновахе, Доброполье, Малиновке, Дьяково, Докучаевске, Амвросиевке, Грабском, Илловайске, Уманском, Карловке, Полтаве. А не знаете только по одной причине: я не считал нужным советоваться и ставить в известность «пустышку» в военных вопросах — реставратора Гиркина. Сдача Артемовска полностью на Вашей совести. Это Вы, «непревзойденный» гений военной мысли, убрали моих людей с Артемовска (фото «людей» додається Art.) и поставили туда свой гарнизон, который разбежался при виде двух БТРов. Это Вы виновны в смерти «Ромашки», это на Вашей совести смерть моего друга, командира той группы, которая приняла бой 5 мая 2014 года «Волка», и которая потом в полном составе ушла в Горловку, а Вы объявили их дезертирами. Я никогда не забуду, как ночью один уходил со Славянска с двумя пистолетами после Вашей фразы

«Два медведя в одной берлоге не уживутся». Так вот после Вашего «героического» драпа в Горловку, я могу с чистым сердцем сказать: » Медведь с тобой, ПЕТУХОМ, в одной берлоге, точно не уживутся»

И.Безлер

23.04.2016

Олег Иванов

У меня вопрос к Безлеру: а что же тогда не он сам возглавил ВСЁ движение НОВОРОССИЯ?

Не было бы Стрелкова-Гиркина, не было бы НОВОРОССИИ — это, надеюсь, не подлежит сомнению?! (а шо — вона є ота… ново… як її тамочки…? Art.). И сейчас бы миллионы жителей Донбасса были бы либо уничтожены, либо распроданы на органы…,

Страшилки в соцсетях приобретают все более химерные формы, и чем большие потери несут террористы, тем абсурднее ложь

Страшилки в соцсетях приобретают все более химерные формы, и чем большие потери несут террористы, тем абсурднее ложь

 

Корр. А ну-кась, погодьте — а почём нонче, эти… органы-то данецкие, ась?

Art. Н-у-у, эт смотря шо, сикоки і так далее… Например (наприклад — якщо по нашому) наиболее популярный т.н. «суповый данецкий…» щас, вспомню.. Да, кстати — примерно такой…

Корр. Нє, нє, нє… не треба. Я вже як-небудь… повірю на слово

Art. Ну, дивіться… А може, теє — одним глазочком, ась?

Корр. Нє, без «ась»!

Art. Тоді поїхали — «далее по тексту…»

«…либо сидели бы в застенках соплепиндосских подстилок СБУ, что мы сейчас и наблюдаем на оккупированных территориях НОВОРОССИИ.

И на фоне этого потоки грязи, которые выливает на Стрелкова Безлер, выглядят не просто омерзительно, а возникают вопрос: на чьей стороне сейчас Безлер? На стороне НОВОРОССИИ или…?

Art. А й — дисситно — як же ж: «или…»? — «или..»?

Корр. А вот, Внучок, нам и подскажет!

23 апр в 19:16

Внук Пуговкина

Всегда от роССии и руССких была одна ложь, война и предательство.

На территории Московии, если верить Геродоту, водились племена «Андрофагов» — людоедов …

Россия в Донбасс везет ракеты и снаряды а обратно вывозит раненых детей изображая при этом лицо сострадания.

Паскудная страна, умудряются засрать все вокруг, умудряются испортить жизнь и близким и далеким. Залили кровью Чечню, потом Грузию и сегодня Украину.

Кровавая русская весна развязанная в Донбассе унесла десятки тысяч жизней граждан Украины и разрушила сотни предприятий и тысячи жилых домов. Этот урок московской орды украинский народ запомнит надолго !

Повезло Одессе, что народ это сам предотвратил, без помощи мусоров и армии. После 2 мая уже не стало российских врагов Одессы, и некому у них теперь устраивать ДНР и войну …

Вставай Донбасс, пора скинуть с плеч российскую нечисть. Вспомним как мы счастливо жили в солнечной Украине и посмотрите как сегодня грызут нашу землю и уничтожают нашу экономику эти московские паразиты.

Именем убитого начальника дебальцевской милиции назовут улицу.

Евгений Юханов трагически погиб 10 февраля 2015 года в Дебальцево защищая свой город от российских банд незаконных формирований.

До последнего правоохранитель держал оборону своего подразделения, помогал местному населению эвакуироваться и выжить. — Смерть российским оккупантам !

Лукашенко после начала российской войны против Украины сказал:

Никакого русского мира, чтобы я этих слов не слышал, Беларусь независимая страна. Если будет хоть один сапог одного оккупанта, то до последней капли крови

27 апр в 17:56|

Constantin Philatov

И всё-таки они молодцы, что решились выступить против фашистской власти… Пусть не всё получилось так, как надо, не получилось освободить Украину от фашистов, но всё равно они молодцы… Жаль, что народ Украины не поддержал это восстание…

Корр. Ага, а оце вещдок — про тих самих… А може й нє… Ладно, за що купили  

Art. Ото ж — за те й продаєм, однако!

26 апр в 9:20|

http://ar25.org/comment/12665#comment-12665

Андрофаги — етнічне коріння та вічна жорстокість москвинів

31.03.2014 — 16:54

► Сила — це ЄДИНИЙ аргумент, що його розуміє і шанує москвин.

► Право, справедливість, мораль — це для нього китайська грамота.!

1622876304685226349293618304220n.jpg

◉ Андрофа́ги (Androfagoi, грец. ανηρ, ανθρωπος — людина, φαγος —поїдаючий) — букв. людоїди, каннібали.

◉ Грецький історик Геродот (484–425 до Р. X.) пише, що на північ від Скитської держави (с. т. на просторі теперішньої Московщини. — П. Ш.) живе нарід андрофаґи (що означає «людожери»). Він пише, що той нарід є якийсь особливий, цілком відмінний від скитів, говорить не скитською мовою, не має ніяких законів, має найдикіші звичаї, вони є мисливці–кочовики і людожери. Не тяжко вгадати в тому народі прапредків нинішніх москвинів. Факт людожерства прамосквинів підтверджує і сучасна археологія.

◉ «18. За Борисфеном же з боку моря спочатку тягнеться Гілея, а на північ від її живуть скіфи-землероби. Їх елліни, що живуть на річці Гипаніс, називають борісфенітами, а самі себе ці елліни звуть ольвіополітами. Ці землероби-скіфи займають область на три дні шляху на схід до річки Пантікапа, а на північ — на одинадцять днів плавання вгору по Борисфену.

◉ Вище за них далеко тягнеться пустеля. За пустелею живуть андрофаги — особливе, але зовсім не скіфське плем’я. А на північ тягнеться справжня пустеля, і ніяких людей там, наскільки мені відомо, більше немає.»

◉ «106. Серед всіх племен самі дикі вдачі у андрофагів. Вони не знають ні судів, ні законів і є кочівниками. Одяг носять подібну скіфському, але мова у них особлива. Це єдине плем’я людоїдів в тій країні.»

◉ Геродот називає андрофагів східними сусідами неврів (IV.100.2; 102.2; 119.1; 125.3,5), землі їх обмежують Скіфію з півночі (IV.100.2) надалі землі московії, вони відмовили скіфам в допомозі проти персів (IV, 119.1), і скіфи тому вторглися в їх країну (IV.125.3).

◉ У IV.106 Геродот описує дикі і жорстокі вдачі андрофагів, що харчуються людським м’ясом, а в IV.18 вони названі особливим, не скіфським плем’ям.

◉ Спочатку самоїдами називали лише ненців — найбільший самоїдський народ, але згодом ця назва стала використовуватися як збірна назва всіх народів угро-фінської групи.

◉ В Росії самоїдів останнім часом називають самодійцями — це назва штучно утворена від російської діалектної форми самодін (в однині) та самоді (у множині), що використовувалася в російській мові нґанасанів та енців як самоназва цих груп.

◉ У 30-х роках XX століття повсюдно замінювали старі російські назви народів Росії на нові, утворені від їх самоназви.

◉ Назва самодійські народи, або самодійці, була запропонована в 1938 р. радянським лінгвістом Г. М. Прокоф’євим, замість прозорого за значенням (самоїди — означає людожери, канібали), з точки зору російської мови, і тому удаваного «образливим» слова самоїди.

◉ На терені Московщини археологи знайшли чимало городищ з т. зв. «смітниками», в яких є повно людських кісток, порозбиваних, щоб здобути з них шпік.

◉ Ті городища належать до неолітичної доби (2000 років до Р. X.), а Геродот жив в 5 ст. до Р. X. Отже, виходить, що прамосквини були людожерами кілька тисяч років, аж до Геродота, а можливо, і далі аж в християнську добу, про що свідчить їхній фольклор.

◉ Напр., відомий московський антрополог В. Даль записав розповсюджену в Московщині московську народну пісню, в якій жінка обіцяє забити свого чоловіка, з його кісток зварити холодець, з його печінки — пиріг, з його мозку — юшку.

◉ Такі–то пісні співав «народ–боґоносєц» аж у XX ст., а це вказує, що людожерство було в них і за християнської доби; на це натякає і римський історик Тацит, що жив в І ст. по Р. X. Крім того, археологи не знайшли ані одного поховання мерців на просторі Московщини з часів Неоліту; очевидячки прамосквини своїх мерців не ховали, а просто викидали на жир звірям (якщо самі не їли).

◉ Вказівкою на цю можливість є офіційно зареєстрований московською владою фактів такого «поховання» в XIX ст. в Московщині. Варто тут пригадати, що праукраїнці ховали своїх мерців ще 4000 років перед Р. X. (В. Савицький).

◉ Назва столиці москвинів є фінська («москва» у фінській мові означає «каламутна вода» — як бачимо, символічна назва).

◉ Багатий сибіряк запросив адмірала А. Шидловського на весілля свого сина. На тому весіллі частували гостей також і пельменями. Адмірал відчув якийсь дивний смак і запитав господаря: з якого м’яса вони зроблені. Той не хотів сказати, але потім, узявши з адмірала слово, що не скаже нікому, зізнався, що зроблені з людського м’яса. Про це знали гості…

◉ Обурений адмірал (українець) повідомив поліцію, і уряд наказав дослідити справу. Та вибухла революція 1905 р., і про ту справу забули. Навіть у ХІХ ст. влада записала чимало випадків, коли москвини не ховали своїх мерців, а викидали їх звірям.

◉ Московський уряд не дозволяв науковцям оприлюднювати подібне з архівів, „понеже в них много несуществовавших истин“. Проте 1838 р. дозволив видати кілька книг архівних матеріалів під суворою цензурою94, дозволив проф. М. Костомарову видати кілька книжок історичних розвідок. З тисяч фактів у тих книжках наведемо лише кілька.

◉ За часів т. зв. „смуты“ (1607–1611) повсталі московські стрільці виводили на ганок Кремля зв’язаних бояр і питали юрбу: „Иль любо?“. Юрба кричала: „Любо, любо!“. Тоді бояр кидали на підставлені списи. Потім розтинали їм черева, витягали кишки, відрубували руки, ноги. Юрба (чоловіки, жінки, діти) радісно кричали: „Любо! Любо!“

◉ По смерті царя Бориса Годунова москвини схопили його вдову, доньку і сина, роздягли їх догола, посадили на віз з-під гною і повезли через пеньки й ями до в’язниці. Там вдову задушили, сина закатували в той спосіб, що розчавили йому статеві органи, дочку не вбили одразу „дабы лепотой ея насладится, еже и быше“. Зґвалтованих і закатованих дівчат 1917–1967 рр. в СРСР (а за війни і поза ним) доведеться лічити сотнями тисяч.

◉ Якщо жертви вмирали скоро, то знущалися над мертвими. Наприклад, 1697 року викопали з могили тіло боярина Мілославського, притягнули свинями до помосту, де рубали голови зрадникам, а їхньою кров’ю поливали тіло Мілославського95.

◉ За Лівонських війн (1558 і 1701) московські міщани та селяни захоплювали полонених, відтинали їм носи, вуха, губи, статеві органи, пхаючи їх до рота жертв; здирали з живих всю шкіру, витягали з живих кишки і т. п.96. У 1917–1920-х рр. вирізали у полонених шкіру на плечах і ногах, як офіцерські погони і генеральські лампаси, випікали розпеченим залізом на спинах: більшовикам – п’ятикутну зірку, денікінцям – двоголового орла, петлюрівцям – тризуб, залежно хто і кого полонив.

◉ Року 1812 до московського полону здавалися напівзамерзлі вояки Наполеона. Московські жінки купували у солдатів тих полонених, приводили до своїх осель і там мучили немилосердно. Кололи ножами, видирали волосся, пекли вогнем, відтинали носи, статеві органи і робили ще таке, що не надається до друку. Вбивати не спішили, щоб довше смакувати муки та зойки жертв97. Серед московських чекістів 1917–1967 рр. були сотні жінок, про те, як вони катували в’язнів, написано чимало спогадів колишніх жертв.

◉ За подружню зраду жінок закопували у землю по шию, навіть вагітних. Щоб відразу не вмерли, годували і напували. В селі Камскому закопали двох вагітних жінок: одна прожила 23 дні, друга 1298.

◉ Курцям відтинали носи. Підроблювачам грошей заливали розтоплений метал у горлянку. У кого випадала з рук на землю монета, того карали на горло, бо на монеті викарбовано образ царя.

◉ Боярина, що був прикрасив свою піч кахлями з малюнками якогось птаха, закатували на смерть, бо орел був державним гербом. Чи ж не закатовують тепер в СРСР сотні тисяч людей за подібні „образи“ нових царів, вельмож та за зневажливе ставлення до „великого старшего брата“, його культури та мови?

◉ Німецький лікар Ф. Отон не міг 1685 р. вилікувати московського князя І. Каракучу, за те зарізали його, як вівцю. Жінка великого князя Василія – Соломія була безплідна і покликала лікарку Стефаниду. Довідавшись про це, Василій постриг дружину в черниці, а Стефаниду наказав утопити.

◉ Взагалі у XVII ст. москвини ще палили на вогнищі тих, хто лікував людей, уважаючи їх за слуг диявола. Вигублювали навіть тих, хто мав якусь лікарську книжку (тоді в Україні лікарські книжки були дуже розповсюджені, і лікарів шанували та щедро винагороджували.

◉ Навіть у XV–XVI ст. було кілька десятків лікарів, які скінчили європейські університети і навіть були там професорами: наприклад, Я. Урсин, С. Бірковський, Я. Латошинський, П. Ляшковський, І. Козак, В. Юрський, І. Шоквич та інші). 1677 року закатували боярина

Артамона Матвєєва за те, що мав лікарську книжку99.

◉ До покарань, встановлених урядом, місцева влада додавала ще свої, що їх винаходила вже власна „творча уява“. Наприклад, прив’язували тягар до ніг і взимку кидали в річку по шию. Тримали, доки не визнає провини. Чекісти значно перевершили своїх предків. Тепер в СРСР катують, мучать, знущаються не якісь там неграмотні мужики, а люди з університетською освітою.

◉ Лише перелік їхніх катівських способів і засобів жахає людину. Чужинці, читаючи спогади недокатованих, відмовляються вірити, бо це переходить межі людського розуму. Але ці способи теж видумувала не сама кремлівська кліка, як виправдовуються московські емігранти (а їм підтакують малоукраїнські підголоски). Їх винайшли і вживали сотні тисяч місцевих „вірних стражів революції“.

◉ Лише катування вищого ступеню – катування душі – винаходили московські науковці-психологи на чолі з академіком І. Павловим, розробивши науку т. зв. „рефлексів“. Досвід показав, що душевні психічні тортури дають наслідки стократ більші, ніж фізичні. Не фізичний біль, а душевний за життя ближніх змушував сотні тисяч людей ставати таємними виказниками НКВД.

◉ За невдалу облогу Смоленська 1634 р. і за невигідну угоду з Польщею цар Михайло наказав спочатку катувати, а потім відрубати голови 15 боярам та воєводам, а їхні родини вивезти до Сибіру.

◉ Більшовицькі революціонери вивчили психологію і вивозять батька в одне місце, мати – в друге за тисячі кілометрів, старших дітей – у третє, ще далі, а маленьких – до Московщини, де в дитбудинках змінюють їхні прізвища на московські і виховують на яничарів.

◉ Вивезених не поселяють у хатах, як робив кривавий царат, а заганяють далеко від осель до тундри і лишають у снігу проти неба. „Демократична“ влада СРСР розстріляла, закатувала, вигубила голодом, холодом ДЕСЯТКИ МІЛЬЙОНІВ, з яких більше як 99 % і не думали вбивати „советских“ царів, начальників, забирати їхні маєтки. Закон СРСР „Про охорону соціалістичної власності“ карає кількарічною каторгою матір, яка назбирала по жнивах на полі чи на дорозі загублені колоски, щоб нагодувати своїх голодних дітей.

◉ Єгипетські фараони, перські деспоти виглядають янголами, порівняно з московською „демократією“. Кажемо про „демократію“, себто народ, а не лише уряд СРСР, бо всі закони лишилися б мертвою буквою, якби не було МІЛЬЙОНІВ ОХОЧИХ МОСКВИНІВ ЗДІЙСНЮВАТИ ЇХ НА МІСЦЯХ.

◉ Москвини здавна купували українських (та інших) яничарів. Спосіб досить непевний, бо куплені можуть зрадити народу.

◉ У Московщині ХІV–ХVІІІ ст. кати, крім платні, одержували ще й частину майна страченого, тому завжди було багато охочих на цю посаду. Уряд продавав її тому, хто більше заплатить.

◉ Московська „демократія“ піднесла КУЛЬТ ката на незнану височінь. Хоч пошана до ката існувала в Московщині і до 1917 року, проте за всю її монархічну історію не знайшлося жодного поета чи письменника, який би прославляв професію ката.

◉ Місто Псков вислало до Івана ІV послів просити у царя захисту проти зловживань московського воєводи. Іван наказав роздягти всіх тих послів, поливати їх окропом, палити волосся тощо. Петро І власноручно рубав голови зв’язаним стрільцям і наказував своїм міністрам рубати. В. Голіцин, не вміючи рубати, батував, мучив.

◉ О. Меншиков хизувався, що зарубав 20. Лефорт та Бломберг (француз і німець) відмовилися рубати101. Т

◉ Петро не карав своїх лефортів за відмову рубати зв’язаним людям голови. Московська ж „демократія“ розстріляла кілька тисяч своїх голіциних за те, що замало порубали, як наприклад, П. Постишева, С. Косіора, М. Єжова, В. Балицького та інших. Син Петра І – Олексій був утік 1716 р. до Австрії. Петро урочисто обіцяв простити його і не карати, якщо повернеться. Син повірив батькові, повернувся. Петро негайно посадив його до в’язниці і сам катував шість місяців, доки син сконав.

◉ В. Ленін урочисто проголосив 1923 р. амністію всім емігрантам, які повернуться до СРСР. Тисячі повірили і повернулися. Там їх зустріла доля Олексія. Захопивши 1463 р. Великий Новгород, москвини погнали до Московщини 8 тисяч родин новгородців з жінками та дітьми пішки, не дозволивши їм ні найняти сани, ні взяти теплий одяг.

◉ Те саме зробили, захопивши 1489 р. Псков та Вятку. Дуже багато загинуло в дорозі від холоду, голоду та знущань вартових.

◉ Вивезли з Новгорода 8 тисяч, багато із Пскова та Вятки, але разом не більш як 25 тисяч. Кривава московська „демократія“ ХХ століття з самої лише України вивезла ДЕСЯТЬ МІЛЬЙОНІВ люду. На одній лише Колимі загинуло з голоду, холоду, знущань ВІСІМ МІЛЬЙОНІВ. За один лише 1933 рік Московщина вигубила ВІСІМ МІЛЬЙОНІВ українців голодомором. Вивезла 1937 р. до Сибіру на повільну смерть 3500 тисяч українців.

◉ Розстріляла на місці в Україні 300 тисяч люду102. Це ж майже все населення такої великої держави, як Канада. Якби в Канаді загинула лише одна десята такої кількості, то весь світ здригнувся б. І не лише кричав би, але й надіслав би своє військо припинити геноцид. Кілька менших народів СРСР вже не існує. Винищені до ноги.

◉ Міжнародна слідча комісія вирахувала, що за 25 років в СРСР згинуло 60 мільйонів люду, не враховуючи вбитих на війні 1939–1945 рр. Це знає світ і мовчить. Той світ купував у Московщині 1933 р. українську пшеницю, бо продавалась дуже дешево.

◉ Це той світ, який проголосив, що дві останні війни воював за волю і добробут усіх народів. Інша комісія, враховуючи тих, які не народилися, бо батьки загинули молодими, встановила, що в СРСР загинуло сто мільйонів люду.

◉ Сто мільйонів невинних людей вигубив „богобоязливий“ московський народ. Підкреслюємо – НАРОД, а не лише „кремлівська кліка“, чи „радянська влада“, чи „більшовики“, чи „КПСС“.

◉ Вигублено, бо ж було ще 80 мільйонів нащадків тих, що жінкам просвердлювали дірки в грудях і через них і через рот протягали грубий мотуз і на йому їх вішали. Нащадків тих, хто засипав порохом роти і запалював; хто здирав з живих людей шкіру з голови до ніг; хто відтинав статеві органи; хто закопував по шию вагітних матерів; хто задля розваги на народних святах робив багато такого, що не надається до друку.

◉ Все те чинив народ, а не лише „режим“, бо сучасна наука про спадковість (генетика) вчить, що нащадки дістають від предків не лише фізичні властивості, але й духовні.

◉ У ХХ ст. московський уряд, щоб дати вихід народному потягу до таких розваг, дозволив йому таке. Всі мужчини двох сусідніх сіл разом з дідами і підлітками зустрічалися на умовленому місці і починався бій. ◉ Билися не кулаками, а киями, камінням і великими різницькими ножами. Було багато поранених, кілька смертельно. Жінки, діти спостерігали за боєм, криками підбадьорюючи своїх односельців.

◉ Переможені купували „сивуху“, і обидва села пиячили. У містах бився один „кінець“ (частина) з протилежним. Пора на цю розвагу тривала від Водохреща до Великого посту, майже кожної неділі по Богослужбі. Влада ніби не заохочувала це офіційно, але фактично дивилася крізь пальці, дбаючи, щоб накопичений „бойовий дух“ не вибухнув проти неї.

◉ Після 1917 р. нова московська влада не лише не забороняла, а й заохочувала та щедро винагороджувала той „бойовий дух“. Уряд більшовиків створював у 1917–1936 рр. озброєні „хлібозаготівельні загони“ і висилав в Україну грабувати харчі і вугілля для голодної Московщини.

◉ На його заклик вступати до тих загонів зголосилося в одному лише Петрограді за два дні 65 тисяч чоловік. За 1920-х і дальших років не треба було вже й битися, щоб усе мати.

◉ Призначені на державні посади комісари, командири, директори, інспектори, управителі, уповноважені та безліч інших голодранців і волоцюг уже спокійно заходили до домівок, крамниць, складів, музеїв, церков і брали іменем влади все, що бажали.

◉ Взагалі у нас у Московщині кожний з насолодою б’є когось. І народ уважає биття за корисне, бо ж склав приповідку „За битого двох небитих дають“.

◉ За 1917–1919 рр. селяни закопували полонених червоногвардійців донизу головою так глибоко, що з землі стирчали ноги. Потім сміялися як ті ноги карлючилися. Або високо на дереві прибивали цвяхами одну руку і одну ногу і насолоджувалися муками жертви.

◉ Червоногвардійці ж здирали з живих полонених денікінців-контрреволюціонерів шкіру, забивали цвяхи в голову, вирізали шкіру на плечах, як офіцерські погони і т. п.

◉ Я не знаю, чи де у світі поводяться так жорстоко з жінками, як у московському селі. Московська народна мудрість каже: „Риба – не м’ясо, баба – не людина“, „Для бабів і звірів суду немає“. Коли я питав учасників громадянської війни, чи вони не гидяться вбивати один одного, то вони із здивуванням відповідали: „А кому це шкодить? Людей багато. Всім вистачить“. „А де ж той – так гарно змальований нашою літературою – богобоязний шукач правди і справедливості „русский мужичок“? Я шукав його по всій Московщині і не знайшов. Не знайшов, бо він існував лише у мріях наших письменників, а не в житті“ (М. Горький. „Русская жестокость“).

https://www.youtube.com/watch?v=GbGaov6jCU8

Лови пенёк

◉ Знищення людей — звичай варварів. Прояви дикунства проявляються в агресії, в окупації, в негідній поведінці, що свідчить про мізерність людей, їхню розумову обмеженість, низький моральний рівень. У плині третього тисячоліття людство навчилося мирно співіснувати, але в Росії лишився імперський світогляд, расова зверхність і кулачне право.

◉ Спілкуючись з російськими та українськими матерями, відчуваєш велику різницю в поглядах на таку річ, як помста. Там, де росіянки вимагають позбавлення життя, українки говорять «Бог його покарає».

◉ Це говорить про високу духовність української нації і нецивілізованість російської, що сформувалася на землях, яку Геродот відносив до володіння андрофагів (людожерів). Не помилився античний грецький вчений…

◉ Ця тема свідомо замовчується, але вона все одно потребує докладного вивчення етнопсихологів, істориків та багатьох інших науковців.

✇ ДЖЕРЕЛА:

⚑ Володимир ПРОЦЕНКО

⚑ Олександр Франчук

⚑ Павло Штепа *МОСКОВСТВО*

⚑ Геродот, СКІФІЯ (четверта книга «Мельпомена» «Історії в дев’яти книгах»),https://docs.google.com/viewer?a=v&pid=explorer&chrome=true&srcid=0B-gWbuz5e6alOWEzMDg4YTYtYTE1MS00MGRjLWIzYWQtODM5YTFmNmE0NjM2&hl=en_US

⚑ Михайло Красуський, ДАВНІСТЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ, 1880, Одеса,https://docs.google.com/viewer?a=v&pid=explorer&chrome=true&srcid=0B-gWbuz5e6alNDA5MmJiNGYtNmQyYS00OGI5LWJjMGYtNGQ4MDQ1NmU1MzIy&hl=en_US

⚑ Одна з картинок: «Канібалізм в Московії і Литві», Аугсбург, 1571 рік

⚑ Лупейко В. Кайдашизм, або Доки ж Будемо самоїдами? Есеї — Київ: Видавництво ім.Олени Теліги, 1998.-381 с.: іл. 20.

Корр. А-а-а-а, так он що робить пан реконструктор-Гіркин на землі України-неньки — …

Art. Та отож — ре-кон-стру-ює… так би мовити, андрофагию…

Корр. Еге ж, «виправляє», так би мовити — історичну помилку?!

Art. Виправляє, тими ж — традиційними способами.

Корр. Ну, і от — теж нехіло… Звучить.

http://ar25.org/comment/12665#comment-12665

Опубліковано Вакула Коваль

9 Серпень, 2014 — 19:44

З того, що лежить на поверхні:

1. «Москва» складається з двох мордовських слів:

Моск — гнилий, чорний, брудний

Ва — вода, ріка.

«Моск-ва« значить «брудна ріка»

2. Москаль — означа чорний, брудний, тобто чернь, смерд, саринь. Саринь — Саранськ — досі є їх столицею. Раніше вони не ображалися на «москаль» чи «саринь», бо це було їх становище. А тепер вони хочуть, не міняючи свого характеру, стати українцями 🙂

У них не було своєї знаті і прізвищ. Прізвища з’явилися в них відносно недавно, тому слово «прізвище» в них взято з французької «фамілія». І тому всі прізвища в них болгарського типу (як і у всіх середньоазійців СНГ) на -ов, чи -єв. Бо прізвища з’явилися пізніше русифікації на основі староболгарського (старослов’янського) суржику.

Українські прізвища на «ко» є і у західноевропейців (Франко), у молдаван та румун (перейшло в -ку), значить, вони дуже древні. Взагалі українські прізвища «розбрелися» по сусіднім народам, по одному на народ (плем’я). Болгарам -ов, полякам -ий…

Корр. Ой, щось ми з Вами — шеф… теє, дуже вже захопилися?!

Art.  Точно — так і є! Так шо — перервемося і… без музики закругляємося, так би мовити оголошуємо перерву?

Корр. О, це щось у нас новація якась! Даvайте, і так…

(продолжение темы следует)

не могу молчать ч. 7.542. Украина + ЕС (В Мире)

Корр. А шо то Ви казали, про якихось тваринок, га?

Art. А, це про «Єнотів». Тільки мова не про тваринок, а про ТВАРЄЙ! Пайдьоть?

Корр. А воно теє — у тєму…? Хоча, а шо у нас не у тєму-то?!

https://vk.com/wall-92739722_186693?reply=186719

ЕНОТЫ Новороссия

Анжелика Шутенко-Безлер

23 апр 2016 в 10:01

ОЧЕРЕДНОЙ «словесный понос» ВЕЛИКОГО БЕГЛОКОМАНДУЮЩЕГО ГИРКИНА

http://od-novorossia.livejournal.com/1890672.html

Долго молчал, КОГДА ЭТО ЧУДО Гиркин рассказывал сказки-небылицы, как типа помог мне захватить Горловку; молчал, когда это «белогвардейское» недоразумение рассказывало, что я отбирал у него оружие; молчал, когда этот любитель «антиквариата» рассказывал о том, какой я «махновец» и совсем не советовался с его «Велико тупоблагородием». Но после очередной порции «словесных помоев» как то захотелось высказаться.

Это тупое в военном плане, не имеющее военного образования, амебно-трусливое существо, закончившее Историко-архивный институт, взялось рассуждать о действиях России в Сирии, об операциях проведенных мной (о многих из них эта надутая пустышка даже не знает). Гиркин, выкрути шурупы из черепа и сними корону со своей тупой башки.

Вы тот, кто , извините, «обосрался» в топочасти г. Симферополя (надеюсь Ваших кусочков серого вещества хватит это вспомнить во всех подробностях), тот, кто с момента взятия Славянска до 5 июля- момента позорного бегства, которое сейчас пытаетесь представить «великим маневром», не сумели нормально организовать оборону города. Вашего Великого полководческого дара не хватило, чтобы понять, что нужно не в подвале СБУ сидеть, а занять и удерживать Карачун. Вы, сдавший большую половину ДНР, рассуждаете об эффективности проведенных мною боевых операций??!!!!

Драпали Вы, господин беглокомандующий, в Горловку, но тут случился у Вас облом. Пришлось голым сидеть у меня в подвале в бане. Я хотел Вас, «гений военной мысли», ныне типа военный теоретик и создатель «дибилокомитета 25 числа», просто расстрелять за проявленную трусость и малодушие. И поверьте сделал это, если бы не Бородай, которому Вы ныне обязаны жизнью. Это именно он «оборвал» мне телефон и, где угрозами, а потом просто уговорами, просил этого не делать. Благодаря Бородаю, Вы сейчас живете, строчите пасквили и занимаетесь «говнометанием» во всех , кто не согласен с Вашей мыслью городского сумасшедшего. Поэтому я Вас и не расстрелял. Правда в Донецк отправил в камуфляже своей жены и в ее футболке. Хоть так, но отыгрался, Керенский вы наш. А потом смеялся над Вашими попытками обелить себя, рассказывая, что одна из причин оставления Славянска — боязнь, что группировка «Беса» ударит Вам, «звезде -командарму», в спину. Видно большая «вавка» в голове после сидения в подвале Славянского СБУ образовалась

Все Ваши военные заслуги, «победно драпавший» команданте а ля Че, — это позорное оставление Славянска, Краматорска, Константиновки, Дружковки. Оставление Карловки, которую мое подразделение и подразделение «Востока» удерживали более полутора месяцев, Вы, «гений военной мысли», умудрились слить её за два дня. А что стоит за приказом сдать Горловку как не предательство!!! Фото этого приказа я выкладываю ниже.

Вы даже не знаете, кто руководил обороной Горловки!!! Серега «Боцман», руководил обороной только с 29 июля по 5 августа. На этом все Ваши познания об обороне города заканчиваются, как и все познания о проведенных мной операциях в Волновахе, Доброполье, Малиновке, Дьяково, Докучаевске, Амвросиевке, Грабском, Илловайске, Уманском, Карловке, Полтаве. А не знаете только по одной причине: я не считал нужным советоваться и ставить в известность «пустышку» в военных вопросах — реставратора Гиркина. Сдача Артемовска полностью на Вашей совести. Это Вы, «непревзойденный» гений военной мысли, убрали моих людей с Артемовска (фото «людей» додається Art.) и поставили туда свой гарнизон, который разбежался при виде двух БТРов. Это Вы виновны в смерти «Ромашки», это на Вашей совести смерть моего друга, командира той группы, которая приняла бой 5 мая 2014 года «Волка», и которая потом в полном составе ушла в Горловку, а Вы объявили их дезертирами. Я никогда не забуду, как ночью один уходил со Славянска с двумя пистолетами после Вашей фразы

«Два медведя в одной берлоге не уживутся». Так вот после Вашего «героического» драпа в Горловку, я могу с чистым сердцем сказать: » Медведь с тобой, ПЕТУХОМ, в одной берлоге, точно не уживутся»

И.Безлер

23.04.2016

Олег Иванов

У меня вопрос к Безлеру: а что же тогда не он сам возглавил ВСЁ движение НОВОРОССИЯ?

Не было бы Стрелкова-Гиркина, не было бы НОВОРОССИИ — это, надеюсь, не подлежит сомнению?! (а шо — вона є ота… ново… як її тамочки…? Art.). И сейчас бы миллионы жителей Донбасса были бы либо уничтожены, либо распроданы на органы…,

Страшилки в соцсетях приобретают все более химерные формы, и чем большие потери несут террористы, тем абсурднее ложь

Страшилки в соцсетях приобретают все более химерные формы, и чем большие потери несут террористы, тем абсурднее ложь

 

Корр. А ну-кась, погодьте — а почём нонче, эти… органы-то данецкие, ась?

Art. Н-у-у, эт смотря шо, сикоки і так далее… Например (наприклад — якщо по нашому) наиболее популярный т.н. «суповый данецкий…» щас, вспомню.. Да, кстати — примерно такой…

Корр. Нє, нє, нє… не треба. Я вже як-небудь… повірю на слово

Art. Ну, дивіться… А може, теє — одним глазочком, ась?

Корр. Нє, без «ась»!

Art. Тоді поїхали — «далее по тексту…»

«…либо сидели бы в застенках соплепиндосских подстилок СБУ, что мы сейчас и наблюдаем на оккупированных территориях НОВОРОССИИ.

И на фоне этого потоки грязи, которые выливает на Стрелкова Безлер, выглядят не просто омерзительно, а возникают вопрос: на чьей стороне сейчас Безлер? На стороне НОВОРОССИИ или…?

Art. А й — дисситно — як же ж: «или…»? — «или..»?

Корр. А вот, Внучок, нам и подскажет!

23 апр в 19:16

Внук Пуговкина

Всегда от роССии и руССких была одна ложь, война и предательство.

На территории Московии, если верить Геродоту, водились племена «Андрофагов» — людоедов …

Россия в Донбасс везет ракеты и снаряды а обратно вывозит раненых детей изображая при этом лицо сострадания.

Паскудная страна, умудряются засрать все вокруг, умудряются испортить жизнь и близким и далеким. Залили кровью Чечню, потом Грузию и сегодня Украину.

Кровавая русская весна развязанная в Донбассе унесла десятки тысяч жизней граждан Украины и разрушила сотни предприятий и тысячи жилых домов. Этот урок московской орды украинский народ запомнит надолго !

Повезло Одессе, что народ это сам предотвратил, без помощи мусоров и армии. После 2 мая уже не стало российских врагов Одессы, и некому у них теперь устраивать ДНР и войну …

Вставай Донбасс, пора скинуть с плеч российскую нечисть. Вспомним как мы счастливо жили в солнечной Украине и посмотрите как сегодня грызут нашу землю и уничтожают нашу экономику эти московские паразиты.

Именем убитого начальника дебальцевской милиции назовут улицу.

Евгений Юханов трагически погиб 10 февраля 2015 года в Дебальцево защищая свой город от российских банд незаконных формирований.

До последнего правоохранитель держал оборону своего подразделения, помогал местному населению эвакуироваться и выжить. — Смерть российским оккупантам !

Лукашенко после начала российской войны против Украины сказал:

Никакого русского мира, чтобы я этих слов не слышал, Беларусь независимая страна. Если будет хоть один сапог одного оккупанта, то до последней капли крови

27 апр в 17:56|

Constantin Philatov

И всё-таки они молодцы, что решились выступить против фашистской власти… Пусть не всё получилось так, как надо, не получилось освободить Украину от фашистов, но всё равно они молодцы… Жаль, что народ Украины не поддержал это восстание…

Корр. Ага, а оце вещдок — про тих самих… А може й нє… Ладно, за що купили  

Art. Ото ж — за те й продаєм, однако!

26 апр в 9:20|

http://ar25.org/comment/12665#comment-12665

Андрофаги — етнічне коріння та вічна жорстокість москвинів

31.03.2014 — 16:54

► Сила — це ЄДИНИЙ аргумент, що його розуміє і шанує москвин.

► Право, справедливість, мораль — це для нього китайська грамота.!

1622876304685226349293618304220n.jpg

◉ Андрофа́ги (Androfagoi, грец. ανηρ, ανθρωπος — людина, φαγος —поїдаючий) — букв. людоїди, каннібали.

◉ Грецький історик Геродот (484–425 до Р. X.) пише, що на північ від Скитської держави (с. т. на просторі теперішньої Московщини. — П. Ш.) живе нарід андрофаґи (що означає «людожери»). Він пише, що той нарід є якийсь особливий, цілком відмінний від скитів, говорить не скитською мовою, не має ніяких законів, має найдикіші звичаї, вони є мисливці–кочовики і людожери. Не тяжко вгадати в тому народі прапредків нинішніх москвинів. Факт людожерства прамосквинів підтверджує і сучасна археологія.

◉ «18. За Борисфеном же з боку моря спочатку тягнеться Гілея, а на північ від її живуть скіфи-землероби. Їх елліни, що живуть на річці Гипаніс, називають борісфенітами, а самі себе ці елліни звуть ольвіополітами. Ці землероби-скіфи займають область на три дні шляху на схід до річки Пантікапа, а на північ — на одинадцять днів плавання вгору по Борисфену.

◉ Вище за них далеко тягнеться пустеля. За пустелею живуть андрофаги — особливе, але зовсім не скіфське плем’я. А на північ тягнеться справжня пустеля, і ніяких людей там, наскільки мені відомо, більше немає.»

◉ «106. Серед всіх племен самі дикі вдачі у андрофагів. Вони не знають ні судів, ні законів і є кочівниками. Одяг носять подібну скіфському, але мова у них особлива. Це єдине плем’я людоїдів в тій країні.»

◉ Геродот називає андрофагів східними сусідами неврів (IV.100.2; 102.2; 119.1; 125.3,5), землі їх обмежують Скіфію з півночі (IV.100.2) надалі землі московії, вони відмовили скіфам в допомозі проти персів (IV, 119.1), і скіфи тому вторглися в їх країну (IV.125.3).

◉ У IV.106 Геродот описує дикі і жорстокі вдачі андрофагів, що харчуються людським м’ясом, а в IV.18 вони названі особливим, не скіфським плем’ям.

◉ Спочатку самоїдами називали лише ненців — найбільший самоїдський народ, але згодом ця назва стала використовуватися як збірна назва всіх народів угро-фінської групи.

◉ В Росії самоїдів останнім часом називають самодійцями — це назва штучно утворена від російської діалектної форми самодін (в однині) та самоді (у множині), що використовувалася в російській мові нґанасанів та енців як самоназва цих груп.

◉ У 30-х роках XX століття повсюдно замінювали старі російські назви народів Росії на нові, утворені від їх самоназви.

◉ Назва самодійські народи, або самодійці, була запропонована в 1938 р. радянським лінгвістом Г. М. Прокоф’євим, замість прозорого за значенням (самоїди — означає людожери, канібали), з точки зору російської мови, і тому удаваного «образливим» слова самоїди.

◉ На терені Московщини археологи знайшли чимало городищ з т. зв. «смітниками», в яких є повно людських кісток, порозбиваних, щоб здобути з них шпік.

◉ Ті городища належать до неолітичної доби (2000 років до Р. X.), а Геродот жив в 5 ст. до Р. X. Отже, виходить, що прамосквини були людожерами кілька тисяч років, аж до Геродота, а можливо, і далі аж в християнську добу, про що свідчить їхній фольклор.

◉ Напр., відомий московський антрополог В. Даль записав розповсюджену в Московщині московську народну пісню, в якій жінка обіцяє забити свого чоловіка, з його кісток зварити холодець, з його печінки — пиріг, з його мозку — юшку.

◉ Такі–то пісні співав «народ–боґоносєц» аж у XX ст., а це вказує, що людожерство було в них і за християнської доби; на це натякає і римський історик Тацит, що жив в І ст. по Р. X. Крім того, археологи не знайшли ані одного поховання мерців на просторі Московщини з часів Неоліту; очевидячки прамосквини своїх мерців не ховали, а просто викидали на жир звірям (якщо самі не їли).

◉ Вказівкою на цю можливість є офіційно зареєстрований московською владою фактів такого «поховання» в XIX ст. в Московщині. Варто тут пригадати, що праукраїнці ховали своїх мерців ще 4000 років перед Р. X. (В. Савицький).

◉ Назва столиці москвинів є фінська («москва» у фінській мові означає «каламутна вода» — як бачимо, символічна назва).

◉ Багатий сибіряк запросив адмірала А. Шидловського на весілля свого сина. На тому весіллі частували гостей також і пельменями. Адмірал відчув якийсь дивний смак і запитав господаря: з якого м’яса вони зроблені. Той не хотів сказати, але потім, узявши з адмірала слово, що не скаже нікому, зізнався, що зроблені з людського м’яса. Про це знали гості…

◉ Обурений адмірал (українець) повідомив поліцію, і уряд наказав дослідити справу. Та вибухла революція 1905 р., і про ту справу забули. Навіть у ХІХ ст. влада записала чимало випадків, коли москвини не ховали своїх мерців, а викидали їх звірям.

◉ Московський уряд не дозволяв науковцям оприлюднювати подібне з архівів, „понеже в них много несуществовавших истин“. Проте 1838 р. дозволив видати кілька книг архівних матеріалів під суворою цензурою94, дозволив проф. М. Костомарову видати кілька книжок історичних розвідок. З тисяч фактів у тих книжках наведемо лише кілька.

◉ За часів т. зв. „смуты“ (1607–1611) повсталі московські стрільці виводили на ганок Кремля зв’язаних бояр і питали юрбу: „Иль любо?“. Юрба кричала: „Любо, любо!“. Тоді бояр кидали на підставлені списи. Потім розтинали їм черева, витягали кишки, відрубували руки, ноги. Юрба (чоловіки, жінки, діти) радісно кричали: „Любо! Любо!“

◉ По смерті царя Бориса Годунова москвини схопили його вдову, доньку і сина, роздягли їх догола, посадили на віз з-під гною і повезли через пеньки й ями до в’язниці. Там вдову задушили, сина закатували в той спосіб, що розчавили йому статеві органи, дочку не вбили одразу „дабы лепотой ея насладится, еже и быше“. Зґвалтованих і закатованих дівчат 1917–1967 рр. в СРСР (а за війни і поза ним) доведеться лічити сотнями тисяч.

◉ Якщо жертви вмирали скоро, то знущалися над мертвими. Наприклад, 1697 року викопали з могили тіло боярина Мілославського, притягнули свинями до помосту, де рубали голови зрадникам, а їхньою кров’ю поливали тіло Мілославського95.

◉ За Лівонських війн (1558 і 1701) московські міщани та селяни захоплювали полонених, відтинали їм носи, вуха, губи, статеві органи, пхаючи їх до рота жертв; здирали з живих всю шкіру, витягали з живих кишки і т. п.96. У 1917–1920-х рр. вирізали у полонених шкіру на плечах і ногах, як офіцерські погони і генеральські лампаси, випікали розпеченим залізом на спинах: більшовикам – п’ятикутну зірку, денікінцям – двоголового орла, петлюрівцям – тризуб, залежно хто і кого полонив.

◉ Року 1812 до московського полону здавалися напівзамерзлі вояки Наполеона. Московські жінки купували у солдатів тих полонених, приводили до своїх осель і там мучили немилосердно. Кололи ножами, видирали волосся, пекли вогнем, відтинали носи, статеві органи і робили ще таке, що не надається до друку. Вбивати не спішили, щоб довше смакувати муки та зойки жертв97. Серед московських чекістів 1917–1967 рр. були сотні жінок, про те, як вони катували в’язнів, написано чимало спогадів колишніх жертв.

◉ За подружню зраду жінок закопували у землю по шию, навіть вагітних. Щоб відразу не вмерли, годували і напували. В селі Камскому закопали двох вагітних жінок: одна прожила 23 дні, друга 1298.

◉ Курцям відтинали носи. Підроблювачам грошей заливали розтоплений метал у горлянку. У кого випадала з рук на землю монета, того карали на горло, бо на монеті викарбовано образ царя.

◉ Боярина, що був прикрасив свою піч кахлями з малюнками якогось птаха, закатували на смерть, бо орел був державним гербом. Чи ж не закатовують тепер в СРСР сотні тисяч людей за подібні „образи“ нових царів, вельмож та за зневажливе ставлення до „великого старшего брата“, його культури та мови?

◉ Німецький лікар Ф. Отон не міг 1685 р. вилікувати московського князя І. Каракучу, за те зарізали його, як вівцю. Жінка великого князя Василія – Соломія була безплідна і покликала лікарку Стефаниду. Довідавшись про це, Василій постриг дружину в черниці, а Стефаниду наказав утопити.

◉ Взагалі у XVII ст. москвини ще палили на вогнищі тих, хто лікував людей, уважаючи їх за слуг диявола. Вигублювали навіть тих, хто мав якусь лікарську книжку (тоді в Україні лікарські книжки були дуже розповсюджені, і лікарів шанували та щедро винагороджували.

◉ Навіть у XV–XVI ст. було кілька десятків лікарів, які скінчили європейські університети і навіть були там професорами: наприклад, Я. Урсин, С. Бірковський, Я. Латошинський, П. Ляшковський, І. Козак, В. Юрський, І. Шоквич та інші). 1677 року закатували боярина

Артамона Матвєєва за те, що мав лікарську книжку99.

◉ До покарань, встановлених урядом, місцева влада додавала ще свої, що їх винаходила вже власна „творча уява“. Наприклад, прив’язували тягар до ніг і взимку кидали в річку по шию. Тримали, доки не визнає провини. Чекісти значно перевершили своїх предків. Тепер в СРСР катують, мучать, знущаються не якісь там неграмотні мужики, а люди з університетською освітою.

◉ Лише перелік їхніх катівських способів і засобів жахає людину. Чужинці, читаючи спогади недокатованих, відмовляються вірити, бо це переходить межі людського розуму. Але ці способи теж видумувала не сама кремлівська кліка, як виправдовуються московські емігранти (а їм підтакують малоукраїнські підголоски). Їх винайшли і вживали сотні тисяч місцевих „вірних стражів революції“.

◉ Лише катування вищого ступеню – катування душі – винаходили московські науковці-психологи на чолі з академіком І. Павловим, розробивши науку т. зв. „рефлексів“. Досвід показав, що душевні психічні тортури дають наслідки стократ більші, ніж фізичні. Не фізичний біль, а душевний за життя ближніх змушував сотні тисяч людей ставати таємними виказниками НКВД.

◉ За невдалу облогу Смоленська 1634 р. і за невигідну угоду з Польщею цар Михайло наказав спочатку катувати, а потім відрубати голови 15 боярам та воєводам, а їхні родини вивезти до Сибіру.

◉ Більшовицькі революціонери вивчили психологію і вивозять батька в одне місце, мати – в друге за тисячі кілометрів, старших дітей – у третє, ще далі, а маленьких – до Московщини, де в дитбудинках змінюють їхні прізвища на московські і виховують на яничарів.

◉ Вивезених не поселяють у хатах, як робив кривавий царат, а заганяють далеко від осель до тундри і лишають у снігу проти неба. „Демократична“ влада СРСР розстріляла, закатувала, вигубила голодом, холодом ДЕСЯТКИ МІЛЬЙОНІВ, з яких більше як 99 % і не думали вбивати „советских“ царів, начальників, забирати їхні маєтки. Закон СРСР „Про охорону соціалістичної власності“ карає кількарічною каторгою матір, яка назбирала по жнивах на полі чи на дорозі загублені колоски, щоб нагодувати своїх голодних дітей.

◉ Єгипетські фараони, перські деспоти виглядають янголами, порівняно з московською „демократією“. Кажемо про „демократію“, себто народ, а не лише уряд СРСР, бо всі закони лишилися б мертвою буквою, якби не було МІЛЬЙОНІВ ОХОЧИХ МОСКВИНІВ ЗДІЙСНЮВАТИ ЇХ НА МІСЦЯХ.

◉ Москвини здавна купували українських (та інших) яничарів. Спосіб досить непевний, бо куплені можуть зрадити народу.

◉ У Московщині ХІV–ХVІІІ ст. кати, крім платні, одержували ще й частину майна страченого, тому завжди було багато охочих на цю посаду. Уряд продавав її тому, хто більше заплатить.

◉ Московська „демократія“ піднесла КУЛЬТ ката на незнану височінь. Хоч пошана до ката існувала в Московщині і до 1917 року, проте за всю її монархічну історію не знайшлося жодного поета чи письменника, який би прославляв професію ката.

◉ Місто Псков вислало до Івана ІV послів просити у царя захисту проти зловживань московського воєводи. Іван наказав роздягти всіх тих послів, поливати їх окропом, палити волосся тощо. Петро І власноручно рубав голови зв’язаним стрільцям і наказував своїм міністрам рубати. В. Голіцин, не вміючи рубати, батував, мучив.

◉ О. Меншиков хизувався, що зарубав 20. Лефорт та Бломберг (француз і німець) відмовилися рубати101. Т

◉ Петро не карав своїх лефортів за відмову рубати зв’язаним людям голови. Московська ж „демократія“ розстріляла кілька тисяч своїх голіциних за те, що замало порубали, як наприклад, П. Постишева, С. Косіора, М. Єжова, В. Балицького та інших. Син Петра І – Олексій був утік 1716 р. до Австрії. Петро урочисто обіцяв простити його і не карати, якщо повернеться. Син повірив батькові, повернувся. Петро негайно посадив його до в’язниці і сам катував шість місяців, доки син сконав.

◉ В. Ленін урочисто проголосив 1923 р. амністію всім емігрантам, які повернуться до СРСР. Тисячі повірили і повернулися. Там їх зустріла доля Олексія. Захопивши 1463 р. Великий Новгород, москвини погнали до Московщини 8 тисяч родин новгородців з жінками та дітьми пішки, не дозволивши їм ні найняти сани, ні взяти теплий одяг.

◉ Те саме зробили, захопивши 1489 р. Псков та Вятку. Дуже багато загинуло в дорозі від холоду, голоду та знущань вартових.

◉ Вивезли з Новгорода 8 тисяч, багато із Пскова та Вятки, але разом не більш як 25 тисяч. Кривава московська „демократія“ ХХ століття з самої лише України вивезла ДЕСЯТЬ МІЛЬЙОНІВ люду. На одній лише Колимі загинуло з голоду, холоду, знущань ВІСІМ МІЛЬЙОНІВ. За один лише 1933 рік Московщина вигубила ВІСІМ МІЛЬЙОНІВ українців голодомором. Вивезла 1937 р. до Сибіру на повільну смерть 3500 тисяч українців.

◉ Розстріляла на місці в Україні 300 тисяч люду102. Це ж майже все населення такої великої держави, як Канада. Якби в Канаді загинула лише одна десята такої кількості, то весь світ здригнувся б. І не лише кричав би, але й надіслав би своє військо припинити геноцид. Кілька менших народів СРСР вже не існує. Винищені до ноги.

◉ Міжнародна слідча комісія вирахувала, що за 25 років в СРСР згинуло 60 мільйонів люду, не враховуючи вбитих на війні 1939–1945 рр. Це знає світ і мовчить. Той світ купував у Московщині 1933 р. українську пшеницю, бо продавалась дуже дешево.

◉ Це той світ, який проголосив, що дві останні війни воював за волю і добробут усіх народів. Інша комісія, враховуючи тих, які не народилися, бо батьки загинули молодими, встановила, що в СРСР загинуло сто мільйонів люду.

◉ Сто мільйонів невинних людей вигубив „богобоязливий“ московський народ. Підкреслюємо – НАРОД, а не лише „кремлівська кліка“, чи „радянська влада“, чи „більшовики“, чи „КПСС“.

◉ Вигублено, бо ж було ще 80 мільйонів нащадків тих, що жінкам просвердлювали дірки в грудях і через них і через рот протягали грубий мотуз і на йому їх вішали. Нащадків тих, хто засипав порохом роти і запалював; хто здирав з живих людей шкіру з голови до ніг; хто відтинав статеві органи; хто закопував по шию вагітних матерів; хто задля розваги на народних святах робив багато такого, що не надається до друку.

◉ Все те чинив народ, а не лише „режим“, бо сучасна наука про спадковість (генетика) вчить, що нащадки дістають від предків не лише фізичні властивості, але й духовні.

◉ У ХХ ст. московський уряд, щоб дати вихід народному потягу до таких розваг, дозволив йому таке. Всі мужчини двох сусідніх сіл разом з дідами і підлітками зустрічалися на умовленому місці і починався бій. ◉ Билися не кулаками, а киями, камінням і великими різницькими ножами. Було багато поранених, кілька смертельно. Жінки, діти спостерігали за боєм, криками підбадьорюючи своїх односельців.

◉ Переможені купували „сивуху“, і обидва села пиячили. У містах бився один „кінець“ (частина) з протилежним. Пора на цю розвагу тривала від Водохреща до Великого посту, майже кожної неділі по Богослужбі. Влада ніби не заохочувала це офіційно, але фактично дивилася крізь пальці, дбаючи, щоб накопичений „бойовий дух“ не вибухнув проти неї.

◉ Після 1917 р. нова московська влада не лише не забороняла, а й заохочувала та щедро винагороджувала той „бойовий дух“. Уряд більшовиків створював у 1917–1936 рр. озброєні „хлібозаготівельні загони“ і висилав в Україну грабувати харчі і вугілля для голодної Московщини.

◉ На його заклик вступати до тих загонів зголосилося в одному лише Петрограді за два дні 65 тисяч чоловік. За 1920-х і дальших років не треба було вже й битися, щоб усе мати.

◉ Призначені на державні посади комісари, командири, директори, інспектори, управителі, уповноважені та безліч інших голодранців і волоцюг уже спокійно заходили до домівок, крамниць, складів, музеїв, церков і брали іменем влади все, що бажали.

◉ Взагалі у нас у Московщині кожний з насолодою б’є когось. І народ уважає биття за корисне, бо ж склав приповідку „За битого двох небитих дають“.

◉ За 1917–1919 рр. селяни закопували полонених червоногвардійців донизу головою так глибоко, що з землі стирчали ноги. Потім сміялися як ті ноги карлючилися. Або високо на дереві прибивали цвяхами одну руку і одну ногу і насолоджувалися муками жертви.

◉ Червоногвардійці ж здирали з живих полонених денікінців-контрреволюціонерів шкіру, забивали цвяхи в голову, вирізали шкіру на плечах, як офіцерські погони і т. п.

◉ Я не знаю, чи де у світі поводяться так жорстоко з жінками, як у московському селі. Московська народна мудрість каже: „Риба – не м’ясо, баба – не людина“, „Для бабів і звірів суду немає“. Коли я питав учасників громадянської війни, чи вони не гидяться вбивати один одного, то вони із здивуванням відповідали: „А кому це шкодить? Людей багато. Всім вистачить“. „А де ж той – так гарно змальований нашою літературою – богобоязний шукач правди і справедливості „русский мужичок“? Я шукав його по всій Московщині і не знайшов. Не знайшов, бо він існував лише у мріях наших письменників, а не в житті“ (М. Горький. „Русская жестокость“).

https://www.youtube.com/watch?v=GbGaov6jCU8

Лови пенёк

◉ Знищення людей — звичай варварів. Прояви дикунства проявляються в агресії, в окупації, в негідній поведінці, що свідчить про мізерність людей, їхню розумову обмеженість, низький моральний рівень. У плині третього тисячоліття людство навчилося мирно співіснувати, але в Росії лишився імперський світогляд, расова зверхність і кулачне право.

◉ Спілкуючись з російськими та українськими матерями, відчуваєш велику різницю в поглядах на таку річ, як помста. Там, де росіянки вимагають позбавлення життя, українки говорять «Бог його покарає».

◉ Це говорить про високу духовність української нації і нецивілізованість російської, що сформувалася на землях, яку Геродот відносив до володіння андрофагів (людожерів). Не помилився античний грецький вчений…

◉ Ця тема свідомо замовчується, але вона все одно потребує докладного вивчення етнопсихологів, істориків та багатьох інших науковців.

✇ ДЖЕРЕЛА:

⚑ Володимир ПРОЦЕНКО

⚑ Олександр Франчук

⚑ Павло Штепа *МОСКОВСТВО*

⚑ Геродот, СКІФІЯ (четверта книга «Мельпомена» «Історії в дев’яти книгах»),https://docs.google.com/viewer?a=v&pid=explorer&chrome=true&srcid=0B-gWbuz5e6alOWEzMDg4YTYtYTE1MS00MGRjLWIzYWQtODM5YTFmNmE0NjM2&hl=en_US

⚑ Михайло Красуський, ДАВНІСТЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ, 1880, Одеса,https://docs.google.com/viewer?a=v&pid=explorer&chrome=true&srcid=0B-gWbuz5e6alNDA5MmJiNGYtNmQyYS00OGI5LWJjMGYtNGQ4MDQ1NmU1MzIy&hl=en_US

⚑ Одна з картинок: «Канібалізм в Московії і Литві», Аугсбург, 1571 рік

⚑ Лупейко В. Кайдашизм, або Доки ж Будемо самоїдами? Есеї — Київ: Видавництво ім.Олени Теліги, 1998.-381 с.: іл. 20.

Корр. А-а-а-а, так он що робить пан реконструктор-Гіркин на землі України-неньки — …

Art. Та отож — ре-кон-стру-ює… так би мовити, андрофагию…

Корр. Еге ж, «виправляє», так би мовити — історичну помилку?!

Art. Виправляє, тими ж — традиційними способами.

Корр. Ну, і от — теж нехіло… Звучить.

http://ar25.org/comment/12665#comment-12665

Опубліковано Вакула Коваль

9 Серпень, 2014 — 19:44

З того, що лежить на поверхні:

1. «Москва» складається з двох мордовських слів:

Моск — гнилий, чорний, брудний

Ва — вода, ріка.

«Моск-ва« значить «брудна ріка»

2. Москаль — означа чорний, брудний, тобто чернь, смерд, саринь. Саринь — Саранськ — досі є їх столицею. Раніше вони не ображалися на «москаль» чи «саринь», бо це було їх становище. А тепер вони хочуть, не міняючи свого характеру, стати українцями 🙂

У них не було своєї знаті і прізвищ. Прізвища з’явилися в них відносно недавно, тому слово «прізвище» в них взято з французької «фамілія». І тому всі прізвища в них болгарського типу (як і у всіх середньоазійців СНГ) на -ов, чи -єв. Бо прізвища з’явилися пізніше русифікації на основі староболгарського (старослов’янського) суржику.

Українські прізвища на «ко» є і у західноевропейців (Франко), у молдаван та румун (перейшло в -ку), значить, вони дуже древні. Взагалі українські прізвища «розбрелися» по сусіднім народам, по одному на народ (плем’я). Болгарам -ов, полякам -ий…

Корр. Ой, щось ми з Вами — шеф… теє, дуже вже захопилися?!

Art.  Точно — так і є! Так шо — перервемося і… без музики закругляємося, так би мовити оголошуємо перерву?

Корр. О, це щось у нас новація якась! Даvайте, і так…

(продолжение темы следует)

не могу молчать ч. 7.542. Украина + ЕС (В Мире)

Корр. А шо то Ви казали, про якихось тваринок, га?

Art. А, це про «Єнотів». Тільки мова не про тваринок, а про ТВАРЄЙ! Пайдьоть?

Корр. А воно теє — у тєму…? Хоча, а шо у нас не у тєму-то?!

https://vk.com/wall-92739722_186693?reply=186719

ЕНОТЫ Новороссия

Анжелика Шутенко-Безлер

23 апр 2016 в 10:01

ОЧЕРЕДНОЙ «словесный понос» ВЕЛИКОГО БЕГЛОКОМАНДУЮЩЕГО ГИРКИНА

http://od-novorossia.livejournal.com/1890672.html

Долго молчал, КОГДА ЭТО ЧУДО Гиркин рассказывал сказки-небылицы, как типа помог мне захватить Горловку; молчал, когда это «белогвардейское» недоразумение рассказывало, что я отбирал у него оружие; молчал, когда этот любитель «антиквариата» рассказывал о том, какой я «махновец» и совсем не советовался с его «Велико тупоблагородием». Но после очередной порции «словесных помоев» как то захотелось высказаться.

Это тупое в военном плане, не имеющее военного образования, амебно-трусливое существо, закончившее Историко-архивный институт, взялось рассуждать о действиях России в Сирии, об операциях проведенных мной (о многих из них эта надутая пустышка даже не знает). Гиркин, выкрути шурупы из черепа и сними корону со своей тупой башки.

Вы тот, кто , извините, «обосрался» в топочасти г. Симферополя (надеюсь Ваших кусочков серого вещества хватит это вспомнить во всех подробностях), тот, кто с момента взятия Славянска до 5 июля- момента позорного бегства, которое сейчас пытаетесь представить «великим маневром», не сумели нормально организовать оборону города. Вашего Великого полководческого дара не хватило, чтобы понять, что нужно не в подвале СБУ сидеть, а занять и удерживать Карачун. Вы, сдавший большую половину ДНР, рассуждаете об эффективности проведенных мною боевых операций??!!!!

Драпали Вы, господин беглокомандующий, в Горловку, но тут случился у Вас облом. Пришлось голым сидеть у меня в подвале в бане. Я хотел Вас, «гений военной мысли», ныне типа военный теоретик и создатель «дибилокомитета 25 числа», просто расстрелять за проявленную трусость и малодушие. И поверьте сделал это, если бы не Бородай, которому Вы ныне обязаны жизнью. Это именно он «оборвал» мне телефон и, где угрозами, а потом просто уговорами, просил этого не делать. Благодаря Бородаю, Вы сейчас живете, строчите пасквили и занимаетесь «говнометанием» во всех , кто не согласен с Вашей мыслью городского сумасшедшего. Поэтому я Вас и не расстрелял. Правда в Донецк отправил в камуфляже своей жены и в ее футболке. Хоть так, но отыгрался, Керенский вы наш. А потом смеялся над Вашими попытками обелить себя, рассказывая, что одна из причин оставления Славянска — боязнь, что группировка «Беса» ударит Вам, «звезде -командарму», в спину. Видно большая «вавка» в голове после сидения в подвале Славянского СБУ образовалась

Все Ваши военные заслуги, «победно драпавший» команданте а ля Че, — это позорное оставление Славянска, Краматорска, Константиновки, Дружковки. Оставление Карловки, которую мое подразделение и подразделение «Востока» удерживали более полутора месяцев, Вы, «гений военной мысли», умудрились слить её за два дня. А что стоит за приказом сдать Горловку как не предательство!!! Фото этого приказа я выкладываю ниже.

Вы даже не знаете, кто руководил обороной Горловки!!! Серега «Боцман», руководил обороной только с 29 июля по 5 августа. На этом все Ваши познания об обороне города заканчиваются, как и все познания о проведенных мной операциях в Волновахе, Доброполье, Малиновке, Дьяково, Докучаевске, Амвросиевке, Грабском, Илловайске, Уманском, Карловке, Полтаве. А не знаете только по одной причине: я не считал нужным советоваться и ставить в известность «пустышку» в военных вопросах — реставратора Гиркина. Сдача Артемовска полностью на Вашей совести. Это Вы, «непревзойденный» гений военной мысли, убрали моих людей с Артемовска (фото «людей» додається Art.) и поставили туда свой гарнизон, который разбежался при виде двух БТРов. Это Вы виновны в смерти «Ромашки», это на Вашей совести смерть моего друга, командира той группы, которая приняла бой 5 мая 2014 года «Волка», и которая потом в полном составе ушла в Горловку, а Вы объявили их дезертирами. Я никогда не забуду, как ночью один уходил со Славянска с двумя пистолетами после Вашей фразы

«Два медведя в одной берлоге не уживутся». Так вот после Вашего «героического» драпа в Горловку, я могу с чистым сердцем сказать: » Медведь с тобой, ПЕТУХОМ, в одной берлоге, точно не уживутся»

И.Безлер

23.04.2016

Олег Иванов

У меня вопрос к Безлеру: а что же тогда не он сам возглавил ВСЁ движение НОВОРОССИЯ?

Не было бы Стрелкова-Гиркина, не было бы НОВОРОССИИ — это, надеюсь, не подлежит сомнению?! (а шо — вона є ота… ново… як її тамочки…? Art.). И сейчас бы миллионы жителей Донбасса были бы либо уничтожены, либо распроданы на органы…,

Страшилки в соцсетях приобретают все более химерные формы, и чем большие потери несут террористы, тем абсурднее ложь

Страшилки в соцсетях приобретают все более химерные формы, и чем большие потери несут террористы, тем абсурднее ложь

 

Корр. А ну-кась, погодьте — а почём нонче, эти… органы-то данецкие, ась?

Art. Н-у-у, эт смотря шо, сикоки і так далее… Например (наприклад — якщо по нашому) наиболее популярный т.н. «суповый данецкий…» щас, вспомню.. Да, кстати — примерно такой…

Корр. Нє, нє, нє… не треба. Я вже як-небудь… повірю на слово

Art. Ну, дивіться… А може, теє — одним глазочком, ась?

Корр. Нє, без «ась»!

Art. Тоді поїхали — «далее по тексту…»

«…либо сидели бы в застенках соплепиндосских подстилок СБУ, что мы сейчас и наблюдаем на оккупированных территориях НОВОРОССИИ.

И на фоне этого потоки грязи, которые выливает на Стрелкова Безлер, выглядят не просто омерзительно, а возникают вопрос: на чьей стороне сейчас Безлер? На стороне НОВОРОССИИ или…?

Art. А й — дисситно — як же ж: «или…»? — «или..»?

Корр. А вот, Внучок, нам и подскажет!

23 апр в 19:16

Внук Пуговкина

Всегда от роССии и руССких была одна ложь, война и предательство.

На территории Московии, если верить Геродоту, водились племена «Андрофагов» — людоедов …

Россия в Донбасс везет ракеты и снаряды а обратно вывозит раненых детей изображая при этом лицо сострадания.

Паскудная страна, умудряются засрать все вокруг, умудряются испортить жизнь и близким и далеким. Залили кровью Чечню, потом Грузию и сегодня Украину.

Кровавая русская весна развязанная в Донбассе унесла десятки тысяч жизней граждан Украины и разрушила сотни предприятий и тысячи жилых домов. Этот урок московской орды украинский народ запомнит надолго !

Повезло Одессе, что народ это сам предотвратил, без помощи мусоров и армии. После 2 мая уже не стало российских врагов Одессы, и некому у них теперь устраивать ДНР и войну …

Вставай Донбасс, пора скинуть с плеч российскую нечисть. Вспомним как мы счастливо жили в солнечной Украине и посмотрите как сегодня грызут нашу землю и уничтожают нашу экономику эти московские паразиты.

Именем убитого начальника дебальцевской милиции назовут улицу.

Евгений Юханов трагически погиб 10 февраля 2015 года в Дебальцево защищая свой город от российских банд незаконных формирований.

До последнего правоохранитель держал оборону своего подразделения, помогал местному населению эвакуироваться и выжить. — Смерть российским оккупантам !

Лукашенко после начала российской войны против Украины сказал:

Никакого русского мира, чтобы я этих слов не слышал, Беларусь независимая страна. Если будет хоть один сапог одного оккупанта, то до последней капли крови

27 апр в 17:56|

Constantin Philatov

И всё-таки они молодцы, что решились выступить против фашистской власти… Пусть не всё получилось так, как надо, не получилось освободить Украину от фашистов, но всё равно они молодцы… Жаль, что народ Украины не поддержал это восстание…

Корр. Ага, а оце вещдок — про тих самих… А може й нє… Ладно, за що купили  

Art. Ото ж — за те й продаєм, однако!

26 апр в 9:20|

http://ar25.org/comment/12665#comment-12665

Андрофаги — етнічне коріння та вічна жорстокість москвинів

31.03.2014 — 16:54

► Сила — це ЄДИНИЙ аргумент, що його розуміє і шанує москвин.

► Право, справедливість, мораль — це для нього китайська грамота.!

1622876304685226349293618304220n.jpg

◉ Андрофа́ги (Androfagoi, грец. ανηρ, ανθρωπος — людина, φαγος —поїдаючий) — букв. людоїди, каннібали.

◉ Грецький історик Геродот (484–425 до Р. X.) пише, що на північ від Скитської держави (с. т. на просторі теперішньої Московщини. — П. Ш.) живе нарід андрофаґи (що означає «людожери»). Він пише, що той нарід є якийсь особливий, цілком відмінний від скитів, говорить не скитською мовою, не має ніяких законів, має найдикіші звичаї, вони є мисливці–кочовики і людожери. Не тяжко вгадати в тому народі прапредків нинішніх москвинів. Факт людожерства прамосквинів підтверджує і сучасна археологія.

◉ «18. За Борисфеном же з боку моря спочатку тягнеться Гілея, а на північ від її живуть скіфи-землероби. Їх елліни, що живуть на річці Гипаніс, називають борісфенітами, а самі себе ці елліни звуть ольвіополітами. Ці землероби-скіфи займають область на три дні шляху на схід до річки Пантікапа, а на північ — на одинадцять днів плавання вгору по Борисфену.

◉ Вище за них далеко тягнеться пустеля. За пустелею живуть андрофаги — особливе, але зовсім не скіфське плем’я. А на північ тягнеться справжня пустеля, і ніяких людей там, наскільки мені відомо, більше немає.»

◉ «106. Серед всіх племен самі дикі вдачі у андрофагів. Вони не знають ні судів, ні законів і є кочівниками. Одяг носять подібну скіфському, але мова у них особлива. Це єдине плем’я людоїдів в тій країні.»

◉ Геродот називає андрофагів східними сусідами неврів (IV.100.2; 102.2; 119.1; 125.3,5), землі їх обмежують Скіфію з півночі (IV.100.2) надалі землі московії, вони відмовили скіфам в допомозі проти персів (IV, 119.1), і скіфи тому вторглися в їх країну (IV.125.3).

◉ У IV.106 Геродот описує дикі і жорстокі вдачі андрофагів, що харчуються людським м’ясом, а в IV.18 вони названі особливим, не скіфським плем’ям.

◉ Спочатку самоїдами називали лише ненців — найбільший самоїдський народ, але згодом ця назва стала використовуватися як збірна назва всіх народів угро-фінської групи.

◉ В Росії самоїдів останнім часом називають самодійцями — це назва штучно утворена від російської діалектної форми самодін (в однині) та самоді (у множині), що використовувалася в російській мові нґанасанів та енців як самоназва цих груп.

◉ У 30-х роках XX століття повсюдно замінювали старі російські назви народів Росії на нові, утворені від їх самоназви.

◉ Назва самодійські народи, або самодійці, була запропонована в 1938 р. радянським лінгвістом Г. М. Прокоф’євим, замість прозорого за значенням (самоїди — означає людожери, канібали), з точки зору російської мови, і тому удаваного «образливим» слова самоїди.

◉ На терені Московщини археологи знайшли чимало городищ з т. зв. «смітниками», в яких є повно людських кісток, порозбиваних, щоб здобути з них шпік.

◉ Ті городища належать до неолітичної доби (2000 років до Р. X.), а Геродот жив в 5 ст. до Р. X. Отже, виходить, що прамосквини були людожерами кілька тисяч років, аж до Геродота, а можливо, і далі аж в християнську добу, про що свідчить їхній фольклор.

◉ Напр., відомий московський антрополог В. Даль записав розповсюджену в Московщині московську народну пісню, в якій жінка обіцяє забити свого чоловіка, з його кісток зварити холодець, з його печінки — пиріг, з його мозку — юшку.

◉ Такі–то пісні співав «народ–боґоносєц» аж у XX ст., а це вказує, що людожерство було в них і за християнської доби; на це натякає і римський історик Тацит, що жив в І ст. по Р. X. Крім того, археологи не знайшли ані одного поховання мерців на просторі Московщини з часів Неоліту; очевидячки прамосквини своїх мерців не ховали, а просто викидали на жир звірям (якщо самі не їли).

◉ Вказівкою на цю можливість є офіційно зареєстрований московською владою фактів такого «поховання» в XIX ст. в Московщині. Варто тут пригадати, що праукраїнці ховали своїх мерців ще 4000 років перед Р. X. (В. Савицький).

◉ Назва столиці москвинів є фінська («москва» у фінській мові означає «каламутна вода» — як бачимо, символічна назва).

◉ Багатий сибіряк запросив адмірала А. Шидловського на весілля свого сина. На тому весіллі частували гостей також і пельменями. Адмірал відчув якийсь дивний смак і запитав господаря: з якого м’яса вони зроблені. Той не хотів сказати, але потім, узявши з адмірала слово, що не скаже нікому, зізнався, що зроблені з людського м’яса. Про це знали гості…

◉ Обурений адмірал (українець) повідомив поліцію, і уряд наказав дослідити справу. Та вибухла революція 1905 р., і про ту справу забули. Навіть у ХІХ ст. влада записала чимало випадків, коли москвини не ховали своїх мерців, а викидали їх звірям.

◉ Московський уряд не дозволяв науковцям оприлюднювати подібне з архівів, „понеже в них много несуществовавших истин“. Проте 1838 р. дозволив видати кілька книг архівних матеріалів під суворою цензурою94, дозволив проф. М. Костомарову видати кілька книжок історичних розвідок. З тисяч фактів у тих книжках наведемо лише кілька.

◉ За часів т. зв. „смуты“ (1607–1611) повсталі московські стрільці виводили на ганок Кремля зв’язаних бояр і питали юрбу: „Иль любо?“. Юрба кричала: „Любо, любо!“. Тоді бояр кидали на підставлені списи. Потім розтинали їм черева, витягали кишки, відрубували руки, ноги. Юрба (чоловіки, жінки, діти) радісно кричали: „Любо! Любо!“

◉ По смерті царя Бориса Годунова москвини схопили його вдову, доньку і сина, роздягли їх догола, посадили на віз з-під гною і повезли через пеньки й ями до в’язниці. Там вдову задушили, сина закатували в той спосіб, що розчавили йому статеві органи, дочку не вбили одразу „дабы лепотой ея насладится, еже и быше“. Зґвалтованих і закатованих дівчат 1917–1967 рр. в СРСР (а за війни і поза ним) доведеться лічити сотнями тисяч.

◉ Якщо жертви вмирали скоро, то знущалися над мертвими. Наприклад, 1697 року викопали з могили тіло боярина Мілославського, притягнули свинями до помосту, де рубали голови зрадникам, а їхньою кров’ю поливали тіло Мілославського95.

◉ За Лівонських війн (1558 і 1701) московські міщани та селяни захоплювали полонених, відтинали їм носи, вуха, губи, статеві органи, пхаючи їх до рота жертв; здирали з живих всю шкіру, витягали з живих кишки і т. п.96. У 1917–1920-х рр. вирізали у полонених шкіру на плечах і ногах, як офіцерські погони і генеральські лампаси, випікали розпеченим залізом на спинах: більшовикам – п’ятикутну зірку, денікінцям – двоголового орла, петлюрівцям – тризуб, залежно хто і кого полонив.

◉ Року 1812 до московського полону здавалися напівзамерзлі вояки Наполеона. Московські жінки купували у солдатів тих полонених, приводили до своїх осель і там мучили немилосердно. Кололи ножами, видирали волосся, пекли вогнем, відтинали носи, статеві органи і робили ще таке, що не надається до друку. Вбивати не спішили, щоб довше смакувати муки та зойки жертв97. Серед московських чекістів 1917–1967 рр. були сотні жінок, про те, як вони катували в’язнів, написано чимало спогадів колишніх жертв.

◉ За подружню зраду жінок закопували у землю по шию, навіть вагітних. Щоб відразу не вмерли, годували і напували. В селі Камскому закопали двох вагітних жінок: одна прожила 23 дні, друга 1298.

◉ Курцям відтинали носи. Підроблювачам грошей заливали розтоплений метал у горлянку. У кого випадала з рук на землю монета, того карали на горло, бо на монеті викарбовано образ царя.

◉ Боярина, що був прикрасив свою піч кахлями з малюнками якогось птаха, закатували на смерть, бо орел був державним гербом. Чи ж не закатовують тепер в СРСР сотні тисяч людей за подібні „образи“ нових царів, вельмож та за зневажливе ставлення до „великого старшего брата“, його культури та мови?

◉ Німецький лікар Ф. Отон не міг 1685 р. вилікувати московського князя І. Каракучу, за те зарізали його, як вівцю. Жінка великого князя Василія – Соломія була безплідна і покликала лікарку Стефаниду. Довідавшись про це, Василій постриг дружину в черниці, а Стефаниду наказав утопити.

◉ Взагалі у XVII ст. москвини ще палили на вогнищі тих, хто лікував людей, уважаючи їх за слуг диявола. Вигублювали навіть тих, хто мав якусь лікарську книжку (тоді в Україні лікарські книжки були дуже розповсюджені, і лікарів шанували та щедро винагороджували.

◉ Навіть у XV–XVI ст. було кілька десятків лікарів, які скінчили європейські університети і навіть були там професорами: наприклад, Я. Урсин, С. Бірковський, Я. Латошинський, П. Ляшковський, І. Козак, В. Юрський, І. Шоквич та інші). 1677 року закатували боярина

Артамона Матвєєва за те, що мав лікарську книжку99.

◉ До покарань, встановлених урядом, місцева влада додавала ще свої, що їх винаходила вже власна „творча уява“. Наприклад, прив’язували тягар до ніг і взимку кидали в річку по шию. Тримали, доки не визнає провини. Чекісти значно перевершили своїх предків. Тепер в СРСР катують, мучать, знущаються не якісь там неграмотні мужики, а люди з університетською освітою.

◉ Лише перелік їхніх катівських способів і засобів жахає людину. Чужинці, читаючи спогади недокатованих, відмовляються вірити, бо це переходить межі людського розуму. Але ці способи теж видумувала не сама кремлівська кліка, як виправдовуються московські емігранти (а їм підтакують малоукраїнські підголоски). Їх винайшли і вживали сотні тисяч місцевих „вірних стражів революції“.

◉ Лише катування вищого ступеню – катування душі – винаходили московські науковці-психологи на чолі з академіком І. Павловим, розробивши науку т. зв. „рефлексів“. Досвід показав, що душевні психічні тортури дають наслідки стократ більші, ніж фізичні. Не фізичний біль, а душевний за життя ближніх змушував сотні тисяч людей ставати таємними виказниками НКВД.

◉ За невдалу облогу Смоленська 1634 р. і за невигідну угоду з Польщею цар Михайло наказав спочатку катувати, а потім відрубати голови 15 боярам та воєводам, а їхні родини вивезти до Сибіру.

◉ Більшовицькі революціонери вивчили психологію і вивозять батька в одне місце, мати – в друге за тисячі кілометрів, старших дітей – у третє, ще далі, а маленьких – до Московщини, де в дитбудинках змінюють їхні прізвища на московські і виховують на яничарів.

◉ Вивезених не поселяють у хатах, як робив кривавий царат, а заганяють далеко від осель до тундри і лишають у снігу проти неба. „Демократична“ влада СРСР розстріляла, закатувала, вигубила голодом, холодом ДЕСЯТКИ МІЛЬЙОНІВ, з яких більше як 99 % і не думали вбивати „советских“ царів, начальників, забирати їхні маєтки. Закон СРСР „Про охорону соціалістичної власності“ карає кількарічною каторгою матір, яка назбирала по жнивах на полі чи на дорозі загублені колоски, щоб нагодувати своїх голодних дітей.

◉ Єгипетські фараони, перські деспоти виглядають янголами, порівняно з московською „демократією“. Кажемо про „демократію“, себто народ, а не лише уряд СРСР, бо всі закони лишилися б мертвою буквою, якби не було МІЛЬЙОНІВ ОХОЧИХ МОСКВИНІВ ЗДІЙСНЮВАТИ ЇХ НА МІСЦЯХ.

◉ Москвини здавна купували українських (та інших) яничарів. Спосіб досить непевний, бо куплені можуть зрадити народу.

◉ У Московщині ХІV–ХVІІІ ст. кати, крім платні, одержували ще й частину майна страченого, тому завжди було багато охочих на цю посаду. Уряд продавав її тому, хто більше заплатить.

◉ Московська „демократія“ піднесла КУЛЬТ ката на незнану височінь. Хоч пошана до ката існувала в Московщині і до 1917 року, проте за всю її монархічну історію не знайшлося жодного поета чи письменника, який би прославляв професію ката.

◉ Місто Псков вислало до Івана ІV послів просити у царя захисту проти зловживань московського воєводи. Іван наказав роздягти всіх тих послів, поливати їх окропом, палити волосся тощо. Петро І власноручно рубав голови зв’язаним стрільцям і наказував своїм міністрам рубати. В. Голіцин, не вміючи рубати, батував, мучив.

◉ О. Меншиков хизувався, що зарубав 20. Лефорт та Бломберг (француз і німець) відмовилися рубати101. Т

◉ Петро не карав своїх лефортів за відмову рубати зв’язаним людям голови. Московська ж „демократія“ розстріляла кілька тисяч своїх голіциних за те, що замало порубали, як наприклад, П. Постишева, С. Косіора, М. Єжова, В. Балицького та інших. Син Петра І – Олексій був утік 1716 р. до Австрії. Петро урочисто обіцяв простити його і не карати, якщо повернеться. Син повірив батькові, повернувся. Петро негайно посадив його до в’язниці і сам катував шість місяців, доки син сконав.

◉ В. Ленін урочисто проголосив 1923 р. амністію всім емігрантам, які повернуться до СРСР. Тисячі повірили і повернулися. Там їх зустріла доля Олексія. Захопивши 1463 р. Великий Новгород, москвини погнали до Московщини 8 тисяч родин новгородців з жінками та дітьми пішки, не дозволивши їм ні найняти сани, ні взяти теплий одяг.

◉ Те саме зробили, захопивши 1489 р. Псков та Вятку. Дуже багато загинуло в дорозі від холоду, голоду та знущань вартових.

◉ Вивезли з Новгорода 8 тисяч, багато із Пскова та Вятки, але разом не більш як 25 тисяч. Кривава московська „демократія“ ХХ століття з самої лише України вивезла ДЕСЯТЬ МІЛЬЙОНІВ люду. На одній лише Колимі загинуло з голоду, холоду, знущань ВІСІМ МІЛЬЙОНІВ. За один лише 1933 рік Московщина вигубила ВІСІМ МІЛЬЙОНІВ українців голодомором. Вивезла 1937 р. до Сибіру на повільну смерть 3500 тисяч українців.

◉ Розстріляла на місці в Україні 300 тисяч люду102. Це ж майже все населення такої великої держави, як Канада. Якби в Канаді загинула лише одна десята такої кількості, то весь світ здригнувся б. І не лише кричав би, але й надіслав би своє військо припинити геноцид. Кілька менших народів СРСР вже не існує. Винищені до ноги.

◉ Міжнародна слідча комісія вирахувала, що за 25 років в СРСР згинуло 60 мільйонів люду, не враховуючи вбитих на війні 1939–1945 рр. Це знає світ і мовчить. Той світ купував у Московщині 1933 р. українську пшеницю, бо продавалась дуже дешево.

◉ Це той світ, який проголосив, що дві останні війни воював за волю і добробут усіх народів. Інша комісія, враховуючи тих, які не народилися, бо батьки загинули молодими, встановила, що в СРСР загинуло сто мільйонів люду.

◉ Сто мільйонів невинних людей вигубив „богобоязливий“ московський народ. Підкреслюємо – НАРОД, а не лише „кремлівська кліка“, чи „радянська влада“, чи „більшовики“, чи „КПСС“.

◉ Вигублено, бо ж було ще 80 мільйонів нащадків тих, що жінкам просвердлювали дірки в грудях і через них і через рот протягали грубий мотуз і на йому їх вішали. Нащадків тих, хто засипав порохом роти і запалював; хто здирав з живих людей шкіру з голови до ніг; хто відтинав статеві органи; хто закопував по шию вагітних матерів; хто задля розваги на народних святах робив багато такого, що не надається до друку.

◉ Все те чинив народ, а не лише „режим“, бо сучасна наука про спадковість (генетика) вчить, що нащадки дістають від предків не лише фізичні властивості, але й духовні.

◉ У ХХ ст. московський уряд, щоб дати вихід народному потягу до таких розваг, дозволив йому таке. Всі мужчини двох сусідніх сіл разом з дідами і підлітками зустрічалися на умовленому місці і починався бій. ◉ Билися не кулаками, а киями, камінням і великими різницькими ножами. Було багато поранених, кілька смертельно. Жінки, діти спостерігали за боєм, криками підбадьорюючи своїх односельців.

◉ Переможені купували „сивуху“, і обидва села пиячили. У містах бився один „кінець“ (частина) з протилежним. Пора на цю розвагу тривала від Водохреща до Великого посту, майже кожної неділі по Богослужбі. Влада ніби не заохочувала це офіційно, але фактично дивилася крізь пальці, дбаючи, щоб накопичений „бойовий дух“ не вибухнув проти неї.

◉ Після 1917 р. нова московська влада не лише не забороняла, а й заохочувала та щедро винагороджувала той „бойовий дух“. Уряд більшовиків створював у 1917–1936 рр. озброєні „хлібозаготівельні загони“ і висилав в Україну грабувати харчі і вугілля для голодної Московщини.

◉ На його заклик вступати до тих загонів зголосилося в одному лише Петрограді за два дні 65 тисяч чоловік. За 1920-х і дальших років не треба було вже й битися, щоб усе мати.

◉ Призначені на державні посади комісари, командири, директори, інспектори, управителі, уповноважені та безліч інших голодранців і волоцюг уже спокійно заходили до домівок, крамниць, складів, музеїв, церков і брали іменем влади все, що бажали.

◉ Взагалі у нас у Московщині кожний з насолодою б’є когось. І народ уважає биття за корисне, бо ж склав приповідку „За битого двох небитих дають“.

◉ За 1917–1919 рр. селяни закопували полонених червоногвардійців донизу головою так глибоко, що з землі стирчали ноги. Потім сміялися як ті ноги карлючилися. Або високо на дереві прибивали цвяхами одну руку і одну ногу і насолоджувалися муками жертви.

◉ Червоногвардійці ж здирали з живих полонених денікінців-контрреволюціонерів шкіру, забивали цвяхи в голову, вирізали шкіру на плечах, як офіцерські погони і т. п.

◉ Я не знаю, чи де у світі поводяться так жорстоко з жінками, як у московському селі. Московська народна мудрість каже: „Риба – не м’ясо, баба – не людина“, „Для бабів і звірів суду немає“. Коли я питав учасників громадянської війни, чи вони не гидяться вбивати один одного, то вони із здивуванням відповідали: „А кому це шкодить? Людей багато. Всім вистачить“. „А де ж той – так гарно змальований нашою літературою – богобоязний шукач правди і справедливості „русский мужичок“? Я шукав його по всій Московщині і не знайшов. Не знайшов, бо він існував лише у мріях наших письменників, а не в житті“ (М. Горький. „Русская жестокость“).

https://www.youtube.com/watch?v=GbGaov6jCU8

Лови пенёк

◉ Знищення людей — звичай варварів. Прояви дикунства проявляються в агресії, в окупації, в негідній поведінці, що свідчить про мізерність людей, їхню розумову обмеженість, низький моральний рівень. У плині третього тисячоліття людство навчилося мирно співіснувати, але в Росії лишився імперський світогляд, расова зверхність і кулачне право.

◉ Спілкуючись з російськими та українськими матерями, відчуваєш велику різницю в поглядах на таку річ, як помста. Там, де росіянки вимагають позбавлення життя, українки говорять «Бог його покарає».

◉ Це говорить про високу духовність української нації і нецивілізованість російської, що сформувалася на землях, яку Геродот відносив до володіння андрофагів (людожерів). Не помилився античний грецький вчений…

◉ Ця тема свідомо замовчується, але вона все одно потребує докладного вивчення етнопсихологів, істориків та багатьох інших науковців.

✇ ДЖЕРЕЛА:

⚑ Володимир ПРОЦЕНКО

⚑ Олександр Франчук

⚑ Павло Штепа *МОСКОВСТВО*

⚑ Геродот, СКІФІЯ (четверта книга «Мельпомена» «Історії в дев’яти книгах»),https://docs.google.com/viewer?a=v&pid=explorer&chrome=true&srcid=0B-gWbuz5e6alOWEzMDg4YTYtYTE1MS00MGRjLWIzYWQtODM5YTFmNmE0NjM2&hl=en_US

⚑ Михайло Красуський, ДАВНІСТЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ, 1880, Одеса,https://docs.google.com/viewer?a=v&pid=explorer&chrome=true&srcid=0B-gWbuz5e6alNDA5MmJiNGYtNmQyYS00OGI5LWJjMGYtNGQ4MDQ1NmU1MzIy&hl=en_US

⚑ Одна з картинок: «Канібалізм в Московії і Литві», Аугсбург, 1571 рік

⚑ Лупейко В. Кайдашизм, або Доки ж Будемо самоїдами? Есеї — Київ: Видавництво ім.Олени Теліги, 1998.-381 с.: іл. 20.

Корр. А-а-а-а, так он що робить пан реконструктор-Гіркин на землі України-неньки — …

Art. Та отож — ре-кон-стру-ює… так би мовити, андрофагию…

Корр. Еге ж, «виправляє», так би мовити — історичну помилку?!

Art. Виправляє, тими ж — традиційними способами.

Корр. Ну, і от — теж нехіло… Звучить.

http://ar25.org/comment/12665#comment-12665

Опубліковано Вакула Коваль

9 Серпень, 2014 — 19:44

З того, що лежить на поверхні:

1. «Москва» складається з двох мордовських слів:

Моск — гнилий, чорний, брудний

Ва — вода, ріка.

«Моск-ва« значить «брудна ріка»

2. Москаль — означа чорний, брудний, тобто чернь, смерд, саринь. Саринь — Саранськ — досі є їх столицею. Раніше вони не ображалися на «москаль» чи «саринь», бо це було їх становище. А тепер вони хочуть, не міняючи свого характеру, стати українцями 🙂

У них не було своєї знаті і прізвищ. Прізвища з’явилися в них відносно недавно, тому слово «прізвище» в них взято з французької «фамілія». І тому всі прізвища в них болгарського типу (як і у всіх середньоазійців СНГ) на -ов, чи -єв. Бо прізвища з’явилися пізніше русифікації на основі староболгарського (старослов’янського) суржику.

Українські прізвища на «ко» є і у західноевропейців (Франко), у молдаван та румун (перейшло в -ку), значить, вони дуже древні. Взагалі українські прізвища «розбрелися» по сусіднім народам, по одному на народ (плем’я). Болгарам -ов, полякам -ий…

Корр. Ой, щось ми з Вами — шеф… теє, дуже вже захопилися?!

Art.  Точно — так і є! Так шо — перервемося і… без музики закругляємося, так би мовити оголошуємо перерву?

Корр. О, це щось у нас новація якась! Даvайте, і так…

(продолжение темы следует)

не могу молчать ч. 7.542. Украина + ЕС (В Мире)

Корр. А шо то Ви казали, про якихось тваринок, га?

Art. А, це про «Єнотів». Тільки мова не про тваринок, а про ТВАРЄЙ! Пайдьоть?

Корр. А воно теє — у тєму…? Хоча, а шо у нас не у тєму-то?!

https://vk.com/wall-92739722_186693?reply=186719

ЕНОТЫ Новороссия

Анжелика Шутенко-Безлер

23 апр 2016 в 10:01

ОЧЕРЕДНОЙ «словесный понос» ВЕЛИКОГО БЕГЛОКОМАНДУЮЩЕГО ГИРКИНА

http://od-novorossia.livejournal.com/1890672.html

Долго молчал, КОГДА ЭТО ЧУДО Гиркин рассказывал сказки-небылицы, как типа помог мне захватить Горловку; молчал, когда это «белогвардейское» недоразумение рассказывало, что я отбирал у него оружие; молчал, когда этот любитель «антиквариата» рассказывал о том, какой я «махновец» и совсем не советовался с его «Велико тупоблагородием». Но после очередной порции «словесных помоев» как то захотелось высказаться.

Это тупое в военном плане, не имеющее военного образования, амебно-трусливое существо, закончившее Историко-архивный институт, взялось рассуждать о действиях России в Сирии, об операциях проведенных мной (о многих из них эта надутая пустышка даже не знает). Гиркин, выкрути шурупы из черепа и сними корону со своей тупой башки.

Вы тот, кто , извините, «обосрался» в топочасти г. Симферополя (надеюсь Ваших кусочков серого вещества хватит это вспомнить во всех подробностях), тот, кто с момента взятия Славянска до 5 июля- момента позорного бегства, которое сейчас пытаетесь представить «великим маневром», не сумели нормально организовать оборону города. Вашего Великого полководческого дара не хватило, чтобы понять, что нужно не в подвале СБУ сидеть, а занять и удерживать Карачун. Вы, сдавший большую половину ДНР, рассуждаете об эффективности проведенных мною боевых операций??!!!!

Драпали Вы, господин беглокомандующий, в Горловку, но тут случился у Вас облом. Пришлось голым сидеть у меня в подвале в бане. Я хотел Вас, «гений военной мысли», ныне типа военный теоретик и создатель «дибилокомитета 25 числа», просто расстрелять за проявленную трусость и малодушие. И поверьте сделал это, если бы не Бородай, которому Вы ныне обязаны жизнью. Это именно он «оборвал» мне телефон и, где угрозами, а потом просто уговорами, просил этого не делать. Благодаря Бородаю, Вы сейчас живете, строчите пасквили и занимаетесь «говнометанием» во всех , кто не согласен с Вашей мыслью городского сумасшедшего. Поэтому я Вас и не расстрелял. Правда в Донецк отправил в камуфляже своей жены и в ее футболке. Хоть так, но отыгрался, Керенский вы наш. А потом смеялся над Вашими попытками обелить себя, рассказывая, что одна из причин оставления Славянска — боязнь, что группировка «Беса» ударит Вам, «звезде -командарму», в спину. Видно большая «вавка» в голове после сидения в подвале Славянского СБУ образовалась

Все Ваши военные заслуги, «победно драпавший» команданте а ля Че, — это позорное оставление Славянска, Краматорска, Константиновки, Дружковки. Оставление Карловки, которую мое подразделение и подразделение «Востока» удерживали более полутора месяцев, Вы, «гений военной мысли», умудрились слить её за два дня. А что стоит за приказом сдать Горловку как не предательство!!! Фото этого приказа я выкладываю ниже.

Вы даже не знаете, кто руководил обороной Горловки!!! Серега «Боцман», руководил обороной только с 29 июля по 5 августа. На этом все Ваши познания об обороне города заканчиваются, как и все познания о проведенных мной операциях в Волновахе, Доброполье, Малиновке, Дьяково, Докучаевске, Амвросиевке, Грабском, Илловайске, Уманском, Карловке, Полтаве. А не знаете только по одной причине: я не считал нужным советоваться и ставить в известность «пустышку» в военных вопросах — реставратора Гиркина. Сдача Артемовска полностью на Вашей совести. Это Вы, «непревзойденный» гений военной мысли, убрали моих людей с Артемовска (фото «людей» додається Art.) и поставили туда свой гарнизон, который разбежался при виде двух БТРов. Это Вы виновны в смерти «Ромашки», это на Вашей совести смерть моего друга, командира той группы, которая приняла бой 5 мая 2014 года «Волка», и которая потом в полном составе ушла в Горловку, а Вы объявили их дезертирами. Я никогда не забуду, как ночью один уходил со Славянска с двумя пистолетами после Вашей фразы

«Два медведя в одной берлоге не уживутся». Так вот после Вашего «героического» драпа в Горловку, я могу с чистым сердцем сказать: » Медведь с тобой, ПЕТУХОМ, в одной берлоге, точно не уживутся»

И.Безлер

23.04.2016

Олег Иванов

У меня вопрос к Безлеру: а что же тогда не он сам возглавил ВСЁ движение НОВОРОССИЯ?

Не было бы Стрелкова-Гиркина, не было бы НОВОРОССИИ — это, надеюсь, не подлежит сомнению?! (а шо — вона є ота… ново… як її тамочки…? Art.). И сейчас бы миллионы жителей Донбасса были бы либо уничтожены, либо распроданы на органы…,

Страшилки в соцсетях приобретают все более химерные формы, и чем большие потери несут террористы, тем абсурднее ложь

Страшилки в соцсетях приобретают все более химерные формы, и чем большие потери несут террористы, тем абсурднее ложь

 

Корр. А ну-кась, погодьте — а почём нонче, эти… органы-то данецкие, ась?

Art. Н-у-у, эт смотря шо, сикоки і так далее… Например (наприклад — якщо по нашому) наиболее популярный т.н. «суповый данецкий…» щас, вспомню.. Да, кстати — примерно такой…

Корр. Нє, нє, нє… не треба. Я вже як-небудь… повірю на слово

Art. Ну, дивіться… А може, теє — одним глазочком, ась?

Корр. Нє, без «ась»!

Art. Тоді поїхали — «далее по тексту…»

«…либо сидели бы в застенках соплепиндосских подстилок СБУ, что мы сейчас и наблюдаем на оккупированных территориях НОВОРОССИИ.

И на фоне этого потоки грязи, которые выливает на Стрелкова Безлер, выглядят не просто омерзительно, а возникают вопрос: на чьей стороне сейчас Безлер? На стороне НОВОРОССИИ или…?

Art. А й — дисситно — як же ж: «или…»? — «или..»?

Корр. А вот, Внучок, нам и подскажет!

23 апр в 19:16

Внук Пуговкина

Всегда от роССии и руССких была одна ложь, война и предательство.

На территории Московии, если верить Геродоту, водились племена «Андрофагов» — людоедов …

Россия в Донбасс везет ракеты и снаряды а обратно вывозит раненых детей изображая при этом лицо сострадания.

Паскудная страна, умудряются засрать все вокруг, умудряются испортить жизнь и близким и далеким. Залили кровью Чечню, потом Грузию и сегодня Украину.

Кровавая русская весна развязанная в Донбассе унесла десятки тысяч жизней граждан Украины и разрушила сотни предприятий и тысячи жилых домов. Этот урок московской орды украинский народ запомнит надолго !

Повезло Одессе, что народ это сам предотвратил, без помощи мусоров и армии. После 2 мая уже не стало российских врагов Одессы, и некому у них теперь устраивать ДНР и войну …

Вставай Донбасс, пора скинуть с плеч российскую нечисть. Вспомним как мы счастливо жили в солнечной Украине и посмотрите как сегодня грызут нашу землю и уничтожают нашу экономику эти московские паразиты.

Именем убитого начальника дебальцевской милиции назовут улицу.

Евгений Юханов трагически погиб 10 февраля 2015 года в Дебальцево защищая свой город от российских банд незаконных формирований.

До последнего правоохранитель держал оборону своего подразделения, помогал местному населению эвакуироваться и выжить. — Смерть российским оккупантам !

Лукашенко после начала российской войны против Украины сказал:

Никакого русского мира, чтобы я этих слов не слышал, Беларусь независимая страна. Если будет хоть один сапог одного оккупанта, то до последней капли крови

27 апр в 17:56|

Constantin Philatov

И всё-таки они молодцы, что решились выступить против фашистской власти… Пусть не всё получилось так, как надо, не получилось освободить Украину от фашистов, но всё равно они молодцы… Жаль, что народ Украины не поддержал это восстание…

Корр. Ага, а оце вещдок — про тих самих… А може й нє… Ладно, за що купили  

Art. Ото ж — за те й продаєм, однако!

26 апр в 9:20|

http://ar25.org/comment/12665#comment-12665

Андрофаги — етнічне коріння та вічна жорстокість москвинів

31.03.2014 — 16:54

► Сила — це ЄДИНИЙ аргумент, що його розуміє і шанує москвин.

► Право, справедливість, мораль — це для нього китайська грамота.!

1622876304685226349293618304220n.jpg

◉ Андрофа́ги (Androfagoi, грец. ανηρ, ανθρωπος — людина, φαγος —поїдаючий) — букв. людоїди, каннібали.

◉ Грецький історик Геродот (484–425 до Р. X.) пише, що на північ від Скитської держави (с. т. на просторі теперішньої Московщини. — П. Ш.) живе нарід андрофаґи (що означає «людожери»). Він пише, що той нарід є якийсь особливий, цілком відмінний від скитів, говорить не скитською мовою, не має ніяких законів, має найдикіші звичаї, вони є мисливці–кочовики і людожери. Не тяжко вгадати в тому народі прапредків нинішніх москвинів. Факт людожерства прамосквинів підтверджує і сучасна археологія.

◉ «18. За Борисфеном же з боку моря спочатку тягнеться Гілея, а на північ від її живуть скіфи-землероби. Їх елліни, що живуть на річці Гипаніс, називають борісфенітами, а самі себе ці елліни звуть ольвіополітами. Ці землероби-скіфи займають область на три дні шляху на схід до річки Пантікапа, а на північ — на одинадцять днів плавання вгору по Борисфену.

◉ Вище за них далеко тягнеться пустеля. За пустелею живуть андрофаги — особливе, але зовсім не скіфське плем’я. А на північ тягнеться справжня пустеля, і ніяких людей там, наскільки мені відомо, більше немає.»

◉ «106. Серед всіх племен самі дикі вдачі у андрофагів. Вони не знають ні судів, ні законів і є кочівниками. Одяг носять подібну скіфському, але мова у них особлива. Це єдине плем’я людоїдів в тій країні.»

◉ Геродот називає андрофагів східними сусідами неврів (IV.100.2; 102.2; 119.1; 125.3,5), землі їх обмежують Скіфію з півночі (IV.100.2) надалі землі московії, вони відмовили скіфам в допомозі проти персів (IV, 119.1), і скіфи тому вторглися в їх країну (IV.125.3).

◉ У IV.106 Геродот описує дикі і жорстокі вдачі андрофагів, що харчуються людським м’ясом, а в IV.18 вони названі особливим, не скіфським плем’ям.

◉ Спочатку самоїдами називали лише ненців — найбільший самоїдський народ, але згодом ця назва стала використовуватися як збірна назва всіх народів угро-фінської групи.

◉ В Росії самоїдів останнім часом називають самодійцями — це назва штучно утворена від російської діалектної форми самодін (в однині) та самоді (у множині), що використовувалася в російській мові нґанасанів та енців як самоназва цих груп.

◉ У 30-х роках XX століття повсюдно замінювали старі російські назви народів Росії на нові, утворені від їх самоназви.

◉ Назва самодійські народи, або самодійці, була запропонована в 1938 р. радянським лінгвістом Г. М. Прокоф’євим, замість прозорого за значенням (самоїди — означає людожери, канібали), з точки зору російської мови, і тому удаваного «образливим» слова самоїди.

◉ На терені Московщини археологи знайшли чимало городищ з т. зв. «смітниками», в яких є повно людських кісток, порозбиваних, щоб здобути з них шпік.

◉ Ті городища належать до неолітичної доби (2000 років до Р. X.), а Геродот жив в 5 ст. до Р. X. Отже, виходить, що прамосквини були людожерами кілька тисяч років, аж до Геродота, а можливо, і далі аж в християнську добу, про що свідчить їхній фольклор.

◉ Напр., відомий московський антрополог В. Даль записав розповсюджену в Московщині московську народну пісню, в якій жінка обіцяє забити свого чоловіка, з його кісток зварити холодець, з його печінки — пиріг, з його мозку — юшку.

◉ Такі–то пісні співав «народ–боґоносєц» аж у XX ст., а це вказує, що людожерство було в них і за християнської доби; на це натякає і римський історик Тацит, що жив в І ст. по Р. X. Крім того, археологи не знайшли ані одного поховання мерців на просторі Московщини з часів Неоліту; очевидячки прамосквини своїх мерців не ховали, а просто викидали на жир звірям (якщо самі не їли).

◉ Вказівкою на цю можливість є офіційно зареєстрований московською владою фактів такого «поховання» в XIX ст. в Московщині. Варто тут пригадати, що праукраїнці ховали своїх мерців ще 4000 років перед Р. X. (В. Савицький).

◉ Назва столиці москвинів є фінська («москва» у фінській мові означає «каламутна вода» — як бачимо, символічна назва).

◉ Багатий сибіряк запросив адмірала А. Шидловського на весілля свого сина. На тому весіллі частували гостей також і пельменями. Адмірал відчув якийсь дивний смак і запитав господаря: з якого м’яса вони зроблені. Той не хотів сказати, але потім, узявши з адмірала слово, що не скаже нікому, зізнався, що зроблені з людського м’яса. Про це знали гості…

◉ Обурений адмірал (українець) повідомив поліцію, і уряд наказав дослідити справу. Та вибухла революція 1905 р., і про ту справу забули. Навіть у ХІХ ст. влада записала чимало випадків, коли москвини не ховали своїх мерців, а викидали їх звірям.

◉ Московський уряд не дозволяв науковцям оприлюднювати подібне з архівів, „понеже в них много несуществовавших истин“. Проте 1838 р. дозволив видати кілька книг архівних матеріалів під суворою цензурою94, дозволив проф. М. Костомарову видати кілька книжок історичних розвідок. З тисяч фактів у тих книжках наведемо лише кілька.

◉ За часів т. зв. „смуты“ (1607–1611) повсталі московські стрільці виводили на ганок Кремля зв’язаних бояр і питали юрбу: „Иль любо?“. Юрба кричала: „Любо, любо!“. Тоді бояр кидали на підставлені списи. Потім розтинали їм черева, витягали кишки, відрубували руки, ноги. Юрба (чоловіки, жінки, діти) радісно кричали: „Любо! Любо!“

◉ По смерті царя Бориса Годунова москвини схопили його вдову, доньку і сина, роздягли їх догола, посадили на віз з-під гною і повезли через пеньки й ями до в’язниці. Там вдову задушили, сина закатували в той спосіб, що розчавили йому статеві органи, дочку не вбили одразу „дабы лепотой ея насладится, еже и быше“. Зґвалтованих і закатованих дівчат 1917–1967 рр. в СРСР (а за війни і поза ним) доведеться лічити сотнями тисяч.

◉ Якщо жертви вмирали скоро, то знущалися над мертвими. Наприклад, 1697 року викопали з могили тіло боярина Мілославського, притягнули свинями до помосту, де рубали голови зрадникам, а їхньою кров’ю поливали тіло Мілославського95.

◉ За Лівонських війн (1558 і 1701) московські міщани та селяни захоплювали полонених, відтинали їм носи, вуха, губи, статеві органи, пхаючи їх до рота жертв; здирали з живих всю шкіру, витягали з живих кишки і т. п.96. У 1917–1920-х рр. вирізали у полонених шкіру на плечах і ногах, як офіцерські погони і генеральські лампаси, випікали розпеченим залізом на спинах: більшовикам – п’ятикутну зірку, денікінцям – двоголового орла, петлюрівцям – тризуб, залежно хто і кого полонив.

◉ Року 1812 до московського полону здавалися напівзамерзлі вояки Наполеона. Московські жінки купували у солдатів тих полонених, приводили до своїх осель і там мучили немилосердно. Кололи ножами, видирали волосся, пекли вогнем, відтинали носи, статеві органи і робили ще таке, що не надається до друку. Вбивати не спішили, щоб довше смакувати муки та зойки жертв97. Серед московських чекістів 1917–1967 рр. були сотні жінок, про те, як вони катували в’язнів, написано чимало спогадів колишніх жертв.

◉ За подружню зраду жінок закопували у землю по шию, навіть вагітних. Щоб відразу не вмерли, годували і напували. В селі Камскому закопали двох вагітних жінок: одна прожила 23 дні, друга 1298.

◉ Курцям відтинали носи. Підроблювачам грошей заливали розтоплений метал у горлянку. У кого випадала з рук на землю монета, того карали на горло, бо на монеті викарбовано образ царя.

◉ Боярина, що був прикрасив свою піч кахлями з малюнками якогось птаха, закатували на смерть, бо орел був державним гербом. Чи ж не закатовують тепер в СРСР сотні тисяч людей за подібні „образи“ нових царів, вельмож та за зневажливе ставлення до „великого старшего брата“, його культури та мови?

◉ Німецький лікар Ф. Отон не міг 1685 р. вилікувати московського князя І. Каракучу, за те зарізали його, як вівцю. Жінка великого князя Василія – Соломія була безплідна і покликала лікарку Стефаниду. Довідавшись про це, Василій постриг дружину в черниці, а Стефаниду наказав утопити.

◉ Взагалі у XVII ст. москвини ще палили на вогнищі тих, хто лікував людей, уважаючи їх за слуг диявола. Вигублювали навіть тих, хто мав якусь лікарську книжку (тоді в Україні лікарські книжки були дуже розповсюджені, і лікарів шанували та щедро винагороджували.

◉ Навіть у XV–XVI ст. було кілька десятків лікарів, які скінчили європейські університети і навіть були там професорами: наприклад, Я. Урсин, С. Бірковський, Я. Латошинський, П. Ляшковський, І. Козак, В. Юрський, І. Шоквич та інші). 1677 року закатували боярина

Артамона Матвєєва за те, що мав лікарську книжку99.

◉ До покарань, встановлених урядом, місцева влада додавала ще свої, що їх винаходила вже власна „творча уява“. Наприклад, прив’язували тягар до ніг і взимку кидали в річку по шию. Тримали, доки не визнає провини. Чекісти значно перевершили своїх предків. Тепер в СРСР катують, мучать, знущаються не якісь там неграмотні мужики, а люди з університетською освітою.

◉ Лише перелік їхніх катівських способів і засобів жахає людину. Чужинці, читаючи спогади недокатованих, відмовляються вірити, бо це переходить межі людського розуму. Але ці способи теж видумувала не сама кремлівська кліка, як виправдовуються московські емігранти (а їм підтакують малоукраїнські підголоски). Їх винайшли і вживали сотні тисяч місцевих „вірних стражів революції“.

◉ Лише катування вищого ступеню – катування душі – винаходили московські науковці-психологи на чолі з академіком І. Павловим, розробивши науку т. зв. „рефлексів“. Досвід показав, що душевні психічні тортури дають наслідки стократ більші, ніж фізичні. Не фізичний біль, а душевний за життя ближніх змушував сотні тисяч людей ставати таємними виказниками НКВД.

◉ За невдалу облогу Смоленська 1634 р. і за невигідну угоду з Польщею цар Михайло наказав спочатку катувати, а потім відрубати голови 15 боярам та воєводам, а їхні родини вивезти до Сибіру.

◉ Більшовицькі революціонери вивчили психологію і вивозять батька в одне місце, мати – в друге за тисячі кілометрів, старших дітей – у третє, ще далі, а маленьких – до Московщини, де в дитбудинках змінюють їхні прізвища на московські і виховують на яничарів.

◉ Вивезених не поселяють у хатах, як робив кривавий царат, а заганяють далеко від осель до тундри і лишають у снігу проти неба. „Демократична“ влада СРСР розстріляла, закатувала, вигубила голодом, холодом ДЕСЯТКИ МІЛЬЙОНІВ, з яких більше як 99 % і не думали вбивати „советских“ царів, начальників, забирати їхні маєтки. Закон СРСР „Про охорону соціалістичної власності“ карає кількарічною каторгою матір, яка назбирала по жнивах на полі чи на дорозі загублені колоски, щоб нагодувати своїх голодних дітей.

◉ Єгипетські фараони, перські деспоти виглядають янголами, порівняно з московською „демократією“. Кажемо про „демократію“, себто народ, а не лише уряд СРСР, бо всі закони лишилися б мертвою буквою, якби не було МІЛЬЙОНІВ ОХОЧИХ МОСКВИНІВ ЗДІЙСНЮВАТИ ЇХ НА МІСЦЯХ.

◉ Москвини здавна купували українських (та інших) яничарів. Спосіб досить непевний, бо куплені можуть зрадити народу.

◉ У Московщині ХІV–ХVІІІ ст. кати, крім платні, одержували ще й частину майна страченого, тому завжди було багато охочих на цю посаду. Уряд продавав її тому, хто більше заплатить.

◉ Московська „демократія“ піднесла КУЛЬТ ката на незнану височінь. Хоч пошана до ката існувала в Московщині і до 1917 року, проте за всю її монархічну історію не знайшлося жодного поета чи письменника, який би прославляв професію ката.

◉ Місто Псков вислало до Івана ІV послів просити у царя захисту проти зловживань московського воєводи. Іван наказав роздягти всіх тих послів, поливати їх окропом, палити волосся тощо. Петро І власноручно рубав голови зв’язаним стрільцям і наказував своїм міністрам рубати. В. Голіцин, не вміючи рубати, батував, мучив.

◉ О. Меншиков хизувався, що зарубав 20. Лефорт та Бломберг (француз і німець) відмовилися рубати101. Т

◉ Петро не карав своїх лефортів за відмову рубати зв’язаним людям голови. Московська ж „демократія“ розстріляла кілька тисяч своїх голіциних за те, що замало порубали, як наприклад, П. Постишева, С. Косіора, М. Єжова, В. Балицького та інших. Син Петра І – Олексій був утік 1716 р. до Австрії. Петро урочисто обіцяв простити його і не карати, якщо повернеться. Син повірив батькові, повернувся. Петро негайно посадив його до в’язниці і сам катував шість місяців, доки син сконав.

◉ В. Ленін урочисто проголосив 1923 р. амністію всім емігрантам, які повернуться до СРСР. Тисячі повірили і повернулися. Там їх зустріла доля Олексія. Захопивши 1463 р. Великий Новгород, москвини погнали до Московщини 8 тисяч родин новгородців з жінками та дітьми пішки, не дозволивши їм ні найняти сани, ні взяти теплий одяг.

◉ Те саме зробили, захопивши 1489 р. Псков та Вятку. Дуже багато загинуло в дорозі від холоду, голоду та знущань вартових.

◉ Вивезли з Новгорода 8 тисяч, багато із Пскова та Вятки, але разом не більш як 25 тисяч. Кривава московська „демократія“ ХХ століття з самої лише України вивезла ДЕСЯТЬ МІЛЬЙОНІВ люду. На одній лише Колимі загинуло з голоду, холоду, знущань ВІСІМ МІЛЬЙОНІВ. За один лише 1933 рік Московщина вигубила ВІСІМ МІЛЬЙОНІВ українців голодомором. Вивезла 1937 р. до Сибіру на повільну смерть 3500 тисяч українців.

◉ Розстріляла на місці в Україні 300 тисяч люду102. Це ж майже все населення такої великої держави, як Канада. Якби в Канаді загинула лише одна десята такої кількості, то весь світ здригнувся б. І не лише кричав би, але й надіслав би своє військо припинити геноцид. Кілька менших народів СРСР вже не існує. Винищені до ноги.

◉ Міжнародна слідча комісія вирахувала, що за 25 років в СРСР згинуло 60 мільйонів люду, не враховуючи вбитих на війні 1939–1945 рр. Це знає світ і мовчить. Той світ купував у Московщині 1933 р. українську пшеницю, бо продавалась дуже дешево.

◉ Це той світ, який проголосив, що дві останні війни воював за волю і добробут усіх народів. Інша комісія, враховуючи тих, які не народилися, бо батьки загинули молодими, встановила, що в СРСР загинуло сто мільйонів люду.

◉ Сто мільйонів невинних людей вигубив „богобоязливий“ московський народ. Підкреслюємо – НАРОД, а не лише „кремлівська кліка“, чи „радянська влада“, чи „більшовики“, чи „КПСС“.

◉ Вигублено, бо ж було ще 80 мільйонів нащадків тих, що жінкам просвердлювали дірки в грудях і через них і через рот протягали грубий мотуз і на йому їх вішали. Нащадків тих, хто засипав порохом роти і запалював; хто здирав з живих людей шкіру з голови до ніг; хто відтинав статеві органи; хто закопував по шию вагітних матерів; хто задля розваги на народних святах робив багато такого, що не надається до друку.

◉ Все те чинив народ, а не лише „режим“, бо сучасна наука про спадковість (генетика) вчить, що нащадки дістають від предків не лише фізичні властивості, але й духовні.

◉ У ХХ ст. московський уряд, щоб дати вихід народному потягу до таких розваг, дозволив йому таке. Всі мужчини двох сусідніх сіл разом з дідами і підлітками зустрічалися на умовленому місці і починався бій. ◉ Билися не кулаками, а киями, камінням і великими різницькими ножами. Було багато поранених, кілька смертельно. Жінки, діти спостерігали за боєм, криками підбадьорюючи своїх односельців.

◉ Переможені купували „сивуху“, і обидва села пиячили. У містах бився один „кінець“ (частина) з протилежним. Пора на цю розвагу тривала від Водохреща до Великого посту, майже кожної неділі по Богослужбі. Влада ніби не заохочувала це офіційно, але фактично дивилася крізь пальці, дбаючи, щоб накопичений „бойовий дух“ не вибухнув проти неї.

◉ Після 1917 р. нова московська влада не лише не забороняла, а й заохочувала та щедро винагороджувала той „бойовий дух“. Уряд більшовиків створював у 1917–1936 рр. озброєні „хлібозаготівельні загони“ і висилав в Україну грабувати харчі і вугілля для голодної Московщини.

◉ На його заклик вступати до тих загонів зголосилося в одному лише Петрограді за два дні 65 тисяч чоловік. За 1920-х і дальших років не треба було вже й битися, щоб усе мати.

◉ Призначені на державні посади комісари, командири, директори, інспектори, управителі, уповноважені та безліч інших голодранців і волоцюг уже спокійно заходили до домівок, крамниць, складів, музеїв, церков і брали іменем влади все, що бажали.

◉ Взагалі у нас у Московщині кожний з насолодою б’є когось. І народ уважає биття за корисне, бо ж склав приповідку „За битого двох небитих дають“.

◉ За 1917–1919 рр. селяни закопували полонених червоногвардійців донизу головою так глибоко, що з землі стирчали ноги. Потім сміялися як ті ноги карлючилися. Або високо на дереві прибивали цвяхами одну руку і одну ногу і насолоджувалися муками жертви.

◉ Червоногвардійці ж здирали з живих полонених денікінців-контрреволюціонерів шкіру, забивали цвяхи в голову, вирізали шкіру на плечах, як офіцерські погони і т. п.

◉ Я не знаю, чи де у світі поводяться так жорстоко з жінками, як у московському селі. Московська народна мудрість каже: „Риба – не м’ясо, баба – не людина“, „Для бабів і звірів суду немає“. Коли я питав учасників громадянської війни, чи вони не гидяться вбивати один одного, то вони із здивуванням відповідали: „А кому це шкодить? Людей багато. Всім вистачить“. „А де ж той – так гарно змальований нашою літературою – богобоязний шукач правди і справедливості „русский мужичок“? Я шукав його по всій Московщині і не знайшов. Не знайшов, бо він існував лише у мріях наших письменників, а не в житті“ (М. Горький. „Русская жестокость“).

https://www.youtube.com/watch?v=GbGaov6jCU8

Лови пенёк

◉ Знищення людей — звичай варварів. Прояви дикунства проявляються в агресії, в окупації, в негідній поведінці, що свідчить про мізерність людей, їхню розумову обмеженість, низький моральний рівень. У плині третього тисячоліття людство навчилося мирно співіснувати, але в Росії лишився імперський світогляд, расова зверхність і кулачне право.

◉ Спілкуючись з російськими та українськими матерями, відчуваєш велику різницю в поглядах на таку річ, як помста. Там, де росіянки вимагають позбавлення життя, українки говорять «Бог його покарає».

◉ Це говорить про високу духовність української нації і нецивілізованість російської, що сформувалася на землях, яку Геродот відносив до володіння андрофагів (людожерів). Не помилився античний грецький вчений…

◉ Ця тема свідомо замовчується, але вона все одно потребує докладного вивчення етнопсихологів, істориків та багатьох інших науковців.

✇ ДЖЕРЕЛА:

⚑ Володимир ПРОЦЕНКО

⚑ Олександр Франчук

⚑ Павло Штепа *МОСКОВСТВО*

⚑ Геродот, СКІФІЯ (четверта книга «Мельпомена» «Історії в дев’яти книгах»),https://docs.google.com/viewer?a=v&pid=explorer&chrome=true&srcid=0B-gWbuz5e6alOWEzMDg4YTYtYTE1MS00MGRjLWIzYWQtODM5YTFmNmE0NjM2&hl=en_US

⚑ Михайло Красуський, ДАВНІСТЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ, 1880, Одеса,https://docs.google.com/viewer?a=v&pid=explorer&chrome=true&srcid=0B-gWbuz5e6alNDA5MmJiNGYtNmQyYS00OGI5LWJjMGYtNGQ4MDQ1NmU1MzIy&hl=en_US

⚑ Одна з картинок: «Канібалізм в Московії і Литві», Аугсбург, 1571 рік

⚑ Лупейко В. Кайдашизм, або Доки ж Будемо самоїдами? Есеї — Київ: Видавництво ім.Олени Теліги, 1998.-381 с.: іл. 20.

Корр. А-а-а-а, так он що робить пан реконструктор-Гіркин на землі України-неньки — …

Art. Та отож — ре-кон-стру-ює… так би мовити, андрофагию…

Корр. Еге ж, «виправляє», так би мовити — історичну помилку?!

Art. Виправляє, тими ж — традиційними способами.

Корр. Ну, і от — теж нехіло… Звучить.

http://ar25.org/comment/12665#comment-12665

Опубліковано Вакула Коваль

9 Серпень, 2014 — 19:44

З того, що лежить на поверхні:

1. «Москва» складається з двох мордовських слів:

Моск — гнилий, чорний, брудний

Ва — вода, ріка.

«Моск-ва« значить «брудна ріка»

2. Москаль — означа чорний, брудний, тобто чернь, смерд, саринь. Саринь — Саранськ — досі є їх столицею. Раніше вони не ображалися на «москаль» чи «саринь», бо це було їх становище. А тепер вони хочуть, не міняючи свого характеру, стати українцями 🙂

У них не було своєї знаті і прізвищ. Прізвища з’явилися в них відносно недавно, тому слово «прізвище» в них взято з французької «фамілія». І тому всі прізвища в них болгарського типу (як і у всіх середньоазійців СНГ) на -ов, чи -єв. Бо прізвища з’явилися пізніше русифікації на основі староболгарського (старослов’янського) суржику.

Українські прізвища на «ко» є і у західноевропейців (Франко), у молдаван та румун (перейшло в -ку), значить, вони дуже древні. Взагалі українські прізвища «розбрелися» по сусіднім народам, по одному на народ (плем’я). Болгарам -ов, полякам -ий…

Корр. Ой, щось ми з Вами — шеф… теє, дуже вже захопилися?!

Art.  Точно — так і є! Так шо — перервемося і… без музики закругляємося, так би мовити оголошуємо перерву?

Корр. О, це щось у нас новація якась! Даvайте, і так…

(продолжение темы следует)

не могу молчать ч. 7.542. Украина + ЕС (В Мире)

Корр. А шо то Ви казали, про якихось тваринок, га?

Art. А, це про «Єнотів». Тільки мова не про тваринок, а про ТВАРЄЙ! Пайдьоть?

Корр. А воно теє — у тєму…? Хоча, а шо у нас не у тєму-то?!

https://vk.com/wall-92739722_186693?reply=186719

ЕНОТЫ Новороссия

Анжелика Шутенко-Безлер

23 апр 2016 в 10:01

ОЧЕРЕДНОЙ «словесный понос» ВЕЛИКОГО БЕГЛОКОМАНДУЮЩЕГО ГИРКИНА

http://od-novorossia.livejournal.com/1890672.html

Долго молчал, КОГДА ЭТО ЧУДО Гиркин рассказывал сказки-небылицы, как типа помог мне захватить Горловку; молчал, когда это «белогвардейское» недоразумение рассказывало, что я отбирал у него оружие; молчал, когда этот любитель «антиквариата» рассказывал о том, какой я «махновец» и совсем не советовался с его «Велико тупоблагородием». Но после очередной порции «словесных помоев» как то захотелось высказаться.

Это тупое в военном плане, не имеющее военного образования, амебно-трусливое существо, закончившее Историко-архивный институт, взялось рассуждать о действиях России в Сирии, об операциях проведенных мной (о многих из них эта надутая пустышка даже не знает). Гиркин, выкрути шурупы из черепа и сними корону со своей тупой башки.

Вы тот, кто , извините, «обосрался» в топочасти г. Симферополя (надеюсь Ваших кусочков серого вещества хватит это вспомнить во всех подробностях), тот, кто с момента взятия Славянска до 5 июля- момента позорного бегства, которое сейчас пытаетесь представить «великим маневром», не сумели нормально организовать оборону города. Вашего Великого полководческого дара не хватило, чтобы понять, что нужно не в подвале СБУ сидеть, а занять и удерживать Карачун. Вы, сдавший большую половину ДНР, рассуждаете об эффективности проведенных мною боевых операций??!!!!

Драпали Вы, господин беглокомандующий, в Горловку, но тут случился у Вас облом. Пришлось голым сидеть у меня в подвале в бане. Я хотел Вас, «гений военной мысли», ныне типа военный теоретик и создатель «дибилокомитета 25 числа», просто расстрелять за проявленную трусость и малодушие. И поверьте сделал это, если бы не Бородай, которому Вы ныне обязаны жизнью. Это именно он «оборвал» мне телефон и, где угрозами, а потом просто уговорами, просил этого не делать. Благодаря Бородаю, Вы сейчас живете, строчите пасквили и занимаетесь «говнометанием» во всех , кто не согласен с Вашей мыслью городского сумасшедшего. Поэтому я Вас и не расстрелял. Правда в Донецк отправил в камуфляже своей жены и в ее футболке. Хоть так, но отыгрался, Керенский вы наш. А потом смеялся над Вашими попытками обелить себя, рассказывая, что одна из причин оставления Славянска — боязнь, что группировка «Беса» ударит Вам, «звезде -командарму», в спину. Видно большая «вавка» в голове после сидения в подвале Славянского СБУ образовалась

Все Ваши военные заслуги, «победно драпавший» команданте а ля Че, — это позорное оставление Славянска, Краматорска, Константиновки, Дружковки. Оставление Карловки, которую мое подразделение и подразделение «Востока» удерживали более полутора месяцев, Вы, «гений военной мысли», умудрились слить её за два дня. А что стоит за приказом сдать Горловку как не предательство!!! Фото этого приказа я выкладываю ниже.

Вы даже не знаете, кто руководил обороной Горловки!!! Серега «Боцман», руководил обороной только с 29 июля по 5 августа. На этом все Ваши познания об обороне города заканчиваются, как и все познания о проведенных мной операциях в Волновахе, Доброполье, Малиновке, Дьяково, Докучаевске, Амвросиевке, Грабском, Илловайске, Уманском, Карловке, Полтаве. А не знаете только по одной причине: я не считал нужным советоваться и ставить в известность «пустышку» в военных вопросах — реставратора Гиркина. Сдача Артемовска полностью на Вашей совести. Это Вы, «непревзойденный» гений военной мысли, убрали моих людей с Артемовска (фото «людей» додається Art.) и поставили туда свой гарнизон, который разбежался при виде двух БТРов. Это Вы виновны в смерти «Ромашки», это на Вашей совести смерть моего друга, командира той группы, которая приняла бой 5 мая 2014 года «Волка», и которая потом в полном составе ушла в Горловку, а Вы объявили их дезертирами. Я никогда не забуду, как ночью один уходил со Славянска с двумя пистолетами после Вашей фразы

«Два медведя в одной берлоге не уживутся». Так вот после Вашего «героического» драпа в Горловку, я могу с чистым сердцем сказать: » Медведь с тобой, ПЕТУХОМ, в одной берлоге, точно не уживутся»

И.Безлер

23.04.2016

Олег Иванов

У меня вопрос к Безлеру: а что же тогда не он сам возглавил ВСЁ движение НОВОРОССИЯ?

Не было бы Стрелкова-Гиркина, не было бы НОВОРОССИИ — это, надеюсь, не подлежит сомнению?! (а шо — вона є ота… ново… як її тамочки…? Art.). И сейчас бы миллионы жителей Донбасса были бы либо уничтожены, либо распроданы на органы…,

Страшилки в соцсетях приобретают все более химерные формы, и чем большие потери несут террористы, тем абсурднее ложь

Страшилки в соцсетях приобретают все более химерные формы, и чем большие потери несут террористы, тем абсурднее ложь

 

Корр. А ну-кась, погодьте — а почём нонче, эти… органы-то данецкие, ась?

Art. Н-у-у, эт смотря шо, сикоки і так далее… Например (наприклад — якщо по нашому) наиболее популярный т.н. «суповый данецкий…» щас, вспомню.. Да, кстати — примерно такой…

Корр. Нє, нє, нє… не треба. Я вже як-небудь… повірю на слово

Art. Ну, дивіться… А може, теє — одним глазочком, ась?

Корр. Нє, без «ась»!

Art. Тоді поїхали — «далее по тексту…»

«…либо сидели бы в застенках соплепиндосских подстилок СБУ, что мы сейчас и наблюдаем на оккупированных территориях НОВОРОССИИ.

И на фоне этого потоки грязи, которые выливает на Стрелкова Безлер, выглядят не просто омерзительно, а возникают вопрос: на чьей стороне сейчас Безлер? На стороне НОВОРОССИИ или…?

Art. А й — дисситно — як же ж: «или…»? — «или..»?

Корр. А вот, Внучок, нам и подскажет!

23 апр в 19:16

Внук Пуговкина

Всегда от роССии и руССких была одна ложь, война и предательство.

На территории Московии, если верить Геродоту, водились племена «Андрофагов» — людоедов …

Россия в Донбасс везет ракеты и снаряды а обратно вывозит раненых детей изображая при этом лицо сострадания.

Паскудная страна, умудряются засрать все вокруг, умудряются испортить жизнь и близким и далеким. Залили кровью Чечню, потом Грузию и сегодня Украину.

Кровавая русская весна развязанная в Донбассе унесла десятки тысяч жизней граждан Украины и разрушила сотни предприятий и тысячи жилых домов. Этот урок московской орды украинский народ запомнит надолго !

Повезло Одессе, что народ это сам предотвратил, без помощи мусоров и армии. После 2 мая уже не стало российских врагов Одессы, и некому у них теперь устраивать ДНР и войну …

Вставай Донбасс, пора скинуть с плеч российскую нечисть. Вспомним как мы счастливо жили в солнечной Украине и посмотрите как сегодня грызут нашу землю и уничтожают нашу экономику эти московские паразиты.

Именем убитого начальника дебальцевской милиции назовут улицу.

Евгений Юханов трагически погиб 10 февраля 2015 года в Дебальцево защищая свой город от российских банд незаконных формирований.

До последнего правоохранитель держал оборону своего подразделения, помогал местному населению эвакуироваться и выжить. — Смерть российским оккупантам !

Лукашенко после начала российской войны против Украины сказал:

Никакого русского мира, чтобы я этих слов не слышал, Беларусь независимая страна. Если будет хоть один сапог одного оккупанта, то до последней капли крови

27 апр в 17:56|

Constantin Philatov

И всё-таки они молодцы, что решились выступить против фашистской власти… Пусть не всё получилось так, как надо, не получилось освободить Украину от фашистов, но всё равно они молодцы… Жаль, что народ Украины не поддержал это восстание…

Корр. Ага, а оце вещдок — про тих самих… А може й нє… Ладно, за що купили  

Art. Ото ж — за те й продаєм, однако!

26 апр в 9:20|

http://ar25.org/comment/12665#comment-12665

Андрофаги — етнічне коріння та вічна жорстокість москвинів

31.03.2014 — 16:54

► Сила — це ЄДИНИЙ аргумент, що його розуміє і шанує москвин.

► Право, справедливість, мораль — це для нього китайська грамота.!

1622876304685226349293618304220n.jpg

◉ Андрофа́ги (Androfagoi, грец. ανηρ, ανθρωπος — людина, φαγος —поїдаючий) — букв. людоїди, каннібали.

◉ Грецький історик Геродот (484–425 до Р. X.) пише, що на північ від Скитської держави (с. т. на просторі теперішньої Московщини. — П. Ш.) живе нарід андрофаґи (що означає «людожери»). Він пише, що той нарід є якийсь особливий, цілком відмінний від скитів, говорить не скитською мовою, не має ніяких законів, має найдикіші звичаї, вони є мисливці–кочовики і людожери. Не тяжко вгадати в тому народі прапредків нинішніх москвинів. Факт людожерства прамосквинів підтверджує і сучасна археологія.

◉ «18. За Борисфеном же з боку моря спочатку тягнеться Гілея, а на північ від її живуть скіфи-землероби. Їх елліни, що живуть на річці Гипаніс, називають борісфенітами, а самі себе ці елліни звуть ольвіополітами. Ці землероби-скіфи займають область на три дні шляху на схід до річки Пантікапа, а на північ — на одинадцять днів плавання вгору по Борисфену.

◉ Вище за них далеко тягнеться пустеля. За пустелею живуть андрофаги — особливе, але зовсім не скіфське плем’я. А на північ тягнеться справжня пустеля, і ніяких людей там, наскільки мені відомо, більше немає.»

◉ «106. Серед всіх племен самі дикі вдачі у андрофагів. Вони не знають ні судів, ні законів і є кочівниками. Одяг носять подібну скіфському, але мова у них особлива. Це єдине плем’я людоїдів в тій країні.»

◉ Геродот називає андрофагів східними сусідами неврів (IV.100.2; 102.2; 119.1; 125.3,5), землі їх обмежують Скіфію з півночі (IV.100.2) надалі землі московії, вони відмовили скіфам в допомозі проти персів (IV, 119.1), і скіфи тому вторглися в їх країну (IV.125.3).

◉ У IV.106 Геродот описує дикі і жорстокі вдачі андрофагів, що харчуються людським м’ясом, а в IV.18 вони названі особливим, не скіфським плем’ям.

◉ Спочатку самоїдами називали лише ненців — найбільший самоїдський народ, але згодом ця назва стала використовуватися як збірна назва всіх народів угро-фінської групи.

◉ В Росії самоїдів останнім часом називають самодійцями — це назва штучно утворена від російської діалектної форми самодін (в однині) та самоді (у множині), що використовувалася в російській мові нґанасанів та енців як самоназва цих груп.

◉ У 30-х роках XX століття повсюдно замінювали старі російські назви народів Росії на нові, утворені від їх самоназви.

◉ Назва самодійські народи, або самодійці, була запропонована в 1938 р. радянським лінгвістом Г. М. Прокоф’євим, замість прозорого за значенням (самоїди — означає людожери, канібали), з точки зору російської мови, і тому удаваного «образливим» слова самоїди.

◉ На терені Московщини археологи знайшли чимало городищ з т. зв. «смітниками», в яких є повно людських кісток, порозбиваних, щоб здобути з них шпік.

◉ Ті городища належать до неолітичної доби (2000 років до Р. X.), а Геродот жив в 5 ст. до Р. X. Отже, виходить, що прамосквини були людожерами кілька тисяч років, аж до Геродота, а можливо, і далі аж в християнську добу, про що свідчить їхній фольклор.

◉ Напр., відомий московський антрополог В. Даль записав розповсюджену в Московщині московську народну пісню, в якій жінка обіцяє забити свого чоловіка, з його кісток зварити холодець, з його печінки — пиріг, з його мозку — юшку.

◉ Такі–то пісні співав «народ–боґоносєц» аж у XX ст., а це вказує, що людожерство було в них і за християнської доби; на це натякає і римський історик Тацит, що жив в І ст. по Р. X. Крім того, археологи не знайшли ані одного поховання мерців на просторі Московщини з часів Неоліту; очевидячки прамосквини своїх мерців не ховали, а просто викидали на жир звірям (якщо самі не їли).

◉ Вказівкою на цю можливість є офіційно зареєстрований московською владою фактів такого «поховання» в XIX ст. в Московщині. Варто тут пригадати, що праукраїнці ховали своїх мерців ще 4000 років перед Р. X. (В. Савицький).

◉ Назва столиці москвинів є фінська («москва» у фінській мові означає «каламутна вода» — як бачимо, символічна назва).

◉ Багатий сибіряк запросив адмірала А. Шидловського на весілля свого сина. На тому весіллі частували гостей також і пельменями. Адмірал відчув якийсь дивний смак і запитав господаря: з якого м’яса вони зроблені. Той не хотів сказати, але потім, узявши з адмірала слово, що не скаже нікому, зізнався, що зроблені з людського м’яса. Про це знали гості…

◉ Обурений адмірал (українець) повідомив поліцію, і уряд наказав дослідити справу. Та вибухла революція 1905 р., і про ту справу забули. Навіть у ХІХ ст. влада записала чимало випадків, коли москвини не ховали своїх мерців, а викидали їх звірям.

◉ Московський уряд не дозволяв науковцям оприлюднювати подібне з архівів, „понеже в них много несуществовавших истин“. Проте 1838 р. дозволив видати кілька книг архівних матеріалів під суворою цензурою94, дозволив проф. М. Костомарову видати кілька книжок історичних розвідок. З тисяч фактів у тих книжках наведемо лише кілька.

◉ За часів т. зв. „смуты“ (1607–1611) повсталі московські стрільці виводили на ганок Кремля зв’язаних бояр і питали юрбу: „Иль любо?“. Юрба кричала: „Любо, любо!“. Тоді бояр кидали на підставлені списи. Потім розтинали їм черева, витягали кишки, відрубували руки, ноги. Юрба (чоловіки, жінки, діти) радісно кричали: „Любо! Любо!“

◉ По смерті царя Бориса Годунова москвини схопили його вдову, доньку і сина, роздягли їх догола, посадили на віз з-під гною і повезли через пеньки й ями до в’язниці. Там вдову задушили, сина закатували в той спосіб, що розчавили йому статеві органи, дочку не вбили одразу „дабы лепотой ея насладится, еже и быше“. Зґвалтованих і закатованих дівчат 1917–1967 рр. в СРСР (а за війни і поза ним) доведеться лічити сотнями тисяч.

◉ Якщо жертви вмирали скоро, то знущалися над мертвими. Наприклад, 1697 року викопали з могили тіло боярина Мілославського, притягнули свинями до помосту, де рубали голови зрадникам, а їхньою кров’ю поливали тіло Мілославського95.

◉ За Лівонських війн (1558 і 1701) московські міщани та селяни захоплювали полонених, відтинали їм носи, вуха, губи, статеві органи, пхаючи їх до рота жертв; здирали з живих всю шкіру, витягали з живих кишки і т. п.96. У 1917–1920-х рр. вирізали у полонених шкіру на плечах і ногах, як офіцерські погони і генеральські лампаси, випікали розпеченим залізом на спинах: більшовикам – п’ятикутну зірку, денікінцям – двоголового орла, петлюрівцям – тризуб, залежно хто і кого полонив.

◉ Року 1812 до московського полону здавалися напівзамерзлі вояки Наполеона. Московські жінки купували у солдатів тих полонених, приводили до своїх осель і там мучили немилосердно. Кололи ножами, видирали волосся, пекли вогнем, відтинали носи, статеві органи і робили ще таке, що не надається до друку. Вбивати не спішили, щоб довше смакувати муки та зойки жертв97. Серед московських чекістів 1917–1967 рр. були сотні жінок, про те, як вони катували в’язнів, написано чимало спогадів колишніх жертв.

◉ За подружню зраду жінок закопували у землю по шию, навіть вагітних. Щоб відразу не вмерли, годували і напували. В селі Камскому закопали двох вагітних жінок: одна прожила 23 дні, друга 1298.

◉ Курцям відтинали носи. Підроблювачам грошей заливали розтоплений метал у горлянку. У кого випадала з рук на землю монета, того карали на горло, бо на монеті викарбовано образ царя.

◉ Боярина, що був прикрасив свою піч кахлями з малюнками якогось птаха, закатували на смерть, бо орел був державним гербом. Чи ж не закатовують тепер в СРСР сотні тисяч людей за подібні „образи“ нових царів, вельмож та за зневажливе ставлення до „великого старшего брата“, його культури та мови?

◉ Німецький лікар Ф. Отон не міг 1685 р. вилікувати московського князя І. Каракучу, за те зарізали його, як вівцю. Жінка великого князя Василія – Соломія була безплідна і покликала лікарку Стефаниду. Довідавшись про це, Василій постриг дружину в черниці, а Стефаниду наказав утопити.

◉ Взагалі у XVII ст. москвини ще палили на вогнищі тих, хто лікував людей, уважаючи їх за слуг диявола. Вигублювали навіть тих, хто мав якусь лікарську книжку (тоді в Україні лікарські книжки були дуже розповсюджені, і лікарів шанували та щедро винагороджували.

◉ Навіть у XV–XVI ст. було кілька десятків лікарів, які скінчили європейські університети і навіть були там професорами: наприклад, Я. Урсин, С. Бірковський, Я. Латошинський, П. Ляшковський, І. Козак, В. Юрський, І. Шоквич та інші). 1677 року закатували боярина

Артамона Матвєєва за те, що мав лікарську книжку99.

◉ До покарань, встановлених урядом, місцева влада додавала ще свої, що їх винаходила вже власна „творча уява“. Наприклад, прив’язували тягар до ніг і взимку кидали в річку по шию. Тримали, доки не визнає провини. Чекісти значно перевершили своїх предків. Тепер в СРСР катують, мучать, знущаються не якісь там неграмотні мужики, а люди з університетською освітою.

◉ Лише перелік їхніх катівських способів і засобів жахає людину. Чужинці, читаючи спогади недокатованих, відмовляються вірити, бо це переходить межі людського розуму. Але ці способи теж видумувала не сама кремлівська кліка, як виправдовуються московські емігранти (а їм підтакують малоукраїнські підголоски). Їх винайшли і вживали сотні тисяч місцевих „вірних стражів революції“.

◉ Лише катування вищого ступеню – катування душі – винаходили московські науковці-психологи на чолі з академіком І. Павловим, розробивши науку т. зв. „рефлексів“. Досвід показав, що душевні психічні тортури дають наслідки стократ більші, ніж фізичні. Не фізичний біль, а душевний за життя ближніх змушував сотні тисяч людей ставати таємними виказниками НКВД.

◉ За невдалу облогу Смоленська 1634 р. і за невигідну угоду з Польщею цар Михайло наказав спочатку катувати, а потім відрубати голови 15 боярам та воєводам, а їхні родини вивезти до Сибіру.

◉ Більшовицькі революціонери вивчили психологію і вивозять батька в одне місце, мати – в друге за тисячі кілометрів, старших дітей – у третє, ще далі, а маленьких – до Московщини, де в дитбудинках змінюють їхні прізвища на московські і виховують на яничарів.

◉ Вивезених не поселяють у хатах, як робив кривавий царат, а заганяють далеко від осель до тундри і лишають у снігу проти неба. „Демократична“ влада СРСР розстріляла, закатувала, вигубила голодом, холодом ДЕСЯТКИ МІЛЬЙОНІВ, з яких більше як 99 % і не думали вбивати „советских“ царів, начальників, забирати їхні маєтки. Закон СРСР „Про охорону соціалістичної власності“ карає кількарічною каторгою матір, яка назбирала по жнивах на полі чи на дорозі загублені колоски, щоб нагодувати своїх голодних дітей.

◉ Єгипетські фараони, перські деспоти виглядають янголами, порівняно з московською „демократією“. Кажемо про „демократію“, себто народ, а не лише уряд СРСР, бо всі закони лишилися б мертвою буквою, якби не було МІЛЬЙОНІВ ОХОЧИХ МОСКВИНІВ ЗДІЙСНЮВАТИ ЇХ НА МІСЦЯХ.

◉ Москвини здавна купували українських (та інших) яничарів. Спосіб досить непевний, бо куплені можуть зрадити народу.

◉ У Московщині ХІV–ХVІІІ ст. кати, крім платні, одержували ще й частину майна страченого, тому завжди було багато охочих на цю посаду. Уряд продавав її тому, хто більше заплатить.

◉ Московська „демократія“ піднесла КУЛЬТ ката на незнану височінь. Хоч пошана до ката існувала в Московщині і до 1917 року, проте за всю її монархічну історію не знайшлося жодного поета чи письменника, який би прославляв професію ката.

◉ Місто Псков вислало до Івана ІV послів просити у царя захисту проти зловживань московського воєводи. Іван наказав роздягти всіх тих послів, поливати їх окропом, палити волосся тощо. Петро І власноручно рубав голови зв’язаним стрільцям і наказував своїм міністрам рубати. В. Голіцин, не вміючи рубати, батував, мучив.

◉ О. Меншиков хизувався, що зарубав 20. Лефорт та Бломберг (француз і німець) відмовилися рубати101. Т

◉ Петро не карав своїх лефортів за відмову рубати зв’язаним людям голови. Московська ж „демократія“ розстріляла кілька тисяч своїх голіциних за те, що замало порубали, як наприклад, П. Постишева, С. Косіора, М. Єжова, В. Балицького та інших. Син Петра І – Олексій був утік 1716 р. до Австрії. Петро урочисто обіцяв простити його і не карати, якщо повернеться. Син повірив батькові, повернувся. Петро негайно посадив його до в’язниці і сам катував шість місяців, доки син сконав.

◉ В. Ленін урочисто проголосив 1923 р. амністію всім емігрантам, які повернуться до СРСР. Тисячі повірили і повернулися. Там їх зустріла доля Олексія. Захопивши 1463 р. Великий Новгород, москвини погнали до Московщини 8 тисяч родин новгородців з жінками та дітьми пішки, не дозволивши їм ні найняти сани, ні взяти теплий одяг.

◉ Те саме зробили, захопивши 1489 р. Псков та Вятку. Дуже багато загинуло в дорозі від холоду, голоду та знущань вартових.

◉ Вивезли з Новгорода 8 тисяч, багато із Пскова та Вятки, але разом не більш як 25 тисяч. Кривава московська „демократія“ ХХ століття з самої лише України вивезла ДЕСЯТЬ МІЛЬЙОНІВ люду. На одній лише Колимі загинуло з голоду, холоду, знущань ВІСІМ МІЛЬЙОНІВ. За один лише 1933 рік Московщина вигубила ВІСІМ МІЛЬЙОНІВ українців голодомором. Вивезла 1937 р. до Сибіру на повільну смерть 3500 тисяч українців.

◉ Розстріляла на місці в Україні 300 тисяч люду102. Це ж майже все населення такої великої держави, як Канада. Якби в Канаді загинула лише одна десята такої кількості, то весь світ здригнувся б. І не лише кричав би, але й надіслав би своє військо припинити геноцид. Кілька менших народів СРСР вже не існує. Винищені до ноги.

◉ Міжнародна слідча комісія вирахувала, що за 25 років в СРСР згинуло 60 мільйонів люду, не враховуючи вбитих на війні 1939–1945 рр. Це знає світ і мовчить. Той світ купував у Московщині 1933 р. українську пшеницю, бо продавалась дуже дешево.

◉ Це той світ, який проголосив, що дві останні війни воював за волю і добробут усіх народів. Інша комісія, враховуючи тих, які не народилися, бо батьки загинули молодими, встановила, що в СРСР загинуло сто мільйонів люду.

◉ Сто мільйонів невинних людей вигубив „богобоязливий“ московський народ. Підкреслюємо – НАРОД, а не лише „кремлівська кліка“, чи „радянська влада“, чи „більшовики“, чи „КПСС“.

◉ Вигублено, бо ж було ще 80 мільйонів нащадків тих, що жінкам просвердлювали дірки в грудях і через них і через рот протягали грубий мотуз і на йому їх вішали. Нащадків тих, хто засипав порохом роти і запалював; хто здирав з живих людей шкіру з голови до ніг; хто відтинав статеві органи; хто закопував по шию вагітних матерів; хто задля розваги на народних святах робив багато такого, що не надається до друку.

◉ Все те чинив народ, а не лише „режим“, бо сучасна наука про спадковість (генетика) вчить, що нащадки дістають від предків не лише фізичні властивості, але й духовні.

◉ У ХХ ст. московський уряд, щоб дати вихід народному потягу до таких розваг, дозволив йому таке. Всі мужчини двох сусідніх сіл разом з дідами і підлітками зустрічалися на умовленому місці і починався бій. ◉ Билися не кулаками, а киями, камінням і великими різницькими ножами. Було багато поранених, кілька смертельно. Жінки, діти спостерігали за боєм, криками підбадьорюючи своїх односельців.

◉ Переможені купували „сивуху“, і обидва села пиячили. У містах бився один „кінець“ (частина) з протилежним. Пора на цю розвагу тривала від Водохреща до Великого посту, майже кожної неділі по Богослужбі. Влада ніби не заохочувала це офіційно, але фактично дивилася крізь пальці, дбаючи, щоб накопичений „бойовий дух“ не вибухнув проти неї.

◉ Після 1917 р. нова московська влада не лише не забороняла, а й заохочувала та щедро винагороджувала той „бойовий дух“. Уряд більшовиків створював у 1917–1936 рр. озброєні „хлібозаготівельні загони“ і висилав в Україну грабувати харчі і вугілля для голодної Московщини.

◉ На його заклик вступати до тих загонів зголосилося в одному лише Петрограді за два дні 65 тисяч чоловік. За 1920-х і дальших років не треба було вже й битися, щоб усе мати.

◉ Призначені на державні посади комісари, командири, директори, інспектори, управителі, уповноважені та безліч інших голодранців і волоцюг уже спокійно заходили до домівок, крамниць, складів, музеїв, церков і брали іменем влади все, що бажали.

◉ Взагалі у нас у Московщині кожний з насолодою б’є когось. І народ уважає биття за корисне, бо ж склав приповідку „За битого двох небитих дають“.

◉ За 1917–1919 рр. селяни закопували полонених червоногвардійців донизу головою так глибоко, що з землі стирчали ноги. Потім сміялися як ті ноги карлючилися. Або високо на дереві прибивали цвяхами одну руку і одну ногу і насолоджувалися муками жертви.

◉ Червоногвардійці ж здирали з живих полонених денікінців-контрреволюціонерів шкіру, забивали цвяхи в голову, вирізали шкіру на плечах, як офіцерські погони і т. п.

◉ Я не знаю, чи де у світі поводяться так жорстоко з жінками, як у московському селі. Московська народна мудрість каже: „Риба – не м’ясо, баба – не людина“, „Для бабів і звірів суду немає“. Коли я питав учасників громадянської війни, чи вони не гидяться вбивати один одного, то вони із здивуванням відповідали: „А кому це шкодить? Людей багато. Всім вистачить“. „А де ж той – так гарно змальований нашою літературою – богобоязний шукач правди і справедливості „русский мужичок“? Я шукав його по всій Московщині і не знайшов. Не знайшов, бо він існував лише у мріях наших письменників, а не в житті“ (М. Горький. „Русская жестокость“).

https://www.youtube.com/watch?v=GbGaov6jCU8

Лови пенёк

◉ Знищення людей — звичай варварів. Прояви дикунства проявляються в агресії, в окупації, в негідній поведінці, що свідчить про мізерність людей, їхню розумову обмеженість, низький моральний рівень. У плині третього тисячоліття людство навчилося мирно співіснувати, але в Росії лишився імперський світогляд, расова зверхність і кулачне право.

◉ Спілкуючись з російськими та українськими матерями, відчуваєш велику різницю в поглядах на таку річ, як помста. Там, де росіянки вимагають позбавлення життя, українки говорять «Бог його покарає».

◉ Це говорить про високу духовність української нації і нецивілізованість російської, що сформувалася на землях, яку Геродот відносив до володіння андрофагів (людожерів). Не помилився античний грецький вчений…

◉ Ця тема свідомо замовчується, але вона все одно потребує докладного вивчення етнопсихологів, істориків та багатьох інших науковців.

✇ ДЖЕРЕЛА:

⚑ Володимир ПРОЦЕНКО

⚑ Олександр Франчук

⚑ Павло Штепа *МОСКОВСТВО*

⚑ Геродот, СКІФІЯ (четверта книга «Мельпомена» «Історії в дев’яти книгах»),https://docs.google.com/viewer?a=v&pid=explorer&chrome=true&srcid=0B-gWbuz5e6alOWEzMDg4YTYtYTE1MS00MGRjLWIzYWQtODM5YTFmNmE0NjM2&hl=en_US

⚑ Михайло Красуський, ДАВНІСТЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ, 1880, Одеса,https://docs.google.com/viewer?a=v&pid=explorer&chrome=true&srcid=0B-gWbuz5e6alNDA5MmJiNGYtNmQyYS00OGI5LWJjMGYtNGQ4MDQ1NmU1MzIy&hl=en_US

⚑ Одна з картинок: «Канібалізм в Московії і Литві», Аугсбург, 1571 рік

⚑ Лупейко В. Кайдашизм, або Доки ж Будемо самоїдами? Есеї — Київ: Видавництво ім.Олени Теліги, 1998.-381 с.: іл. 20.

Корр. А-а-а-а, так он що робить пан реконструктор-Гіркин на землі України-неньки — …

Art. Та отож — ре-кон-стру-ює… так би мовити, андрофагию…

Корр. Еге ж, «виправляє», так би мовити — історичну помилку?!

Art. Виправляє, тими ж — традиційними способами.

Корр. Ну, і от — теж нехіло… Звучить.

http://ar25.org/comment/12665#comment-12665

Опубліковано Вакула Коваль

9 Серпень, 2014 — 19:44

З того, що лежить на поверхні:

1. «Москва» складається з двох мордовських слів:

Моск — гнилий, чорний, брудний

Ва — вода, ріка.

«Моск-ва« значить «брудна ріка»

2. Москаль — означа чорний, брудний, тобто чернь, смерд, саринь. Саринь — Саранськ — досі є їх столицею. Раніше вони не ображалися на «москаль» чи «саринь», бо це було їх становище. А тепер вони хочуть, не міняючи свого характеру, стати українцями 🙂

У них не було своєї знаті і прізвищ. Прізвища з’явилися в них відносно недавно, тому слово «прізвище» в них взято з французької «фамілія». І тому всі прізвища в них болгарського типу (як і у всіх середньоазійців СНГ) на -ов, чи -єв. Бо прізвища з’явилися пізніше русифікації на основі староболгарського (старослов’янського) суржику.

Українські прізвища на «ко» є і у західноевропейців (Франко), у молдаван та румун (перейшло в -ку), значить, вони дуже древні. Взагалі українські прізвища «розбрелися» по сусіднім народам, по одному на народ (плем’я). Болгарам -ов, полякам -ий…

Корр. Ой, щось ми з Вами — шеф… теє, дуже вже захопилися?!

Art.  Точно — так і є! Так шо — перервемося і… без музики закругляємося, так би мовити оголошуємо перерву?

Корр. О, це щось у нас новація якась! Даvайте, і так…

(продолжение темы следует)

не могу молчать ч. 7.542. Украина + ЕС (В Мире)

Корр. А шо то Ви казали, про якихось тваринок, га?

Art. А, це про «Єнотів». Тільки мова не про тваринок, а про ТВАРЄЙ! Пайдьоть?

Корр. А воно теє — у тєму…? Хоча, а шо у нас не у тєму-то?!

https://vk.com/wall-92739722_186693?reply=186719

ЕНОТЫ Новороссия

Анжелика Шутенко-Безлер

23 апр 2016 в 10:01

ОЧЕРЕДНОЙ «словесный понос» ВЕЛИКОГО БЕГЛОКОМАНДУЮЩЕГО ГИРКИНА

http://od-novorossia.livejournal.com/1890672.html

Долго молчал, КОГДА ЭТО ЧУДО Гиркин рассказывал сказки-небылицы, как типа помог мне захватить Горловку; молчал, когда это «белогвардейское» недоразумение рассказывало, что я отбирал у него оружие; молчал, когда этот любитель «антиквариата» рассказывал о том, какой я «махновец» и совсем не советовался с его «Велико тупоблагородием». Но после очередной порции «словесных помоев» как то захотелось высказаться.

Это тупое в военном плане, не имеющее военного образования, амебно-трусливое существо, закончившее Историко-архивный институт, взялось рассуждать о действиях России в Сирии, об операциях проведенных мной (о многих из них эта надутая пустышка даже не знает). Гиркин, выкрути шурупы из черепа и сними корону со своей тупой башки.

Вы тот, кто , извините, «обосрался» в топочасти г. Симферополя (надеюсь Ваших кусочков серого вещества хватит это вспомнить во всех подробностях), тот, кто с момента взятия Славянска до 5 июля- момента позорного бегства, которое сейчас пытаетесь представить «великим маневром», не сумели нормально организовать оборону города. Вашего Великого полководческого дара не хватило, чтобы понять, что нужно не в подвале СБУ сидеть, а занять и удерживать Карачун. Вы, сдавший большую половину ДНР, рассуждаете об эффективности проведенных мною боевых операций??!!!!

Драпали Вы, господин беглокомандующий, в Горловку, но тут случился у Вас облом. Пришлось голым сидеть у меня в подвале в бане. Я хотел Вас, «гений военной мысли», ныне типа военный теоретик и создатель «дибилокомитета 25 числа», просто расстрелять за проявленную трусость и малодушие. И поверьте сделал это, если бы не Бородай, которому Вы ныне обязаны жизнью. Это именно он «оборвал» мне телефон и, где угрозами, а потом просто уговорами, просил этого не делать. Благодаря Бородаю, Вы сейчас живете, строчите пасквили и занимаетесь «говнометанием» во всех , кто не согласен с Вашей мыслью городского сумасшедшего. Поэтому я Вас и не расстрелял. Правда в Донецк отправил в камуфляже своей жены и в ее футболке. Хоть так, но отыгрался, Керенский вы наш. А потом смеялся над Вашими попытками обелить себя, рассказывая, что одна из причин оставления Славянска — боязнь, что группировка «Беса» ударит Вам, «звезде -командарму», в спину. Видно большая «вавка» в голове после сидения в подвале Славянского СБУ образовалась

Все Ваши военные заслуги, «победно драпавший» команданте а ля Че, — это позорное оставление Славянска, Краматорска, Константиновки, Дружковки. Оставление Карловки, которую мое подразделение и подразделение «Востока» удерживали более полутора месяцев, Вы, «гений военной мысли», умудрились слить её за два дня. А что стоит за приказом сдать Горловку как не предательство!!! Фото этого приказа я выкладываю ниже.

Вы даже не знаете, кто руководил обороной Горловки!!! Серега «Боцман», руководил обороной только с 29 июля по 5 августа. На этом все Ваши познания об обороне города заканчиваются, как и все познания о проведенных мной операциях в Волновахе, Доброполье, Малиновке, Дьяково, Докучаевске, Амвросиевке, Грабском, Илловайске, Уманском, Карловке, Полтаве. А не знаете только по одной причине: я не считал нужным советоваться и ставить в известность «пустышку» в военных вопросах — реставратора Гиркина. Сдача Артемовска полностью на Вашей совести. Это Вы, «непревзойденный» гений военной мысли, убрали моих людей с Артемовска (фото «людей» додається Art.) и поставили туда свой гарнизон, который разбежался при виде двух БТРов. Это Вы виновны в смерти «Ромашки», это на Вашей совести смерть моего друга, командира той группы, которая приняла бой 5 мая 2014 года «Волка», и которая потом в полном составе ушла в Горловку, а Вы объявили их дезертирами. Я никогда не забуду, как ночью один уходил со Славянска с двумя пистолетами после Вашей фразы

«Два медведя в одной берлоге не уживутся». Так вот после Вашего «героического» драпа в Горловку, я могу с чистым сердцем сказать: » Медведь с тобой, ПЕТУХОМ, в одной берлоге, точно не уживутся»

И.Безлер

23.04.2016

Олег Иванов

У меня вопрос к Безлеру: а что же тогда не он сам возглавил ВСЁ движение НОВОРОССИЯ?

Не было бы Стрелкова-Гиркина, не было бы НОВОРОССИИ — это, надеюсь, не подлежит сомнению?! (а шо — вона є ота… ново… як її тамочки…? Art.). И сейчас бы миллионы жителей Донбасса были бы либо уничтожены, либо распроданы на органы…,

Страшилки в соцсетях приобретают все более химерные формы, и чем большие потери несут террористы, тем абсурднее ложь

Страшилки в соцсетях приобретают все более химерные формы, и чем большие потери несут террористы, тем абсурднее ложь

 

Корр. А ну-кась, погодьте — а почём нонче, эти… органы-то данецкие, ась?

Art. Н-у-у, эт смотря шо, сикоки і так далее… Например (наприклад — якщо по нашому) наиболее популярный т.н. «суповый данецкий…» щас, вспомню.. Да, кстати — примерно такой…

Корр. Нє, нє, нє… не треба. Я вже як-небудь… повірю на слово

Art. Ну, дивіться… А може, теє — одним глазочком, ась?

Корр. Нє, без «ась»!

Art. Тоді поїхали — «далее по тексту…»

«…либо сидели бы в застенках соплепиндосских подстилок СБУ, что мы сейчас и наблюдаем на оккупированных территориях НОВОРОССИИ.

И на фоне этого потоки грязи, которые выливает на Стрелкова Безлер, выглядят не просто омерзительно, а возникают вопрос: на чьей стороне сейчас Безлер? На стороне НОВОРОССИИ или…?

Art. А й — дисситно — як же ж: «или…»? — «или..»?

Корр. А вот, Внучок, нам и подскажет!

23 апр в 19:16

Внук Пуговкина

Всегда от роССии и руССких была одна ложь, война и предательство.

На территории Московии, если верить Геродоту, водились племена «Андрофагов» — людоедов …

Россия в Донбасс везет ракеты и снаряды а обратно вывозит раненых детей изображая при этом лицо сострадания.

Паскудная страна, умудряются засрать все вокруг, умудряются испортить жизнь и близким и далеким. Залили кровью Чечню, потом Грузию и сегодня Украину.

Кровавая русская весна развязанная в Донбассе унесла десятки тысяч жизней граждан Украины и разрушила сотни предприятий и тысячи жилых домов. Этот урок московской орды украинский народ запомнит надолго !

Повезло Одессе, что народ это сам предотвратил, без помощи мусоров и армии. После 2 мая уже не стало российских врагов Одессы, и некому у них теперь устраивать ДНР и войну …

Вставай Донбасс, пора скинуть с плеч российскую нечисть. Вспомним как мы счастливо жили в солнечной Украине и посмотрите как сегодня грызут нашу землю и уничтожают нашу экономику эти московские паразиты.

Именем убитого начальника дебальцевской милиции назовут улицу.

Евгений Юханов трагически погиб 10 февраля 2015 года в Дебальцево защищая свой город от российских банд незаконных формирований.

До последнего правоохранитель держал оборону своего подразделения, помогал местному населению эвакуироваться и выжить. — Смерть российским оккупантам !

Лукашенко после начала российской войны против Украины сказал:

Никакого русского мира, чтобы я этих слов не слышал, Беларусь независимая страна. Если будет хоть один сапог одного оккупанта, то до последней капли крови

27 апр в 17:56|

Constantin Philatov

И всё-таки они молодцы, что решились выступить против фашистской власти… Пусть не всё получилось так, как надо, не получилось освободить Украину от фашистов, но всё равно они молодцы… Жаль, что народ Украины не поддержал это восстание…

Корр. Ага, а оце вещдок — про тих самих… А може й нє… Ладно, за що купили  

Art. Ото ж — за те й продаєм, однако!

26 апр в 9:20|

http://ar25.org/comment/12665#comment-12665

Андрофаги — етнічне коріння та вічна жорстокість москвинів

31.03.2014 — 16:54

► Сила — це ЄДИНИЙ аргумент, що його розуміє і шанує москвин.

► Право, справедливість, мораль — це для нього китайська грамота.!

1622876304685226349293618304220n.jpg

◉ Андрофа́ги (Androfagoi, грец. ανηρ, ανθρωπος — людина, φαγος —поїдаючий) — букв. людоїди, каннібали.

◉ Грецький історик Геродот (484–425 до Р. X.) пише, що на північ від Скитської держави (с. т. на просторі теперішньої Московщини. — П. Ш.) живе нарід андрофаґи (що означає «людожери»). Він пише, що той нарід є якийсь особливий, цілком відмінний від скитів, говорить не скитською мовою, не має ніяких законів, має найдикіші звичаї, вони є мисливці–кочовики і людожери. Не тяжко вгадати в тому народі прапредків нинішніх москвинів. Факт людожерства прамосквинів підтверджує і сучасна археологія.

◉ «18. За Борисфеном же з боку моря спочатку тягнеться Гілея, а на північ від її живуть скіфи-землероби. Їх елліни, що живуть на річці Гипаніс, називають борісфенітами, а самі себе ці елліни звуть ольвіополітами. Ці землероби-скіфи займають область на три дні шляху на схід до річки Пантікапа, а на північ — на одинадцять днів плавання вгору по Борисфену.

◉ Вище за них далеко тягнеться пустеля. За пустелею живуть андрофаги — особливе, але зовсім не скіфське плем’я. А на північ тягнеться справжня пустеля, і ніяких людей там, наскільки мені відомо, більше немає.»

◉ «106. Серед всіх племен самі дикі вдачі у андрофагів. Вони не знають ні судів, ні законів і є кочівниками. Одяг носять подібну скіфському, але мова у них особлива. Це єдине плем’я людоїдів в тій країні.»

◉ Геродот називає андрофагів східними сусідами неврів (IV.100.2; 102.2; 119.1; 125.3,5), землі їх обмежують Скіфію з півночі (IV.100.2) надалі землі московії, вони відмовили скіфам в допомозі проти персів (IV, 119.1), і скіфи тому вторглися в їх країну (IV.125.3).

◉ У IV.106 Геродот описує дикі і жорстокі вдачі андрофагів, що харчуються людським м’ясом, а в IV.18 вони названі особливим, не скіфським плем’ям.

◉ Спочатку самоїдами називали лише ненців — найбільший самоїдський народ, але згодом ця назва стала використовуватися як збірна назва всіх народів угро-фінської групи.

◉ В Росії самоїдів останнім часом називають самодійцями — це назва штучно утворена від російської діалектної форми самодін (в однині) та самоді (у множині), що використовувалася в російській мові нґанасанів та енців як самоназва цих груп.

◉ У 30-х роках XX століття повсюдно замінювали старі російські назви народів Росії на нові, утворені від їх самоназви.

◉ Назва самодійські народи, або самодійці, була запропонована в 1938 р. радянським лінгвістом Г. М. Прокоф’євим, замість прозорого за значенням (самоїди — означає людожери, канібали), з точки зору російської мови, і тому удаваного «образливим» слова самоїди.

◉ На терені Московщини археологи знайшли чимало городищ з т. зв. «смітниками», в яких є повно людських кісток, порозбиваних, щоб здобути з них шпік.

◉ Ті городища належать до неолітичної доби (2000 років до Р. X.), а Геродот жив в 5 ст. до Р. X. Отже, виходить, що прамосквини були людожерами кілька тисяч років, аж до Геродота, а можливо, і далі аж в християнську добу, про що свідчить їхній фольклор.

◉ Напр., відомий московський антрополог В. Даль записав розповсюджену в Московщині московську народну пісню, в якій жінка обіцяє забити свого чоловіка, з його кісток зварити холодець, з його печінки — пиріг, з його мозку — юшку.

◉ Такі–то пісні співав «народ–боґоносєц» аж у XX ст., а це вказує, що людожерство було в них і за християнської доби; на це натякає і римський історик Тацит, що жив в І ст. по Р. X. Крім того, археологи не знайшли ані одного поховання мерців на просторі Московщини з часів Неоліту; очевидячки прамосквини своїх мерців не ховали, а просто викидали на жир звірям (якщо самі не їли).

◉ Вказівкою на цю можливість є офіційно зареєстрований московською владою фактів такого «поховання» в XIX ст. в Московщині. Варто тут пригадати, що праукраїнці ховали своїх мерців ще 4000 років перед Р. X. (В. Савицький).

◉ Назва столиці москвинів є фінська («москва» у фінській мові означає «каламутна вода» — як бачимо, символічна назва).

◉ Багатий сибіряк запросив адмірала А. Шидловського на весілля свого сина. На тому весіллі частували гостей також і пельменями. Адмірал відчув якийсь дивний смак і запитав господаря: з якого м’яса вони зроблені. Той не хотів сказати, але потім, узявши з адмірала слово, що не скаже нікому, зізнався, що зроблені з людського м’яса. Про це знали гості…

◉ Обурений адмірал (українець) повідомив поліцію, і уряд наказав дослідити справу. Та вибухла революція 1905 р., і про ту справу забули. Навіть у ХІХ ст. влада записала чимало випадків, коли москвини не ховали своїх мерців, а викидали їх звірям.

◉ Московський уряд не дозволяв науковцям оприлюднювати подібне з архівів, „понеже в них много несуществовавших истин“. Проте 1838 р. дозволив видати кілька книг архівних матеріалів під суворою цензурою94, дозволив проф. М. Костомарову видати кілька книжок історичних розвідок. З тисяч фактів у тих книжках наведемо лише кілька.

◉ За часів т. зв. „смуты“ (1607–1611) повсталі московські стрільці виводили на ганок Кремля зв’язаних бояр і питали юрбу: „Иль любо?“. Юрба кричала: „Любо, любо!“. Тоді бояр кидали на підставлені списи. Потім розтинали їм черева, витягали кишки, відрубували руки, ноги. Юрба (чоловіки, жінки, діти) радісно кричали: „Любо! Любо!“

◉ По смерті царя Бориса Годунова москвини схопили його вдову, доньку і сина, роздягли їх догола, посадили на віз з-під гною і повезли через пеньки й ями до в’язниці. Там вдову задушили, сина закатували в той спосіб, що розчавили йому статеві органи, дочку не вбили одразу „дабы лепотой ея насладится, еже и быше“. Зґвалтованих і закатованих дівчат 1917–1967 рр. в СРСР (а за війни і поза ним) доведеться лічити сотнями тисяч.

◉ Якщо жертви вмирали скоро, то знущалися над мертвими. Наприклад, 1697 року викопали з могили тіло боярина Мілославського, притягнули свинями до помосту, де рубали голови зрадникам, а їхньою кров’ю поливали тіло Мілославського95.

◉ За Лівонських війн (1558 і 1701) московські міщани та селяни захоплювали полонених, відтинали їм носи, вуха, губи, статеві органи, пхаючи їх до рота жертв; здирали з живих всю шкіру, витягали з живих кишки і т. п.96. У 1917–1920-х рр. вирізали у полонених шкіру на плечах і ногах, як офіцерські погони і генеральські лампаси, випікали розпеченим залізом на спинах: більшовикам – п’ятикутну зірку, денікінцям – двоголового орла, петлюрівцям – тризуб, залежно хто і кого полонив.

◉ Року 1812 до московського полону здавалися напівзамерзлі вояки Наполеона. Московські жінки купували у солдатів тих полонених, приводили до своїх осель і там мучили немилосердно. Кололи ножами, видирали волосся, пекли вогнем, відтинали носи, статеві органи і робили ще таке, що не надається до друку. Вбивати не спішили, щоб довше смакувати муки та зойки жертв97. Серед московських чекістів 1917–1967 рр. були сотні жінок, про те, як вони катували в’язнів, написано чимало спогадів колишніх жертв.

◉ За подружню зраду жінок закопували у землю по шию, навіть вагітних. Щоб відразу не вмерли, годували і напували. В селі Камскому закопали двох вагітних жінок: одна прожила 23 дні, друга 1298.

◉ Курцям відтинали носи. Підроблювачам грошей заливали розтоплений метал у горлянку. У кого випадала з рук на землю монета, того карали на горло, бо на монеті викарбовано образ царя.

◉ Боярина, що був прикрасив свою піч кахлями з малюнками якогось птаха, закатували на смерть, бо орел був державним гербом. Чи ж не закатовують тепер в СРСР сотні тисяч людей за подібні „образи“ нових царів, вельмож та за зневажливе ставлення до „великого старшего брата“, його культури та мови?

◉ Німецький лікар Ф. Отон не міг 1685 р. вилікувати московського князя І. Каракучу, за те зарізали його, як вівцю. Жінка великого князя Василія – Соломія була безплідна і покликала лікарку Стефаниду. Довідавшись про це, Василій постриг дружину в черниці, а Стефаниду наказав утопити.

◉ Взагалі у XVII ст. москвини ще палили на вогнищі тих, хто лікував людей, уважаючи їх за слуг диявола. Вигублювали навіть тих, хто мав якусь лікарську книжку (тоді в Україні лікарські книжки були дуже розповсюджені, і лікарів шанували та щедро винагороджували.

◉ Навіть у XV–XVI ст. було кілька десятків лікарів, які скінчили європейські університети і навіть були там професорами: наприклад, Я. Урсин, С. Бірковський, Я. Латошинський, П. Ляшковський, І. Козак, В. Юрський, І. Шоквич та інші). 1677 року закатували боярина

Артамона Матвєєва за те, що мав лікарську книжку99.

◉ До покарань, встановлених урядом, місцева влада додавала ще свої, що їх винаходила вже власна „творча уява“. Наприклад, прив’язували тягар до ніг і взимку кидали в річку по шию. Тримали, доки не визнає провини. Чекісти значно перевершили своїх предків. Тепер в СРСР катують, мучать, знущаються не якісь там неграмотні мужики, а люди з університетською освітою.

◉ Лише перелік їхніх катівських способів і засобів жахає людину. Чужинці, читаючи спогади недокатованих, відмовляються вірити, бо це переходить межі людського розуму. Але ці способи теж видумувала не сама кремлівська кліка, як виправдовуються московські емігранти (а їм підтакують малоукраїнські підголоски). Їх винайшли і вживали сотні тисяч місцевих „вірних стражів революції“.

◉ Лише катування вищого ступеню – катування душі – винаходили московські науковці-психологи на чолі з академіком І. Павловим, розробивши науку т. зв. „рефлексів“. Досвід показав, що душевні психічні тортури дають наслідки стократ більші, ніж фізичні. Не фізичний біль, а душевний за життя ближніх змушував сотні тисяч людей ставати таємними виказниками НКВД.

◉ За невдалу облогу Смоленська 1634 р. і за невигідну угоду з Польщею цар Михайло наказав спочатку катувати, а потім відрубати голови 15 боярам та воєводам, а їхні родини вивезти до Сибіру.

◉ Більшовицькі революціонери вивчили психологію і вивозять батька в одне місце, мати – в друге за тисячі кілометрів, старших дітей – у третє, ще далі, а маленьких – до Московщини, де в дитбудинках змінюють їхні прізвища на московські і виховують на яничарів.

◉ Вивезених не поселяють у хатах, як робив кривавий царат, а заганяють далеко від осель до тундри і лишають у снігу проти неба. „Демократична“ влада СРСР розстріляла, закатувала, вигубила голодом, холодом ДЕСЯТКИ МІЛЬЙОНІВ, з яких більше як 99 % і не думали вбивати „советских“ царів, начальників, забирати їхні маєтки. Закон СРСР „Про охорону соціалістичної власності“ карає кількарічною каторгою матір, яка назбирала по жнивах на полі чи на дорозі загублені колоски, щоб нагодувати своїх голодних дітей.

◉ Єгипетські фараони, перські деспоти виглядають янголами, порівняно з московською „демократією“. Кажемо про „демократію“, себто народ, а не лише уряд СРСР, бо всі закони лишилися б мертвою буквою, якби не було МІЛЬЙОНІВ ОХОЧИХ МОСКВИНІВ ЗДІЙСНЮВАТИ ЇХ НА МІСЦЯХ.

◉ Москвини здавна купували українських (та інших) яничарів. Спосіб досить непевний, бо куплені можуть зрадити народу.

◉ У Московщині ХІV–ХVІІІ ст. кати, крім платні, одержували ще й частину майна страченого, тому завжди було багато охочих на цю посаду. Уряд продавав її тому, хто більше заплатить.

◉ Московська „демократія“ піднесла КУЛЬТ ката на незнану височінь. Хоч пошана до ката існувала в Московщині і до 1917 року, проте за всю її монархічну історію не знайшлося жодного поета чи письменника, який би прославляв професію ката.

◉ Місто Псков вислало до Івана ІV послів просити у царя захисту проти зловживань московського воєводи. Іван наказав роздягти всіх тих послів, поливати їх окропом, палити волосся тощо. Петро І власноручно рубав голови зв’язаним стрільцям і наказував своїм міністрам рубати. В. Голіцин, не вміючи рубати, батував, мучив.

◉ О. Меншиков хизувався, що зарубав 20. Лефорт та Бломберг (француз і німець) відмовилися рубати101. Т

◉ Петро не карав своїх лефортів за відмову рубати зв’язаним людям голови. Московська ж „демократія“ розстріляла кілька тисяч своїх голіциних за те, що замало порубали, як наприклад, П. Постишева, С. Косіора, М. Єжова, В. Балицького та інших. Син Петра І – Олексій був утік 1716 р. до Австрії. Петро урочисто обіцяв простити його і не карати, якщо повернеться. Син повірив батькові, повернувся. Петро негайно посадив його до в’язниці і сам катував шість місяців, доки син сконав.

◉ В. Ленін урочисто проголосив 1923 р. амністію всім емігрантам, які повернуться до СРСР. Тисячі повірили і повернулися. Там їх зустріла доля Олексія. Захопивши 1463 р. Великий Новгород, москвини погнали до Московщини 8 тисяч родин новгородців з жінками та дітьми пішки, не дозволивши їм ні найняти сани, ні взяти теплий одяг.

◉ Те саме зробили, захопивши 1489 р. Псков та Вятку. Дуже багато загинуло в дорозі від холоду, голоду та знущань вартових.

◉ Вивезли з Новгорода 8 тисяч, багато із Пскова та Вятки, але разом не більш як 25 тисяч. Кривава московська „демократія“ ХХ століття з самої лише України вивезла ДЕСЯТЬ МІЛЬЙОНІВ люду. На одній лише Колимі загинуло з голоду, холоду, знущань ВІСІМ МІЛЬЙОНІВ. За один лише 1933 рік Московщина вигубила ВІСІМ МІЛЬЙОНІВ українців голодомором. Вивезла 1937 р. до Сибіру на повільну смерть 3500 тисяч українців.

◉ Розстріляла на місці в Україні 300 тисяч люду102. Це ж майже все населення такої великої держави, як Канада. Якби в Канаді загинула лише одна десята такої кількості, то весь світ здригнувся б. І не лише кричав би, але й надіслав би своє військо припинити геноцид. Кілька менших народів СРСР вже не існує. Винищені до ноги.

◉ Міжнародна слідча комісія вирахувала, що за 25 років в СРСР згинуло 60 мільйонів люду, не враховуючи вбитих на війні 1939–1945 рр. Це знає світ і мовчить. Той світ купував у Московщині 1933 р. українську пшеницю, бо продавалась дуже дешево.

◉ Це той світ, який проголосив, що дві останні війни воював за волю і добробут усіх народів. Інша комісія, враховуючи тих, які не народилися, бо батьки загинули молодими, встановила, що в СРСР загинуло сто мільйонів люду.

◉ Сто мільйонів невинних людей вигубив „богобоязливий“ московський народ. Підкреслюємо – НАРОД, а не лише „кремлівська кліка“, чи „радянська влада“, чи „більшовики“, чи „КПСС“.

◉ Вигублено, бо ж було ще 80 мільйонів нащадків тих, що жінкам просвердлювали дірки в грудях і через них і через рот протягали грубий мотуз і на йому їх вішали. Нащадків тих, хто засипав порохом роти і запалював; хто здирав з живих людей шкіру з голови до ніг; хто відтинав статеві органи; хто закопував по шию вагітних матерів; хто задля розваги на народних святах робив багато такого, що не надається до друку.

◉ Все те чинив народ, а не лише „режим“, бо сучасна наука про спадковість (генетика) вчить, що нащадки дістають від предків не лише фізичні властивості, але й духовні.

◉ У ХХ ст. московський уряд, щоб дати вихід народному потягу до таких розваг, дозволив йому таке. Всі мужчини двох сусідніх сіл разом з дідами і підлітками зустрічалися на умовленому місці і починався бій. ◉ Билися не кулаками, а киями, камінням і великими різницькими ножами. Було багато поранених, кілька смертельно. Жінки, діти спостерігали за боєм, криками підбадьорюючи своїх односельців.

◉ Переможені купували „сивуху“, і обидва села пиячили. У містах бився один „кінець“ (частина) з протилежним. Пора на цю розвагу тривала від Водохреща до Великого посту, майже кожної неділі по Богослужбі. Влада ніби не заохочувала це офіційно, але фактично дивилася крізь пальці, дбаючи, щоб накопичений „бойовий дух“ не вибухнув проти неї.

◉ Після 1917 р. нова московська влада не лише не забороняла, а й заохочувала та щедро винагороджувала той „бойовий дух“. Уряд більшовиків створював у 1917–1936 рр. озброєні „хлібозаготівельні загони“ і висилав в Україну грабувати харчі і вугілля для голодної Московщини.

◉ На його заклик вступати до тих загонів зголосилося в одному лише Петрограді за два дні 65 тисяч чоловік. За 1920-х і дальших років не треба було вже й битися, щоб усе мати.

◉ Призначені на державні посади комісари, командири, директори, інспектори, управителі, уповноважені та безліч інших голодранців і волоцюг уже спокійно заходили до домівок, крамниць, складів, музеїв, церков і брали іменем влади все, що бажали.

◉ Взагалі у нас у Московщині кожний з насолодою б’є когось. І народ уважає биття за корисне, бо ж склав приповідку „За битого двох небитих дають“.

◉ За 1917–1919 рр. селяни закопували полонених червоногвардійців донизу головою так глибоко, що з землі стирчали ноги. Потім сміялися як ті ноги карлючилися. Або високо на дереві прибивали цвяхами одну руку і одну ногу і насолоджувалися муками жертви.

◉ Червоногвардійці ж здирали з живих полонених денікінців-контрреволюціонерів шкіру, забивали цвяхи в голову, вирізали шкіру на плечах, як офіцерські погони і т. п.

◉ Я не знаю, чи де у світі поводяться так жорстоко з жінками, як у московському селі. Московська народна мудрість каже: „Риба – не м’ясо, баба – не людина“, „Для бабів і звірів суду немає“. Коли я питав учасників громадянської війни, чи вони не гидяться вбивати один одного, то вони із здивуванням відповідали: „А кому це шкодить? Людей багато. Всім вистачить“. „А де ж той – так гарно змальований нашою літературою – богобоязний шукач правди і справедливості „русский мужичок“? Я шукав його по всій Московщині і не знайшов. Не знайшов, бо він існував лише у мріях наших письменників, а не в житті“ (М. Горький. „Русская жестокость“).

https://www.youtube.com/watch?v=GbGaov6jCU8

Лови пенёк

◉ Знищення людей — звичай варварів. Прояви дикунства проявляються в агресії, в окупації, в негідній поведінці, що свідчить про мізерність людей, їхню розумову обмеженість, низький моральний рівень. У плині третього тисячоліття людство навчилося мирно співіснувати, але в Росії лишився імперський світогляд, расова зверхність і кулачне право.

◉ Спілкуючись з російськими та українськими матерями, відчуваєш велику різницю в поглядах на таку річ, як помста. Там, де росіянки вимагають позбавлення життя, українки говорять «Бог його покарає».

◉ Це говорить про високу духовність української нації і нецивілізованість російської, що сформувалася на землях, яку Геродот відносив до володіння андрофагів (людожерів). Не помилився античний грецький вчений…

◉ Ця тема свідомо замовчується, але вона все одно потребує докладного вивчення етнопсихологів, істориків та багатьох інших науковців.

✇ ДЖЕРЕЛА:

⚑ Володимир ПРОЦЕНКО

⚑ Олександр Франчук

⚑ Павло Штепа *МОСКОВСТВО*

⚑ Геродот, СКІФІЯ (четверта книга «Мельпомена» «Історії в дев’яти книгах»),https://docs.google.com/viewer?a=v&pid=explorer&chrome=true&srcid=0B-gWbuz5e6alOWEzMDg4YTYtYTE1MS00MGRjLWIzYWQtODM5YTFmNmE0NjM2&hl=en_US

⚑ Михайло Красуський, ДАВНІСТЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ, 1880, Одеса,https://docs.google.com/viewer?a=v&pid=explorer&chrome=true&srcid=0B-gWbuz5e6alNDA5MmJiNGYtNmQyYS00OGI5LWJjMGYtNGQ4MDQ1NmU1MzIy&hl=en_US

⚑ Одна з картинок: «Канібалізм в Московії і Литві», Аугсбург, 1571 рік

⚑ Лупейко В. Кайдашизм, або Доки ж Будемо самоїдами? Есеї — Київ: Видавництво ім.Олени Теліги, 1998.-381 с.: іл. 20.

Корр. А-а-а-а, так он що робить пан реконструктор-Гіркин на землі України-неньки — …

Art. Та отож — ре-кон-стру-ює… так би мовити, андрофагию…

Корр. Еге ж, «виправляє», так би мовити — історичну помилку?!

Art. Виправляє, тими ж — традиційними способами.

Корр. Ну, і от — теж нехіло… Звучить.

http://ar25.org/comment/12665#comment-12665

Опубліковано Вакула Коваль

9 Серпень, 2014 — 19:44

З того, що лежить на поверхні:

1. «Москва» складається з двох мордовських слів:

Моск — гнилий, чорний, брудний

Ва — вода, ріка.

«Моск-ва« значить «брудна ріка»

2. Москаль — означа чорний, брудний, тобто чернь, смерд, саринь. Саринь — Саранськ — досі є їх столицею. Раніше вони не ображалися на «москаль» чи «саринь», бо це було їх становище. А тепер вони хочуть, не міняючи свого характеру, стати українцями 🙂

У них не було своєї знаті і прізвищ. Прізвища з’явилися в них відносно недавно, тому слово «прізвище» в них взято з французької «фамілія». І тому всі прізвища в них болгарського типу (як і у всіх середньоазійців СНГ) на -ов, чи -єв. Бо прізвища з’явилися пізніше русифікації на основі староболгарського (старослов’янського) суржику.

Українські прізвища на «ко» є і у західноевропейців (Франко), у молдаван та румун (перейшло в -ку), значить, вони дуже древні. Взагалі українські прізвища «розбрелися» по сусіднім народам, по одному на народ (плем’я). Болгарам -ов, полякам -ий…

Корр. Ой, щось ми з Вами — шеф… теє, дуже вже захопилися?!

Art.  Точно — так і є! Так шо — перервемося і… без музики закругляємося, так би мовити оголошуємо перерву?

Корр. О, це щось у нас новація якась! Даvайте, і так…

(продолжение темы следует)

не могу молчать ч. 7.542. Украина + ЕС (В Мире)

УКРАИНА — Citius, Altius, Fortius!!!

—  Быстрее, Выше, Сильнее!!!

Корр. А Вы обратили внимание на то, что именно на ночной период суток приходится наивысшая активность посещаемости сайта?

Art. Разумеется, как же можно не заметить?

Корр. И с чем Вы связываете такой «график активности»?

Art. Так ведь всё просто. Вот ночью — что Вы делаете?

Корр. Обычно как и все — сплю.

Art. Вот, и те ребята, которые «опекают» наш сайт — тоже ночью спят — днём работают.

Корр. Ну, такие догадки и у меня появились. А источник…?

Art. Без проблем. Только вопрос — а зачем?

Корр. Ну, как же — они ведь наносят вред?

Art. Ничуть. Они — эти «вредители», сами наверное того не подозревая, «наносят» нам определённую пользу. Вот ответьте мне на такой вопрос — посещаемость сайта увеличивается?

Корр. Конечно, по волнообразному ритму — спад-подъём с неизменной тенденцией движения по восходящей.

Art. Вот видите. Чем больше…

Корр. Вы полагаете…?

Art. Не полагаю, я уверен. Чем больше стараются сайт «забанить», тем выше интерес у посетителей к объекту «забанивания», если так можно выразиться. Несколько моих знакомых — опытные люди, проявили интерес к сайту после того, как узнали, что его атакуют.

Корр. Так что — Слава хакерам?

Art. Выходит так. Кстати — уже по предварительным результатам выборов 26 октября можно в очередной раз воскликнуть, опять же с позиции политика-циника — Слава Путину!

Корр. И снова с этой своей славой? Агрессор… и прочее: Крым, Донбасс?

Art. Да, один мой знакомый тоже долгое время болел, пока не выяснили, что у него очень не простая форма загноения  аппендикса. И вот он, этот гнойный аппендикс, в один прекрасный день лопнул…

Корр. Да Вы что? Ну, и что — удалось врачам спасти Вашего знакомого?

Art. Да. Всё было сделано во-время — сейчас он, после периода очень непростого лечения, выздоравливает. В общем, всё в порядке.

Корр. Простите, а… при чём здесь Путин, Крым, Донбасс?

Art. А Вы не улавливаете связь? Тогда поясню. Согласно предварительным данным ЦИК, по результатам выборов 26 октября большинство в Верховной Раде получили новые партобразования. КПУ, по словам Порошенко «убита», Партия регионов развалилась.

http://www.unn.com.ua/ru/news/1400170-p-poroshenko-pro-vibori-narodniy-sud-vinis-smertniy-virok-kpu

П. Порошенко о выборах: народный суд вынес смертный приговор КПУ

КИЕВ. 26 октября. УНН. Президент Украины Петр Порошенко обратился к украинцам по поводу завершения выборов в Верховную Раду 26 октября и отметил, что выборы — лучшая люстрация, передает УНН со ссылкой на пресс-службу Главы государства.

“Народный суд, выше которого только суд Божий, вынес смертный приговор КПУ. Впервые за 96 лет в украинском парламенте не будет коммунистов. Украинцы нанесли решающий удар по пятой политической колонне!”- отметил П. Порошенко.

Глава государства добавил, что “справедливость восторжествовала и в отношении Партии регионов, которая вообще не смогла принять участие в выборах в связи с полной потерей доверия избирателей. Выборы — лучшая люстрация”.

То есть, двум сильнейшим политсилам, тянувшим Украину в тёмное будущее, Путин нанёс сокрушительный удар.

Корр. А Путин то как это умудрился сделать? Неужели так им было и задумано?

Art. Скорее всего задумано так именно и не было. Но, если провести примитивный арифметический подсчёт, то можно убедиться, что и Партию регионов и КПУ «проводили» в Верховную Раду именно эти два «аппендикса» — Донбасс и Крым.

Корр. Уж не хотите ли Вы сказать, что пришёл Великий Хирург Путин и… освободил Украину от этих, оказывается целых двух аппендиксов?

Art. С точки зрения политика-циника — Путин и явился тем самым Великим Врачевателем, благодаря усилиям которого народ Украины консолидировался, и наше государство избавилось от двух очень нездоровых, мешавших всему организму, частей тела, название которым — Крым и наиболее «больной» части Донбасса.

Корр. А, вон Вы о чём. То есть в это, очень непростое время, Украина получила оптимальный результат? освободившись от того, что именовалось… Впрочем, чтобы было более понятно, я предлагаю посмотреть вот это.

Спасибо жителям Донбасса за президента… 

Art. А теперь вспомните — сразу после того, как Путин «вырезал» аппендикс, то есть Крым, все крымские «регионалы», на всякий случай, под дулами автоматов «зелёно-российских человечков», дружно перепрыгнули к «единоросам».

Корр. Ты смотри. Так ведь эти потенциальные «единоросы» до тех самых знаковых событий на Майдане вальяжно разгуливали практически по всей Украине?

Art. «Вальяжно». Пока не пришёл Великий…

Корр. Боже, с точки зрения здравого смысла, вроде бы, прямо какой-то абсурд!!! А если посмотреть глазами политика-циника…

Art. И глазами спокойного прагматика, то так оно и есть. То есть, Путин аккуратно «вычистил» политическое тело Украины от крайне опасных для жизни Украины вредителей, потенциальных «единоросов». Правда  при этом преследуя свою цель — присоединения к землям РФ, с помощью военной силы территорий, принадлежащих  суверенной Украине. 

Корр. Но ведь, например, и США применяли военную силу, там где они считали нужным?

Art. Применяли. Но, США всегда УХОДИЛИ из этих стран, и НИКОГДА грубо, нередко обманным путём, как это делает Россия, не совали гражданам этих стран паспорта гражданина США.

Корр. Но ведь в этих странах нередко оставались военные базы США, и вторгался тот же американский капитал?

Art. Базы оставались и капитал также. Но, во-первых, эти базы размещались не на захваченной и присоединённой территории, а по согласованию с теми странами, территории которых обычно оказывались местом «разборок» двух сверхдержав. А во-вторых, разве капитал США выполнял роль разрушителя экономики, например — той же Южной Кореи? 

Вот, современный Сеул — столица «порабощённой» Южной Кореи.

http://www.fresher.ru/2014/04/04/13-neobychnyx-sovremennyx-pravitelstvennyx-zdanij-mira/

Административный комплекс, 2007 — настоящее время, Сечжон, Южная Корея

Корр. Пожалуй придётся с этим и согласиться. Но, можно и  добавить, что, как правило, в США СТРЕМИЛИСЬ на ПМЖ. А вот в Россию…

Art. Следует отметить, что и у тех, кому удавалось попасть на ПМЖ в США — всё складывалось далеко не радужно. Но, ведь им никто и не обещает райской жизни. Одно могу сказать с уверенностью — в США, что заработал то, как правило, и получишь.

Корр. Теперь я уже догадываюсь, почему сменился девиз в верхней части странички!

Art. Наверное Ваши догадки близки к истине. Я полагаю, что Украина сделала первый, пускай не очень яркий, но шаг — на пути к обновлению державы.

Корр. Но Ваши, личные представления о том, как бы должен был выглядеть формат и ВР да и других органов, которые и должны осуществлять это продвижение — Вы изложите позже?

Art. Да, конечно ещё рано этот вопрос обсуждать. Но, всё-таки пару слов, если Вы не против?

Корр. Конечно, кто же будет против?

Art. Я бы очень хотел видеть в ВР и такую партию, как Правый Сектор.

Корр. Как, радикальную партию?

Art. А почему Вы БОЕВУЮ партию — называете радикальной? Разве в том состоянии войны, в котором Украина пребывает начиная с декабря месяца 2013 года — этих воинов следует называть радикалами? Я глубоко убеждён, что именно Правый Сектор и будет стимулировать другие партии, которых «клонит» вальяжничать, действовать более и жёстко и решительно и с полной самоотдачей. Именно так, как и требует время.

Корр. Ну хорошо, убедили. Дальше кого бы Вы еще хотели видеть?

Art. Хотелось бы более представительное большинство, если им всё-таки удастся пройти, партии «Свобода».

Корр. И что, снова по тем же основаниям?

Art. По тем же. Эти две партии достаточно близки и по духу и политической конъюнктуре. И, конечно же — настоящую оппозицию. Только не ту, которая себя таковой называет.

Корр. Вы наверное имеете ввиду «Оппозиционный блок»?

Art. Да, именно этот «блок». Он мне напоминает старую, дырявую свиту, которую пытаются перелицевать.

http://korrespondent.net/ukraine/politics/3422618-chem-otlychaetsia-oppozytsyonnyi-blok-ot-partyy-rehyonov-BBC

Чем отличается Оппозиционный блок от Партии регионов? — BBC

«…Переговоры о составе «Оппозиционного блока» шли очень сложно.

Как заявил ВВС Украина Сергей Тигипко, участники переговоров предлагали ему возглавить новый проект, однако он отказался.

«Но в этом блоке люди запятнаны коррупцией и, мягко говоря, непатриотичны», — объяснил свое решение на съезде «Сильной Украины» Сергей Тигипко…»

Art. Вот как Вы думаете, конечно, при условии если Вы «в курсе», способны ли эти особы на «мир, стабильность, возрождение» в масштабах всего государства, если донбасская война — напрямую их рук дело, а они даже и не стремятся этот локальный пожар загасить?

Корр. То есть — «блок», по Вашему мнению не эффективен. А кто тогда?

Art. Думаю, что эту роль успешно выполнит боевая, агрессивная Леди Ю,

со своими остатками ВО «Батькивщины».

Корр. А почему «с остатками»?

Art. Да потому, что остальное «прихватизировал» пан Арсений Яценюк.

Корр. В общем «повороты» Вашей логики наверняка не все и воспримут.

Art. Не сомневаюсь. Но, я ни в коей мере не претендую на абсолютный авторитет своего мнения. Я его просто высказываю. Ну, а вообще то, для того, чтобы понять, прочувствовать всю глубину проблемы, необходимо, как минимум повариться в этой «каше», в какой приходится вариться украинскому народу.

Корр. А теперь, если опять же Вы не против — продолжим Павла Белошицкого?

Art. Не буду против. Хотя, я не очень большой любитель опираться на украинские источники. Но, уж больно и серьёзная и внушительная фигура учёного. Продолжаем.

(продолжение, начало: не могу молчать ч.ч. 7.277.; 7.278.; 7.287. Украина + ЕС!)

http://maidanua.org/2014/09/pavel-beloshytskyj-ystoryya-henetyka-nauka-y-patetyka-kto-zhe-ony-te-russkye/

Павел Белошицкий: История, генетика – наука и патетика (Кто же они, те русские)

«…Довольно вспомнить петицию Делямара сенату и министрам Франции уже в конце ХІХ ст. (от 02.02.1869 г.)

относительно «забытого в истории европейского народа»: “Рутены имели прежде имя Русинов и Русских и были порабощены Московитами в прошлом столетии, после чего народ-поработитель перенял себе имя побежденного народа для того, чтобы предоставить себе видимые права на владение этим народом. Таким образом, имена Русских и Московитов ныне кажутся нам синонимами, тогда как в самом деле для историка они радикально разные. Это смешивание позволило Московитам присвоить себе также историю Рутенов… земля того народа, который мы ныне называем Рутенами, называлась Русью и Рутенией, а тот народ, который мы ныне зовем Русским, носил название Московитов, а их земля – Московией. В конце прошлого столетия все во Франции и в Европе хорошо умели отличать Русь от Московии. Как же произошло это изменение? Исключительно из-за того, что уже целое столетие московское правительство работает над тем, чтобы добиться полного слияния значений обеих этих названий”.

…Точнее и лучше не скажешь – разве что теперь можно добавить: не одно, а уже – больше 3-х столетий Москва ведет жесткую борьбу на уничтожение украинского народа, не признавая ни его языка, ни его самого.

Такое же «братское» отношение у московитов было и к белорусам

http://bielarusy.narod.ru/bielarus/hist.html

Беларусь – страна с древней и богатой историей.

«…В VI — VII вв. начал формироваться белорусский этнос. Это привело к возникновению балтских племён литвы, ятвягов, а также славянских этнических общностей кривичей, дреговичей, радимичей. Последний составляли часть древнерусской народности, создавшей в IX в. государство Киевскую Русь.Исторически Белой Русью (Ruthenia Alba) назывался регион на востоке нынешней Беларуси: Могилёвщина, Витебщина, а также Смоленщина. В средние века самоназванием белорусов было «литвины», однако в последствии название «Белая Русь», «Белоруссия» распространилось на всю территорию нынешней Беларуси.

Происхождение названия «Белая Русь» некоторые исследователи связывают с синонимом «белая» в значении «независимая, свободная», другие — с более ранней христианизацией по сравнению с соседней языческой Русью Черной (Ruthenia Negra, на территории современной западной Беларуси) или с преобладающим цветом одежды и облика населения…»

«…– захватническая методика царизма к ним была такой же циничной и коварной. Насильнические попытки присоединить земли западного соседа (в том числе генетически очень близких к белорусам коренных жителей Псковской, Новгородской, Смоленской областей) и привлечь к своему этносу начинались еще агрессиями царей Ивана Грозного и Алексея Михайловича, потом была русская оккупация Большого Княжества Литовского в 1795 г., переименование литвинов (мои родители и в наши времена белорусов называли литвинами) в «белоруссцев». Но когда в 1863-1864 г. литвины – уже будучи белорусами – снова восстали, генерал-губернатор Мурах запретил и это придуманное идеологами царизма и Тайной Канцелярией слово «Беларусь», введя вместо него название «Западно-русский край».

http://www.alfaret.ru/item.php?prod=16&subid=113&catid=122

Атлас народонаселения Западно-Русского края по исповеданиям / Сост. А. Ф. Риттих. — Факсимильное издание 1864 г. — СПб.: Альфарет, 2008. — 6 с., 18 л. карт, табл.

Т.е. Россия навязывала такую абсолютно ничем не обоснованную версию этнокультурного происхождения белорусов (которая ныне опровергнута генетикой): «белорусы – это восточные славяне, которые изначально жили на общей с русскими территории Днепра»; а поэтому белорусы «младший» и «изначально родственно-близкий» русским этнос, а его фактическую непохожесть с ними царизм объяснял, как результат «полонизации» (сопоставьте: украинский язык – это испорченный поляками русский…)

…После того, как Московская империя присвоила себе наше историческое название «Русь», она была заменена словом «Украина». Это должно было утвердить национальную идентичность украинского народа и противодействовать экспансионистским планам агрессивного соседа в реализации его коварных планов (перемолоть в самодержавной мясорубке русинов на фарш «единого русского народа»).

Когда же утвердилось прадавнее название «Украина» (известная еще с ХІІ ст.) и царским сатрапам стало ясно, что это слово уже не уничтожить, немедленно началось его унижение, сведение к уровню «окраины». А историческая правда следующая: с течением времени значения слова «Украина» изменялось – от «части территории, которая принадлежит своему племени», через «отдельное удельное княжество, родной край, своя страна, родная земля; земля, населенная своим народом, первоначальная Русь» – к названию самостоятельного, суверенного и независимого государства. Кстати, употребление слова Украина в понимании всей украинской земли началось с XVII ст.: так звали нашу землю иностранцы, так именовали ее на картах, в официальных актах Б. Хмельницкого.

С той же обидной для Украины целью Москва от 1654 г. называет нас – Малороссия, малоросс, малорусский, себя же величая Великороссией, великороссами. Но и здесь вышла промашка. Это название (Малая Русь) известно еще с XIV ст. и ее появление приписывают грекам, которым такая терминология была хорошо знакома, ведь в них были Малая и Великая Греция: Малая (старая – юг Балканского полуострова) и Великая (новая – Крит, Сицилия, Причерноморье). Т.е. тогда «Малая» означала: начальная, основная, коренная – т.е. земля, которая является родиной народа, а «Великая» указывала на земли, колонизированные народом из Малой. В том же смысле греки говорили о Малой и Великой Руси: Малая (южная) – это родина русичей, Великая (северная) – колонизированные им новые земли.

…Народ из поколение в поколение вбирал в себя мудрость пращуров, их опыт, понимание величия Творения. Все те вековые достояния моего этноса не имели ничего общего с наглостью, спесивостью, «принуждением» («принуждать» – неволить, заставлять), разгильдяйством, пьянством, а направляли его жизнь в сторону доброжелательности, сочувствия, уважения, признательности, взвешенности, доверчивости, целомудрия, скромности. Это – обостренное восприятие категорий Добра и Зла – прадавняя философия славян. Как следует из «Велесовой книги», у русичей был культ Правды… Верховный Бог Сварог всегда следит, чтобы черный не победил Белого Бога, т.е. чтобы зло через хитрость, вранье, измену не уничтожило Добро, которое защищается лишь терпимостью и правдой. К сожалению, такие черты украинского люда, такую их природную мудрость часто «крутые» нелюди воспринимают как признаки слабости – и те стараются унижать нас, чтобы возвеличить себя.

http://fnkaa.ru/команда-квн-мерси-баку-прошла-в-полу/

«…В Астраханском музыкальном театре состоялась игра Лиги КВН «Астрахань», в которой приняла участие азербайджанская команда «Мерси, Баку»…»

«Мерси – Баку» – такую песню могут в ближайшие время запеть туристам, которые решатся посетить Москву.

Может ли долго процветать государство, которое выстраивает свою историю на фальсификации, на таком, неизвестном больше в мире дьявольском иезуитском «изобретении», как присвоение чужой духовности с целью улучшения своего имиджа, искусственно создавая «единую общность» то русских, то советских, то эсенгевских, то российских, то восточнославянских.

Неужели и сегодня они не потеряли надежду и надеяться сделать одну национальную единицу – россиян из эрзян, татар, украинцев, белорусов, чеченцев, кабардинцев, абхазов, осетин и др., нивелируя их национальные отличия? Наивно было бы думать, что из сотен представителей разных наций можно сделать единую однородную смесь. Ведь история довела: при любых катаклизмах национальные отличия сохраняются и дают себяфото знать в разных обстоятельствах, особенно в критических ситуациях.

Чего же добилась Россия, проводя такую политику? Ответ дает статистика: сегодня в Москве – столице государства Российского – проживает 11 млн. человек, среди которых лишь 31% – русские (на втором месте – азербайджанцы)… Великая страна благодаря своей политике оказалась над бездной – для реализации имперских планов русских и завербованных янычар не хватает – мышцы на костях безобразного скелета не успевают нарастать.

Правда, официальная статистика успокаивает: русских не меньше 80%. Но здесь же сообщают, что с момента переписи 1989 г. доля русских уменьшилась, что этнический состав интернациональной Москвы претерпел значительные изменения – и с этим связанно распространенное мнение об засилии выходцев из Закавказья и возникновения мигрантофобии, что вылилось в этнофобию к группам населения, которые представляют страны Закавказья и Средней Азии.

А вот сокращенное изложение статьи «Сколько русских осталось в Москве» на сайте «Велесова слобода»:

«Сегодня в Москве проживают 10,5 миллионов человек. Именно такие данные последней переписи. Сколько из них русских? Нигде полной статистики нет. Данные ряда государственных ведомств просто смешны и абсурдны … Здравый смысл отдыхает… Правдивое число иностранцев в Москве русским знать необязательно. Что же так тщательно скрывают от русских жителей города, почему эти цифры не известны широкой общественности в полном объеме? …Попробуем самостоятельно, используя доступные источники, прояснить вопрос: так сколько же в Москве иностранцев, сколько граждан России и сколько русских. Хотя бы в общем, эти сведения удается собрать по крупицам из разных источников.

Картина, которая появляется перед нашими глазами, просто поражает своей катастрофичностью, становится ясно и понятно – почему данные о национальном составе жителей Москвы считаются нежелательными и широко не разглашаются. Этого коренным жителям знать не разрешается, иначе они начнут задумываться о своей судьбе, о будущем своих детей. Со всеми возможными последствиями. …Итак, всего 10,5 млн. жителей Москвы. Из них: азербайджанцы — в августе 2002 г. начальником Управления фото вневедомственной охраны МУВС Москвы В. Вохминцевым названа цифра в 1.500.000 граждан Азербайджана, которые осели в Москве. http://azj.rus4all.ru/photo/20130326/723956790.html

До этого такие же цифры приводило само посольство Азербайджана; татары – численность данного народа в Москве, газета “Аиф Москва” (Интернет-версия, 27/09/2000) оценивает в 900 тыс. чел. (приблизительно такую же цифру называют и татарские информационные источники); Там же данные о численности армян в Москве – 600 тыс. чел.; 02.02.2002 г. “Вести.Ру” поместили следующую информацию: «Заместитель председателя администрации президента В. Иванов, выступая на коллегии Минюста, назвал прекращение нелегальной миграции одной из основных задач правоохранительных органов…

С 200 тысяч китайцев, которые находятся в Москве, на учете состоит только 350…»

Корр. Да, серьёзный автор Павел Белошицкий, копнул глубоко! Любопытно, что же дальше?

Art. Но, ведь автор не просто журналист, часто-густо гоняющийся за «горячим» материалом. Потому то я и решился на публикацию.

Корр. А Вы не видели вот этот материал?

Art. А, тот самый Крым! Честно говоря, не люблю я такого рода сцены к показу. Кстати, а это не фейк?

Корр. Да не похоже. Так что — публикуем?

Art. Ладно. Давайте, всё равно потом будет… Но, это потом.

Раздача оливье в Севастополе! Шок! Драка! Полная версия

Корр. А теперь, я догадываюсь, любимая мною природа?

Art. Точно. А вот завтра… Подождём. Я постараюсь подготовить сюрприз. Если только успею. На завтра у меня, кроме всего, запланирована одна очень серьёзная работа. Буду стараться успеть всё.

http://www.adme.ru/svoboda-puteshestviya/samye-krasochnye-mesta-na-planete-723110/

Самые красочные места на планете

Невозможно поверить, что они существуют на самом деле.

Сказочные, причудливые, инопланетные — каждое из этих мест подобно произведению искусства, воплощенному в реальность.

Уильям Берроуз сказал: «Жить необязательно. Путешествовать — необходимо». Сегодня AdMe.ru собрал для вас фотографии самых живописных и вдохновляющих уголков Земли. Когда смотришь на них, с одинаковой силой хочется и жить, и путешествовать — все лето напролет.

Красные берега реки Ляохэ, Китай

youtube.com

Берега китайской реки в провинции Ляонин становятся красными из-за соединения отмирающих водорослей с соленой водой. Каждый год тысячи туристов приезжают полюбоваться на это редкое зрелище.

Тоннель любви, Украина

© Олег Гордиенко

Лес, образовавший «Тоннель любви», тянется примерно один километр. Сама железная дорога соединяет деревню Клевань с Оржевским деревообрабатывающим комбинатом. По дороге регулярно ходит поезд завода. Именно он ломает растущие ветки деревьев и сохраняет тоннель в таком состоянии. Считается, что здесь влюбленная пара может загадывать любое желание, и если любовь настоящая, то оно обязательно сбудется.

Салар де Уюни, Боливия

earthporm.com

Салар де Уюни — самое большое в мире высохшее соляное озеро. В сезон дождей, с ноября по март, солончак превращается в огромное зеркало: соляные соты покрываются тончайшим слоем прозрачной воды, в которой отражается небо, и становится совершенно непонятно, где же, собственно, горизонт.

Бамбуковый лес Сагано, Япония

zh.awsa.wikia

Лес Сагано представляет собой живописную аллею, состоящую из тысяч вздымающихся ввысь бамбуковых деревьев.Большую популярность место приобрело не только благодаря своей необычайной красоте, но и особенному звуку, возникающему в результате контакта ветра со стеблями бамбука. Посетители леса утверждают, что этот звук, отдаленно напоминающий музыку, оказывает чрезвычайно умиротворяющее воздействие и окутывает ощущением гармонии.

Парк Хитачи-Сисайд, Япония

© Teerayut Hiruntaraporn

Этот парк занимает 190 гектар, и на его территории обитает множество разных растений и цветов, распускающихся в разное время года. Сейчас его украшают небесно-голубые цветы немофилы, делающие пейзаж поистине неземным.

Лес Халлербос, Бельгия

© Kilian Schönberger

Причина, по которой лес приобретает такой волшебный вид, — плотный ковер из цветов колокольчика. Они цветут в конце весны и начале лета, заполняя пространство Халлербоса всеми оттенками синего и фиолетового. В это время лес становится местом паломничества многочисленных фотографов, привлеченных мистической красотой колокольчиков.

Ледниковые пещеры Менденхолла, Аляска

blogspot

Сохраняется тенденция всемирного таяния ледников, в результате чего год от года посетителям пещеры предстают все новые картины. Обнажаются деревья, вмерзшие в ледник тысячелетия назад, меняются даже цвета, свойственные пещере — с бирюзовых они сменились на светло-голубые. Возможно, время и глобальное потепление сделают свое дело и пещера Менденхолла станет частью истории.

Парк цветов Асикага, Япония

blogspot

Парк цветов Асикага расположен в одноименном городе провинции Точиги на острове Хонсю в Японии. Парк занимает около 8,2 гектара и знаменит своими разнообразными видами глициний. В парке растет столетняя глициния, а также около 160 глициний, которым около 60 лет и 1500 азалий, которым уже более шестидесяти лет.

Мертвая долина, Намибия

© otto

Намиб («место, где ничего нет») считается самой древней пустыней в мире. Она существует на протяжении 80 миллионов лет и образовалась ещё во времена динозавров.

Вулкан Даллол, Эфиопия

blogspot

Спящий вулкан Даллол и его окрестности известны как самое жаркое место на Земле, так как в период с 1960 по 1966 год здесь был установлен абсолютный рекорд среднегодовой температуры (+34 ºC). Однако рекордная температура не единственное, чем знаменита местность Даллол. Дело в том, что здешние пейзажи выглядят инопланетными за счёт калийных солей, марганца, железа, которые вымываются на поверхность горячими источниками и окрашивают её практически во все цвета радуги.

Лавандовые поля Прованса, Франция

© Antony Spencer

Цветущая с июня по август лаванда придает удивительные краски природным ландшафтам Прованса — от дымчато-лиловых до иссиня-фиолетовых, в зависимости от погодных условий и поры цветения. Туристические маршруты — лавандовые дороги — проложены среди полей, цветочных ферм и живописных деревень преимущественно на севере провинции.

Радужные скалы Дэнксия, Китай

© Melinda Chan

Сегодня туристы со всего мира съезжаются в китайскую провинцию Ганьсу, чтобы полюбоваться здешним пейзажем. Главная достопримечательность — это геологическое образование, получившее название «ландшафт Дэнксия», что означает «розовое облако».

Черный лес Шварцвальд, Германия

hqwallbase.com

Шварцвальд — это тот самый Черный лес, куда за приключениями ходили герои братьев Гримм и Гауфа. Даже если не ходили, эти сказки дышат чудесами Шварцвальдского леса, как и он помнит страшных ведьм, сказочных лесовиков и гномов. Склоны гор в Шварцвальде поросли темными елями, поэтому он и называется «черным».

Парк Такиноуэ, Япония

devizitat.com

Парк находится в двух часах езды к северу Асахикавы на острове Хоккайдо, втором по величине острове Японии. Он славится цветами щибазакура (или розовый Мосс). Крошечные розовые цветки распространились на 100 000 квадратных метров вокруг.

Каньон Антилопы, США

businessinsider.com.au

Каньон Антилопы — удивительное творение природы, представляющее собой причудливые песчаные скалы с гигантскими щелями. В течение нескольких столетий вода и ветер вытачивали в красном песчанике углубления на несколько сотен метров. Раз в несколько лет во время ливневых дождей каждый каньон затопляется водой. Именно дождевая вода, медленно стекая и унося с собой песчинки, за много лет сформировала эти изящные рельефные линии внутри скал.

Корр. Посмотришь на эти чудеса природы и, сразу хочется быстро собрать вешички и… айда куда-нибудь!

Art. А нам придётся, пока что — к музыке. Айда))) Вот сколько я смотрел, слушал этого истинного мастера, никак не могу понять, как удаётся Горану соединять истинно этническое с современностью?

Корр. И, самое главное, сохранять при этом ту красоту и свежесть, которые свойственны только лишь народному.

Goran Bregovic — Ederlezi (live, 2005)

(продолжение следует)

не могу молчать ч. 7.287. Украина + ЕС!