Art. А давайтte-но… розкажу-ка я вам казочку?! Дорогеньки мої…
Корр. Ой, шеф, та Ви, здається, тільки те й робите, що казочками нас годуєте… Казкарь Ви наш. Однако.
Art. Та ні, я ж сурьйозно.
Корр. Та хто б і… сумнівався, у Ваший сурьйозності?! Сказарик Ви наш. Сурьойозний Ви наш! Ну ладно — казочка, так казочка.Так і… знаєте шо, розказуйте вже «по-людському»… А не тею… недомовою.
Art. Ладно уж. Раз уже так категорично чи кате-го-ри-чески, не знаю…), то шо ж! Так от… шось мене знову зносить на оту, яка теє… Так вот, один Правитель Правил в одной… как бы вам пояснить… Скажем так — в не совсем Правильной стране, до лешего заселённой не совсем Правильным, так сказать, населением. Ну и, сами понимаете, були у нього з отим населенням… некоторие трудности…
Зачем же вы голодранцы, Донбасс и Крым прихватили, и разорили, если их содержать не можете? Ни воды, ни дорог, ни электричества, ни работы, ни тем более денег вы не можете людям дать. Думаете террором несчастного оглупленного вами населения прикрыться?
Это ненадолго.
Чем думали, когда затеяли войну и аннексию Крыма?
У тираннозавра мозг был размером с грецкий орех…
Korr. Vo, a et sho, ga?
Art.Kak-k-k… sho? Ет самоє, ну тот… каторий… тираннозаврik, u katorago мозг был размером…
Korr. A, у катораго задача была всего лишь «…обеспечивать реагирование на любые движущиеся объекты, догнать и съесть. Все»!
Судя по всему, размер мозга «дорогих россиян» недалеко ушел от тираннозавра.
Korr. I sho vin kаже-то?
Art. A fig ego знає-то! Може такого — «…А шо, еслі я тебя, таво… съєм?»
Корр. Ага, эт типа: «…Реагирование на любые движущиеся объекты, догнать и съесть. Все!…» А патом уж… Во, здрасте вам!?
Читайте: О крымчанах в Кремле никто не думает
Тем временем, арт-директора ФСБ и по совместительству — вольного мятежного художника Петра Павленского по делу об инсталляции двери ФСБ освободили прямо в зале суда, присудив штраф в 500 тысяч рублей и выплату по гражданскому иску на 481.2 тысячи рублей.
Судя по всему, такие вольнодумцы для Путина опасны даже на зоне.
Петро, жги еще!
Корр. Шеф, я, звісно, прошу вибачення, що перериваю… оті казочки, від нашого казкарика… Та от — помічники принесли. Кажуть — свіжачок (от, знову мене потягло на оту… недомову)
Art. Шас, налаштуюсі — све-жа-чок, кажете… От, хай йому — і мене теж… Ніяк не можу стабілізуватися. Так вот, а он, ета — в тему?
Корр. Ребята говорят — впольне…
Art. Ну, раз уж «впольне», сейчас погляжу… Ага, ет годится. Вот єто уж, хоча і схоже на казочку, але… точно уж правильно…
Минэнерго разработало программу по отказу от российского газа и угля до конца 2016
12.05.2016 — 16:21
Фото: министр энергетики и угольной промышленности Украины Игорь Насалик
Корр. Н-и-и фига себе — министр-то! Во даёт, Вперёд Украина!
Насалик отметил, что Украина не намерена как минимум до конца 2016 закупать уголь по импортным направлениям
Министерство энергетики и угольной промышленности Украины разработало программу действий, позволяющую отказаться от импорта российского газа и угля до конца 2016 года. Об этом сегодня журналистам сообщил министр энергетики и угольной промышленности Украины Игорь Насалик, передает корреспондент РБК-Украина.
«Я должен сказать, что мы не закупаем энергетические ресурсы у Российской Федерации, мы не закупаем ни газ на сегодняшний день, ни уголь, ни другие энергетические ресурсы… Министерство топлива и энергетики разработало программу действий, которая не будет требовать закупки ни российского газа до конца года, ни закупки российского угля», — сообщил он.
Читайте: Киев разорвал побратимство с Москвой
Вместе с тем, по словам министра, Украина не намерена как минимум до конца 2016 года закупать уголь по импортным направлениям.
«Уголь мы точно не будем покупать. На сегодня запасов у нас около трех млн. и мы будем его наращивать, у нас вопрос на сегодня не в получении угля, а в его распределении, то есть нам некуда девать свой уголь», — отметил Насалик.
Напомним, ранее министр энергетики и угольной промышленности Украины Игорь Насалик прогнозировал возможность полного отказа от импортного газа в течение четырех последующих лет.
Читайте также: Минэнерго планирует увеличить экспорт электроэнергии с июня; Кабмин выделил 200 млн гривен на зарплаты шахтерам
Art. Ну вот — как раз на радость тому Правителю… И его, так сказать ху….
Корр. Ш-е-е-еф, мы же договорились — без оных?!
Art. Та не, я ж… хотел сказать и его ХУ-Н-ТЕ! Вот!
Корр. А-а-а, хунте?! О, а почему так уверенно, а?
Art. А вот… по качану… То есть — а вот, по тому!
Корр. Да уж — хунтики вы на… не, не наши. А те, которые. Ага, а эт — более, так сказать, так сказать, развёрнутую… Ребятушки предлагают-с!
«…В возрасте 16 лет! будущий госдеятель был назначен коммерческим директором на нескольких отцовских предприятиях «ОКО» и «Юность», которые курировали всю рыночно-коммерческую сферу в Виннице…» Окрім — єта… От!
«…Согласно официальной декларации о доходах за 2015 год Владимир Гройсман заработал чуть больше 1,5 миллиона гривен, из которых на зарплату пришлось около 80 тысяч. Львиную долю дохода спикера ВР составили вырученные деньги от сдачи в аренду недвижимого имущества. В его собственности имеются два земельных участка общей площадью чуть больше 90 соток, два жилых дома площадью 1000 кв.м, а также пять объектов недвижимого имущества общей площадью 21 тысяча кв.м…»
«Нафтогаз» отказался покупать газ у России на предложенных условиях
Новости Украины ›
Энергетика
10.06.2016 — 09:45
Фото: директор по развитию бизнеса «Нафтогаза» Юрий Витренко прокомментировал цену на газ из РФ
В «Нафтогазе» считают завышенной цену в 177 долларов за тыс. кубометров
НАК «Нафтогаз Украины» отказывается покупать газ у России на предложенных Минэнерго РФ условиях. Об этом в Facebook сообщил директор по развитию бизнеса «Нафтогаза» Юрий Витренко.
Министр энергетики РФ говорит, что Газпром в третьем квартале нам будет продавать газ по 177 долларов. С поправкой на калорийность это означает, что цена в актах будет 182-183 доллара. Он считает, что это даже ниже рыночной цены.
Мы так не считаем. Вчера на немецком рынке (хаб NCG) цена на июль, например, была ниже 173 долларов.
Поэтому мы в таких условиях газ у Газпрома покупать вообще не будем. Весь необходимый газ купим на европейском рынке. Благо с этим у нас проблем теперь никаких нет.
И тот факт, что цена Газпрома остается на уровне даже выше немецких хабов, будет для нас достаточным аргументом в том же Стокгольмском арбитраже.
Корр. Ну добре, добре… А обіцяли же ж — свою творчість, з Вашої, так би мовити творчої майстерні, еге ж?
Art. Ах, так — тоchно… Та де ж воно ж… Ага, ось. Ну це… як би Вам пояснити… Ну, мої спроби перекладу класики. От! Итак… публикуется впервые!!! Поспішайте і… прочая.
Казка про трьох телиць
та одного бугая
Три телиці під вікном
Ткали ввечері рядком
— Як би я була цариця
Каже першая телиця
— Я б знайшла де гостям сісти
Наготовила б їм їсти
— Як би я була цариця
Вторить другая телиця
То на цілий світ одна
Наткала би полотна
— Як би я була цариця
Мовить третя вже телиця
— Я б для батюшки царя
Народила б бугая.
Зарипіли тут дверцята
Зайшов добрийбугаяка
(Звісно, то був цар тутешній
А на вигляд, як не здєшній)
Він любив все підглядати
Та й на хвіст собі мотати…
Корр. Стійте. стійте…Во, а эт чо, а?
Art. Ну чо — вот, написано:
«…Африканская лягушка-бык ест всё что видит…”
Art. Читайте: «бугай», якщо по нашому. Чим він вам — а?
Корр. Шеф, ну Вы… таво, чо Вы нам какого-то обжору… А обещали сурьёзно ж?!
Art. Ага, сурьёзно. Обещал… Ну вот — прошу. Ні, спочатку варьянтик… Наш, укроповський. Как — ничо?
Корр. Во, а где взя… Хоча, яка різниця. Ну і…?
Art. От, а тепер,
бачите, рrosto… забыл волшебное слово написать. Для осуществления процедуры превращения, так сказать. Бачте, як зберігся монуметик-то?! І теперича продовження… Так би мовити…
«…А цариця (от коза…!)
Розпустивши тормоза
І наліво, і направо…»
Корр. Стоп, в-в-в-в-вистачить… (Та, з Вами і заікою станеш!) Ваших «тормоза…»
Art. Ви так думаєте…? А оце… Самі розумієте… Так, до речі, я дещо і про любов… теж написав.
Корр. Нє, всьо…
Art. Ну, раз ужо… Таді — от дивіться.
Правда милесенький, скажіть?
Корр. Ну, от — а обіцяли: «Я сурьйозно, сурьйозно… Давайте вже трішечки із Вашої… класики — і баста!
«…Чуду наш Бугай дівіца,
А комарь вкусить мостицца…
Тільки він ОТЕ
побачив
Враз її я-а-а-а-к заху…
Корр. Все, все, все — заради… діточок, чутливих до… і так далі…
Art. Ой, ну хоч, парочку словєсов — і все!? Ужо дуже тамочки усе цікаво?
Корр. А «тамочки» нема того… Неформальної, ГА???
Art.Та, наче — нє.
«…Повариха зиблєдніла,
Обмерла й окривіла.…»
Корр. Ладно із Вашими «превращениями». Може, таво на сьогодні?
Art.Та Ви шо — ну, хоч із мого найулюбленішого — як Ви, не проти?
Корр. Ну, ладно вже — пару строчок — і баста!
Art. Добре, пару, так пару — от, епізодик… Коли той — Камарик, теє… оту… Яка, таво…
Корр. Нє, усьо… Ондочки, вже помічники кажуть… Начебто, кoмусь не дуже… Так шо — самі розумієте?! Шеф, а можна (тільки поміж нами, добре…?) Я Вам маленьку таємницю повідомлю, еге ж?
Art. О, ну Ви ж знаєте, я ж дуже полюбл…
Корр. Знаю, а хто цього не знає — криміналістик Ви нашинський… Так от, серед широкого загалу нашої… Обществінності, Так би мовити, Вас називають — Зірка…
Art. О, це звучить…
Корр. Погодьте, так от — Зірка Першої Величини…
Art.Та Ви шо — ой, як приємно… Це ж — як мед для мого вуха, єй-єй!
Корр. Та не… лізте Ви поперед батька… Так от — Зірка… «IzStaGramm»… кажуть
Art.Тю, шо це за «...StоGramm»… Бредятинка якась… Я вже, теє — більше 50-ti рочків не употрєбляю, ось! А Ви туточки мені… Може отак: @Instagram…@ Ga…?
Korr. Ой шось мене поперло на оту… латініцу-to, Ну, в обчем, як ужо казали наші люди… Я туточки ні до чого. А ще — Ви здогадуєтесь, хто це… таке ізо-брьол-то, про Вашу персону, га?
Art. А шо тамочки здогадуватись… Звісно, шо я не знаю нашу команду?! Я навіть знаю, шо казали про мій талант — перекладача: «Нашому Шефу… тільки… класику довіряти! Він так… її перекладе, шо мама родная!».
Корр. Ну от, бачите і до Вас вже… теє. Так шо — правду нема куди діти. От! Ой, Шеф, давайте вже до музики… Бо ми… ні — Ви, вже такого накрутили…?!
Art. Ну шо ж, до наступного разу… У мене ще й не таке…
Долго молчал, КОГДА ЭТО ЧУДО Гиркин рассказывал сказки-небылицы, как типа помог мне захватить Горловку; молчал, когда это «белогвардейское» недоразумение рассказывало, что я отбирал у него оружие; молчал, когда этот любитель «антиквариата» рассказывал о том, какой я «махновец» и совсем не советовался с его «Велико тупоблагородием». Но после очередной порции «словесных помоев» как то захотелось высказаться.
Это тупое в военном плане, не имеющее военного образования, амебно-трусливое существо, закончившее Историко-архивный институт, взялось рассуждать о действиях России в Сирии, об операциях проведенных мной (о многих из них эта надутая пустышка даже не знает). Гиркин, выкрути шурупы из черепа и сними корону со своей тупой башки.
Вы тот, кто , извините, «обосрался» в топочасти г. Симферополя (надеюсь Ваших кусочков серого вещества хватит это вспомнить во всех подробностях), тот, кто с момента взятия Славянска до 5 июля- момента позорного бегства, которое сейчас пытаетесь представить «великим маневром», не сумели нормально организовать оборону города. Вашего Великого полководческого дара не хватило, чтобы понять, что нужно не в подвале СБУ сидеть, а занять и удерживать Карачун. Вы, сдавший большую половину ДНР, рассуждаете об эффективности проведенных мною боевых операций??!!!!
Драпали Вы, господин беглокомандующий, в Горловку, но тут случился у Вас облом. Пришлось голым сидеть у меня в подвале в бане. Я хотел Вас, «гений военной мысли», ныне типа военный теоретик и создатель «дибилокомитета 25 числа», просто расстрелять за проявленную трусость и малодушие. И поверьте сделал это, если бы не Бородай, которому Вы ныне обязаны жизнью. Это именно он «оборвал» мне телефон и, где угрозами, а потом просто уговорами, просил этого не делать. Благодаря Бородаю, Вы сейчас живете, строчите пасквили и занимаетесь «говнометанием» во всех , кто не согласен с Вашей мыслью городского сумасшедшего. Поэтому я Вас и не расстрелял. Правда в Донецк отправил в камуфляже своей жены и в ее футболке. Хоть так, но отыгрался, Керенский вы наш. А потом смеялся над Вашими попытками обелить себя, рассказывая, что одна из причин оставления Славянска — боязнь, что группировка «Беса» ударит Вам, «звезде -командарму», в спину. Видно большая «вавка» в голове после сидения в подвале Славянского СБУ образовалась
Все Ваши военные заслуги, «победно драпавший» команданте а ля Че, — это позорное оставление Славянска, Краматорска, Константиновки, Дружковки. Оставление Карловки, которую мое подразделение и подразделение «Востока» удерживали более полутора месяцев, Вы, «гений военной мысли», умудрились слить её за два дня. А что стоит за приказом сдать Горловку как не предательство!!! Фото этого приказа я выкладываю ниже.
Вы даже не знаете, кто руководил обороной Горловки!!! Серега «Боцман», руководил обороной только с 29 июля по 5 августа. На этом все Ваши познания об обороне города заканчиваются, как и все познания о проведенных мной операциях в Волновахе, Доброполье, Малиновке, Дьяково, Докучаевске, Амвросиевке, Грабском, Илловайске, Уманском, Карловке, Полтаве. А не знаете только по одной причине: я не считал нужным советоваться и ставить в известность «пустышку» в военных вопросах — реставратора Гиркина. Сдача Артемовска полностью на Вашей совести. Это Вы, «непревзойденный» гений военной мысли, убрали моих людей с Артемовска (фото «людей» додається Art.) и поставили туда свой гарнизон, который разбежался при виде двух БТРов. Это Вы виновны в смерти «Ромашки», это на Вашей совести смерть моего друга, командира той группы, которая приняла бой 5 мая 2014 года «Волка», и которая потом в полном составе ушла в Горловку, а Вы объявили их дезертирами. Я никогда не забуду, как ночью один уходил со Славянска с двумя пистолетами после Вашей фразы
«Два медведя в одной берлоге не уживутся». Так вот после Вашего «героического» драпа в Горловку, я могу с чистым сердцем сказать: » Медведь с тобой, ПЕТУХОМ, в одной берлоге, точно не уживутся»
И.Безлер
23.04.2016
Олег Иванов
У меня вопрос к Безлеру: а что же тогда не он сам возглавил ВСЁ движение НОВОРОССИЯ?
Не было бы Стрелкова-Гиркина, не было бы НОВОРОССИИ — это, надеюсь, не подлежит сомнению?! (а шо — вона є ота… ново… як її тамочки…? Art.). И сейчас бы миллионы жителей Донбасса были бы либо уничтожены, либо распроданы на органы…,
21 Июня 2014, 07:26
Чем пугают жителей Донбасса: от продажи в Европу органов убитых боевиков до зомбированной воды (фото)
Страшилки в соцсетях приобретают все более химерные формы, и чем большие потери несут террористы, тем абсурднее ложь
Чем пугают жителей Донбасса: от продажи в Европу органов убитых боевиков до зомбированной воды (фото)
Страшилки в соцсетях приобретают все более химерные формы, и чем большие потери несут террористы, тем абсурднее ложь
Корр. А ну-кась, погодьте — а почём нонче, эти… органы-то данецкие, ась?
Art. Н-у-у, эт смотря шо, сикоки і так далее… Например (наприклад — якщо по нашому) наиболее популярный т.н. «суповый данецкий…» щас, вспомню.. Да, кстати — примерно такой…
Корр. Нє, нє, нє… не треба. Я вже як-небудь… повірю на слово
Art. Ну, дивіться… А може, теє — одним глазочком, ась?
Корр. Нє, без «ась»!
Art. Тоді поїхали — «далее по тексту…»
«…либо сидели бы в застенках соплепиндосских подстилок СБУ, что мы сейчас и наблюдаем на оккупированных территориях НОВОРОССИИ.
И на фоне этого потоки грязи, которые выливает на Стрелкова Безлер, выглядят не просто омерзительно, а возникают вопрос: на чьей стороне сейчас Безлер? На стороне НОВОРОССИИ или…?
Art. А й — дисситно — як же ж: «или…»? — «или..»?
Корр. А вот, Внучок, нам и подскажет!
23 апр в 19:16
Внук Пуговкина
Всегда от роССии и руССких была одна ложь, война и предательство.
На территории Московии, если верить Геродоту, водились племена «Андрофагов» — людоедов …
Россия в Донбасс везет ракеты и снаряды а обратно вывозит раненых детей изображая при этом лицо сострадания.
Паскудная страна, умудряются засрать все вокруг, умудряются испортить жизнь и близким и далеким. Залили кровью Чечню, потом Грузию и сегодня Украину.
Кровавая русская весна развязанная в Донбассе унесла десятки тысяч жизней граждан Украины и разрушила сотни предприятий и тысячи жилых домов. Этот урок московской орды украинский народ запомнит надолго !
Повезло Одессе, что народ это сам предотвратил, без помощи мусоров и армии. После 2 мая уже не стало российских врагов Одессы, и некому у них теперь устраивать ДНР и войну …
Вставай Донбасс, пора скинуть с плеч российскую нечисть. Вспомним как мы счастливо жили в солнечной Украине и посмотрите как сегодня грызут нашу землю и уничтожают нашу экономику эти московские паразиты.
Именем убитого начальника дебальцевской милиции назовут улицу.
Евгений Юханов трагически погиб 10 февраля 2015 года в Дебальцево защищая свой город от российских банд незаконных формирований.
До последнего правоохранитель держал оборону своего подразделения, помогал местному населению эвакуироваться и выжить. — Смерть российским оккупантам !
Лукашенко после начала российской войны против Украины сказал:
Никакого русского мира, чтобы я этих слов не слышал, Беларусь независимая страна. Если будет хоть один сапог одного оккупанта, то до последней капли крови
27 апр в 17:56|
Constantin Philatov
И всё-таки они молодцы, что решились выступить против фашистской власти… Пусть не всё получилось так, как надо, не получилось освободить Украину от фашистов, но всё равно они молодцы… Жаль, что народ Украины не поддержал это восстание…
Корр. Ага, а оце вещдок — про тих самих… А може й нє… Ладно, за що купили
Art. Ото ж — за те й продаєм, однако!
26 апр в 9:20|
http://ar25.org/comment/12665#comment-12665
Андрофаги — етнічне коріння та вічна жорстокість москвинів
31.03.2014 — 16:54
► Сила — це ЄДИНИЙ аргумент, що його розуміє і шанує москвин.
► Право, справедливість, мораль — це для нього китайська грамота.!
◉ Грецький історик Геродот (484–425 до Р. X.) пише, що на північ від Скитської держави (с. т. на просторі теперішньої Московщини. — П. Ш.) живе нарід андрофаґи (що означає «людожери»). Він пише, що той нарід є якийсь особливий, цілком відмінний від скитів, говорить не скитською мовою, не має ніяких законів, має найдикіші звичаї, вони є мисливці–кочовики і людожери. Не тяжко вгадати в тому народі прапредків нинішніх москвинів. Факт людожерства прамосквинів підтверджує і сучасна археологія.
◉ «18. За Борисфеном же з боку моря спочатку тягнеться Гілея, а на північ від її живуть скіфи-землероби. Їх елліни, що живуть на річці Гипаніс, називають борісфенітами, а самі себе ці елліни звуть ольвіополітами. Ці землероби-скіфи займають область на три дні шляху на схід до річки Пантікапа, а на північ — на одинадцять днів плавання вгору по Борисфену.
◉ Вище за них далеко тягнеться пустеля. За пустелею живуть андрофаги — особливе, але зовсім не скіфське плем’я. А на північ тягнеться справжня пустеля, і ніяких людей там, наскільки мені відомо, більше немає.»
◉ «106. Серед всіх племен самі дикі вдачі у андрофагів. Вони не знають ні судів, ні законів і є кочівниками. Одяг носять подібну скіфському, але мова у них особлива. Це єдине плем’я людоїдів в тій країні.»
◉ Геродот називає андрофагів східними сусідами неврів (IV.100.2; 102.2; 119.1; 125.3,5), землі їх обмежують Скіфію з півночі (IV.100.2) надалі землі московії, вони відмовили скіфам в допомозі проти персів (IV, 119.1), і скіфи тому вторглися в їх країну (IV.125.3).
◉ У IV.106 Геродот описує дикі і жорстокі вдачі андрофагів, що харчуються людським м’ясом, а в IV.18 вони названі особливим, не скіфським плем’ям.
◉ Спочатку самоїдами називали лише ненців — найбільший самоїдський народ, але згодом ця назва стала використовуватися як збірна назва всіх народів угро-фінської групи.
◉ В Росії самоїдів останнім часом називають самодійцями — це назва штучно утворена від російської діалектної форми самодін (в однині) та самоді (у множині), що використовувалася в російській мові нґанасанів та енців як самоназва цих груп.
◉ У 30-х роках XX століття повсюдно замінювали старі російські назви народів Росії на нові, утворені від їх самоназви.
◉ Назва самодійські народи, або самодійці, була запропонована в 1938 р. радянським лінгвістом Г. М. Прокоф’євим, замість прозорого за значенням (самоїди — означає людожери, канібали), з точки зору російської мови, і тому удаваного «образливим» слова самоїди.
◉ На терені Московщини археологи знайшли чимало городищ з т. зв. «смітниками», в яких є повно людських кісток, порозбиваних, щоб здобути з них шпік.
◉ Ті городища належать до неолітичної доби (2000 років до Р. X.), а Геродот жив в 5 ст. до Р. X. Отже, виходить, що прамосквини були людожерами кілька тисяч років, аж до Геродота, а можливо, і далі аж в християнську добу, про що свідчить їхній фольклор.
◉ Напр., відомий московський антрополог В. Даль записав розповсюджену в Московщині московську народну пісню, в якій жінка обіцяє забити свого чоловіка, з його кісток зварити холодець, з його печінки — пиріг, з його мозку — юшку.
◉ Такі–то пісні співав «народ–боґоносєц» аж у XX ст., а це вказує, що людожерство було в них і за християнської доби; на це натякає і римський історик Тацит, що жив в І ст. по Р. X. Крім того, археологи не знайшли ані одного поховання мерців на просторі Московщини з часів Неоліту; очевидячки прамосквини своїх мерців не ховали, а просто викидали на жир звірям (якщо самі не їли).
◉ Вказівкою на цю можливість є офіційно зареєстрований московською владою фактів такого «поховання» в XIX ст. в Московщині. Варто тут пригадати, що праукраїнці ховали своїх мерців ще 4000 років перед Р. X. (В. Савицький).
◉ Назва столиці москвинів є фінська («москва» у фінській мові означає «каламутна вода» — як бачимо, символічна назва).
◉ Багатий сибіряк запросив адмірала А. Шидловського на весілля свого сина. На тому весіллі частували гостей також і пельменями. Адмірал відчув якийсь дивний смак і запитав господаря: з якого м’яса вони зроблені. Той не хотів сказати, але потім, узявши з адмірала слово, що не скаже нікому, зізнався, що зроблені з людського м’яса. Про це знали гості…
◉ Обурений адмірал (українець) повідомив поліцію, і уряд наказав дослідити справу. Та вибухла революція 1905 р., і про ту справу забули. Навіть у ХІХ ст. влада записала чимало випадків, коли москвини не ховали своїх мерців, а викидали їх звірям.
◉ Московський уряд не дозволяв науковцям оприлюднювати подібне з архівів, „понеже в них много несуществовавших истин“. Проте 1838 р. дозволив видати кілька книг архівних матеріалів під суворою цензурою94, дозволив проф. М. Костомарову видати кілька книжок історичних розвідок. З тисяч фактів у тих книжках наведемо лише кілька.
◉ За часів т. зв. „смуты“ (1607–1611) повсталі московські стрільці виводили на ганок Кремля зв’язаних бояр і питали юрбу: „Иль любо?“. Юрба кричала: „Любо, любо!“. Тоді бояр кидали на підставлені списи. Потім розтинали їм черева, витягали кишки, відрубували руки, ноги. Юрба (чоловіки, жінки, діти) радісно кричали: „Любо! Любо!“
◉ По смерті царя Бориса Годунова москвини схопили його вдову, доньку і сина, роздягли їх догола, посадили на віз з-під гною і повезли через пеньки й ями до в’язниці. Там вдову задушили, сина закатували в той спосіб, що розчавили йому статеві органи, дочку не вбили одразу „дабы лепотой ея насладится, еже и быше“. Зґвалтованих і закатованих дівчат 1917–1967 рр. в СРСР (а за війни і поза ним) доведеться лічити сотнями тисяч.
◉ Якщо жертви вмирали скоро, то знущалися над мертвими. Наприклад, 1697 року викопали з могили тіло боярина Мілославського, притягнули свинями до помосту, де рубали голови зрадникам, а їхньою кров’ю поливали тіло Мілославського95.
◉ За Лівонських війн (1558 і 1701) московські міщани та селяни захоплювали полонених, відтинали їм носи, вуха, губи, статеві органи, пхаючи їх до рота жертв; здирали з живих всю шкіру, витягали з живих кишки і т. п.96. У 1917–1920-х рр. вирізали у полонених шкіру на плечах і ногах, як офіцерські погони і генеральські лампаси, випікали розпеченим залізом на спинах: більшовикам – п’ятикутну зірку, денікінцям – двоголового орла, петлюрівцям – тризуб, залежно хто і кого полонив.
◉ Року 1812 до московського полону здавалися напівзамерзлі вояки Наполеона. Московські жінки купували у солдатів тих полонених, приводили до своїх осель і там мучили немилосердно. Кололи ножами, видирали волосся, пекли вогнем, відтинали носи, статеві органи і робили ще таке, що не надається до друку. Вбивати не спішили, щоб довше смакувати муки та зойки жертв97. Серед московських чекістів 1917–1967 рр. були сотні жінок, про те, як вони катували в’язнів, написано чимало спогадів колишніх жертв.
◉ За подружню зраду жінок закопували у землю по шию, навіть вагітних. Щоб відразу не вмерли, годували і напували. В селі Камскому закопали двох вагітних жінок: одна прожила 23 дні, друга 1298.
◉ Курцям відтинали носи. Підроблювачам грошей заливали розтоплений метал у горлянку. У кого випадала з рук на землю монета, того карали на горло, бо на монеті викарбовано образ царя.
◉ Боярина, що був прикрасив свою піч кахлями з малюнками якогось птаха, закатували на смерть, бо орел був державним гербом. Чи ж не закатовують тепер в СРСР сотні тисяч людей за подібні „образи“ нових царів, вельмож та за зневажливе ставлення до „великого старшего брата“, його культури та мови?
◉ Німецький лікар Ф. Отон не міг 1685 р. вилікувати московського князя І. Каракучу, за те зарізали його, як вівцю. Жінка великого князя Василія – Соломія була безплідна і покликала лікарку Стефаниду. Довідавшись про це, Василій постриг дружину в черниці, а Стефаниду наказав утопити.
◉ Взагалі у XVII ст. москвини ще палили на вогнищі тих, хто лікував людей, уважаючи їх за слуг диявола. Вигублювали навіть тих, хто мав якусь лікарську книжку (тоді в Україні лікарські книжки були дуже розповсюджені, і лікарів шанували та щедро винагороджували.
◉ Навіть у XV–XVI ст. було кілька десятків лікарів, які скінчили європейські університети і навіть були там професорами: наприклад, Я. Урсин, С. Бірковський, Я. Латошинський, П. Ляшковський, І. Козак, В. Юрський, І. Шоквич та інші). 1677 року закатували боярина
Артамона Матвєєва за те, що мав лікарську книжку99.
◉ До покарань, встановлених урядом, місцева влада додавала ще свої, що їх винаходила вже власна „творча уява“. Наприклад, прив’язували тягар до ніг і взимку кидали в річку по шию. Тримали, доки не визнає провини. Чекісти значно перевершили своїх предків. Тепер в СРСР катують, мучать, знущаються не якісь там неграмотні мужики, а люди з університетською освітою.
◉ Лише перелік їхніх катівських способів і засобів жахає людину. Чужинці, читаючи спогади недокатованих, відмовляються вірити, бо це переходить межі людського розуму. Але ці способи теж видумувала не сама кремлівська кліка, як виправдовуються московські емігранти (а їм підтакують малоукраїнські підголоски). Їх винайшли і вживали сотні тисяч місцевих „вірних стражів революції“.
◉ Лише катування вищого ступеню – катування душі – винаходили московські науковці-психологи на чолі з академіком І. Павловим, розробивши науку т. зв. „рефлексів“. Досвід показав, що душевні психічні тортури дають наслідки стократ більші, ніж фізичні. Не фізичний біль, а душевний за життя ближніх змушував сотні тисяч людей ставати таємними виказниками НКВД.
◉ За невдалу облогу Смоленська 1634 р. і за невигідну угоду з Польщею цар Михайло наказав спочатку катувати, а потім відрубати голови 15 боярам та воєводам, а їхні родини вивезти до Сибіру.
◉ Більшовицькі революціонери вивчили психологію і вивозять батька в одне місце, мати – в друге за тисячі кілометрів, старших дітей – у третє, ще далі, а маленьких – до Московщини, де в дитбудинках змінюють їхні прізвища на московські і виховують на яничарів.
◉ Вивезених не поселяють у хатах, як робив кривавий царат, а заганяють далеко від осель до тундри і лишають у снігу проти неба. „Демократична“ влада СРСР розстріляла, закатувала, вигубила голодом, холодом ДЕСЯТКИ МІЛЬЙОНІВ, з яких більше як 99 % і не думали вбивати „советских“ царів, начальників, забирати їхні маєтки. Закон СРСР „Про охорону соціалістичної власності“ карає кількарічною каторгою матір, яка назбирала по жнивах на полі чи на дорозі загублені колоски, щоб нагодувати своїх голодних дітей.
◉ Єгипетські фараони, перські деспоти виглядають янголами, порівняно з московською „демократією“. Кажемо про „демократію“, себто народ, а не лише уряд СРСР, бо всі закони лишилися б мертвою буквою, якби не було МІЛЬЙОНІВ ОХОЧИХ МОСКВИНІВ ЗДІЙСНЮВАТИ ЇХ НА МІСЦЯХ.
◉ Москвини здавна купували українських (та інших) яничарів. Спосіб досить непевний, бо куплені можуть зрадити народу.
◉ У Московщині ХІV–ХVІІІ ст. кати, крім платні, одержували ще й частину майна страченого, тому завжди було багато охочих на цю посаду. Уряд продавав її тому, хто більше заплатить.
◉ Московська „демократія“ піднесла КУЛЬТ ката на незнану височінь. Хоч пошана до ката існувала в Московщині і до 1917 року, проте за всю її монархічну історію не знайшлося жодного поета чи письменника, який би прославляв професію ката.
◉ Місто Псков вислало до Івана ІV послів просити у царя захисту проти зловживаньмосковського воєводи. Іван наказав роздягти всіх тих послів, поливати їх окропом, палити волосся тощо. Петро І власноручно рубав голови зв’язаним стрільцям і наказував своїм міністрам рубати. В. Голіцин, не вміючи рубати, батував, мучив.
◉ О. Меншиков хизувався, що зарубав 20. Лефорт та Бломберг (француз і німець) відмовилися рубати101. Т
◉ Петро не карав своїх лефортів за відмову рубати зв’язаним людям голови. Московська ж „демократія“ розстріляла кілька тисяч своїх голіциних за те, що замало порубали, як наприклад, П. Постишева, С. Косіора, М. Єжова, В. Балицького та інших. Син Петра І – Олексій був утік 1716 р. до Австрії. Петро урочисто обіцяв простити його і не карати, якщо повернеться. Син повірив батькові, повернувся. Петро негайно посадив його до в’язниці і сам катував шість місяців, доки син сконав.
◉ В. Ленін урочисто проголосив 1923 р. амністію всім емігрантам, які повернуться до СРСР. Тисячі повірили і повернулися. Там їх зустріла доля Олексія. Захопивши 1463 р. Великий Новгород, москвини погнали до Московщини 8 тисяч родин новгородців з жінками та дітьми пішки, не дозволивши їм ні найняти сани, ні взяти теплий одяг.
◉ Те саме зробили, захопивши 1489 р. Псков та Вятку. Дуже багато загинуло в дорозі від холоду, голоду та знущань вартових.
◉ Вивезли з Новгорода 8 тисяч, багато із Пскова та Вятки, але разом не більш як 25 тисяч. Кривава московська „демократія“ ХХ століття з самої лише України вивезла ДЕСЯТЬ МІЛЬЙОНІВ люду. На одній лише Колимі загинуло з голоду, холоду, знущань ВІСІМ МІЛЬЙОНІВ. За один лише 1933 рік Московщина вигубила ВІСІМ МІЛЬЙОНІВ українців голодомором. Вивезла 1937 р. до Сибіру на повільну смерть 3500 тисяч українців.
◉ Розстріляла на місці в Україні 300 тисяч люду102. Це ж майже все населення такої великої держави, як Канада. Якби в Канаді загинула лише одна десята такої кількості, то весь світ здригнувся б. І не лише кричав би, але й надіслав би своє військо припинити геноцид. Кілька менших народів СРСР вже не існує. Винищені до ноги.
◉ Міжнародна слідча комісія вирахувала, що за 25 років в СРСР згинуло 60 мільйонів люду, не враховуючи вбитих на війні 1939–1945 рр. Це знає світ і мовчить. Той світ купував у Московщині 1933 р. українську пшеницю, бо продавалась дуже дешево.
◉ Це той світ, який проголосив, що дві останні війни воював за волю і добробут усіх народів. Інша комісія, враховуючи тих, які не народилися, бо батьки загинули молодими, встановила, що в СРСР загинуло сто мільйонів люду.
◉ Сто мільйонів невинних людей вигубив „богобоязливий“ московський народ. Підкреслюємо – НАРОД, а не лише „кремлівська кліка“, чи „радянська влада“, чи „більшовики“, чи „КПСС“.
◉ Вигублено, бо ж було ще 80 мільйонів нащадків тих, що жінкам просвердлювали дірки в грудях і через них і через рот протягали грубий мотуз і на йому їх вішали. Нащадків тих, хто засипав порохом роти і запалював; хто здирав з живих людей шкіру з голови до ніг; хто відтинав статеві органи; хто закопував по шию вагітних матерів; хто задля розваги на народних святах робив багато такого, що не надається до друку.
◉ Все те чинив народ, а не лише „режим“, бо сучасна наука про спадковість (генетика) вчить, що нащадки дістають від предків не лише фізичні властивості, але й духовні.
◉ У ХХ ст. московський уряд, щоб дати вихід народному потягу до таких розваг, дозволив йому таке. Всі мужчини двох сусідніх сіл разом з дідами і підлітками зустрічалися на умовленому місці і починався бій. ◉ Билися не кулаками, а киями, камінням і великими різницькими ножами. Було багато поранених, кілька смертельно. Жінки, діти спостерігали за боєм, криками підбадьорюючи своїх односельців.
◉ Переможені купували „сивуху“, і обидва села пиячили. У містах бився один „кінець“ (частина) з протилежним. Пора на цю розвагу тривала від Водохреща до Великого посту, майже кожної неділі по Богослужбі. Влада ніби не заохочувала це офіційно, але фактично дивилася крізь пальці, дбаючи, щоб накопичений „бойовий дух“ не вибухнув проти неї.
◉ Після 1917 р. нова московська влада не лише не забороняла, а й заохочувала та щедровинагороджувала той „бойовий дух“. Уряд більшовиків створював у 1917–1936 рр. озброєні „хлібозаготівельні загони“ і висилав в Україну грабувати харчі і вугілля для голодної Московщини.
◉ На його заклик вступати до тих загонів зголосилося в одному лише Петрограді за два дні 65 тисяч чоловік. За 1920-х і дальших років не треба було вже й битися, щоб усе мати.
◉ Призначені на державні посади комісари, командири, директори, інспектори, управителі, уповноважені та безліч інших голодранців і волоцюг уже спокійно заходили до домівок, крамниць, складів, музеїв, церков і брали іменем влади все, що бажали.
◉ Взагалі у нас у Московщині кожний з насолодою б’є когось. І народ уважає биття за корисне, бо ж склав приповідку „За битого двох небитих дають“.
◉ За 1917–1919 рр. селяни закопували полонених червоногвардійців донизу головою так глибоко, що з землі стирчали ноги. Потім сміялися як ті ноги карлючилися. Або високо на дереві прибивали цвяхами одну руку і одну ногу і насолоджувалися муками жертви.
◉ Червоногвардійці ж здирали з живих полонених денікінців-контрреволюціонерів шкіру, забивали цвяхи в голову, вирізали шкіру на плечах, як офіцерські погони і т. п.
◉ Я не знаю, чи де у світі поводяться так жорстоко з жінками, як у московському селі. Московська народна мудрість каже: „Риба – не м’ясо, баба – не людина“, „Для бабів і звірів суду немає“. Коли я питав учасників громадянської війни, чи вони не гидяться вбивати один одного, то вони із здивуванням відповідали: „А кому це шкодить? Людей багато. Всім вистачить“. „А де ж той – так гарно змальований нашою літературою – богобоязний шукач правди і справедливості „русский мужичок“? Я шукав його по всій Московщині і не знайшов. Не знайшов, бо він існував лише у мріях наших письменників, а не в житті“ (М. Горький. „Русская жестокость“).
◉ Знищення людей — звичай варварів. Прояви дикунства проявляються в агресії, в окупації, в негідній поведінці, що свідчить про мізерність людей, їхню розумову обмеженість, низький моральний рівень. У плині третього тисячоліття людство навчилося мирно співіснувати, але в Росії лишився імперський світогляд, расова зверхність і кулачне право.
◉ Спілкуючись з російськими та українськими матерями, відчуваєш велику різницю в поглядах на таку річ, як помста. Там, де росіянки вимагають позбавлення життя, українки говорять «Бог його покарає».
◉ Це говорить про високу духовність української нації і нецивілізованість російської, що сформувалася на землях, яку Геродот відносив до володіння андрофагів (людожерів). Не помилився античний грецький вчений…
◉ Ця тема свідомо замовчується, але вона все одно потребує докладного вивчення етнопсихологів, істориків та багатьох інших науковців.
2. Москаль — означа чорний, брудний, тобто чернь, смерд, саринь. Саринь — Саранськ — досі є їх столицею. Раніше вони не ображалися на «москаль» чи «саринь», бо це було їх становище. А тепер вони хочуть, не міняючи свого характеру, стати українцями 🙂
У них не було своєї знаті і прізвищ. Прізвища з’явилися в них відносно недавно, тому слово «прізвище» в них взято з французької «фамілія». І тому всі прізвища в них болгарського типу (як і у всіх середньоазійців СНГ) на -ов, чи -єв. Бо прізвища з’явилися пізніше русифікації на основі староболгарського (старослов’янського) суржику.
Українські прізвища на «ко» є і у західноевропейців (Франко), у молдаван та румун (перейшло в -ку), значить, вони дуже древні. Взагалі українські прізвища «розбрелися» по сусіднім народам, по одному на народ (плем’я). Болгарам -ов, полякам -ий…
Корр. Ой, щось ми з Вами — шеф… теє, дуже вже захопилися?!
Art. Точно — так і є! Так шо — перервемося і… без музики закругляємося, так би мовити оголошуємо перерву?
Корр. О, це щось у нас новація якась! Даvайте, і так…